Роздуми

Думи мо§, думи мо§ 
Лихо менi з вами
Нащо стали на паперi 
Сумними рядками...

Ще не вмерли в Укра§нi нi Кравчук нi Кучма,
Ще сто§ть Верховна Рада як велика чучма,
Згинуть нашi збережiння, як роса на сонцi,
А всi нашi президенти начебто в сторонцi....

Дупи й рила вiд΄§дають за грошi народу...
Чи покажем, що ми, браття, козацького роду?

Ще не вмерла! Не дiждетесь! Самi поздихайте!
А ви браття думайте кого обирайте?
В рiднiм кра§ жид на жиду.. вкрали рiдну мову....
Як же тяжко воювати буде §§ знову.

Дупи й рила розкормили на людському горi...
Нам тепер тiльки в Європу...-  там шукати долi

Чорне море загориться i Днiпро здригнеться -
Нашi сльози, §хнi справи, - ой як §м гикнеться!
За Карпати вiдоб΄ється, згомонить степами
Укра§но, покажи §м.... по мордi цiпами!

Душi й тiла §х покинем на криву дорогу
I покажемо §м пальця, - хай iдуть iз богом!
Коли ж згинуть ворiженьки, як роса на сонцi
От тодi то запануєм у сво§й сторонцi.