Аннотация: Ця книга, це iстрiя однiєї дiвчини до якої приїхали родичi . Все було би добре якби не її подруги,що виявилися русалками. Читайте i посмiхайтеся
1.Лiтнi канiкули
Все це почалося з звичайного шкiльного дня.Я нудилася на уроцi i чекала дзвiнка.Менi здавалося що вiн нiколи не зазвонинь.Але напевно я спровокувала його.I вiн зазвонив.Я вислухала молитви вчителя про те що на уроцi потрiбно слухати.I з чистою душею пiшла до дому. Чому з чистою?Тому що вчитель викричав iз неї усе що її втой момент займало.Взагалi я до цьго звикла.Але сьогоднi я iшла набагато веселiшою нiж завжди.
Врубивши плеєр голосно щоб чуло все мiсто я насолоджувалася початком лiтнiх канiкул.
2.Вони зведуть мене з
розуму
Але канiкули в школi не дадуть менi вiдпочити в дома.Там мене чекають двоє дiтей i вiд думки про них я забуваю про вiдпочинок. I знову зайшовши додому я зрозумiла з чого вiн почнеться.Звичайно ж з прибирання.
-Що винаробили?Ей...Виходьте.Я не буду кричати.
-А ми небоїмося того що ти будеш кричати. - буркнув менi Алiкс.
-Ну, а мама де?
-В Китай поїхала. - пiдтримала брата Молi
-У тебе не виходить брехати.
-Зате у мене виходить жартувати. - продовжувала Молi.
-Як би це був жарт хтось би засмiявся.
-Як би ти мала гарний зiр то замiтила б усмiшку з якою я слухав усе це.-втрутився у розмову Алiкс.
Я нiчого не вiдповiла.Якщо чесно то я не хотiла перетворити розмову у суперечку.
-Треба звiдци валити-сказала я собi пошепки.
Як завжди Алiкс i Молi сидiли за монiторами своїх компютерiв.I вони не помiтели як я пiшла.
3.Русаляче озеро
Я пiшла гуляти у парк.Поблизу якого було Русаляче озеро.Чому Русаляче?Ходили слухи що там у давнину жили русалки.Звичайно я не вiрила.Це всього лиш слухи. Враховуючи те що це неправда я ходила туди коли менi було сумно та самотньо.А можливо я хотiла побачити русалку. У мене не було подруг з якими я б ходила навечiрки та веселилася.Я сидiла на березi було дуже тихо.Тут нiхто нiколи не плавав.Я зiбралась iти.Але раптом я замiтила трьох дiвчат на серединi озера.Я нiколи небачила щоб тут хтось був,тому здивувалась.Я уважно роздивилась їх намагаючись впiзнати когось в них.Але єдине що я зрозумiла це те що ми з ними одного вiку iте що вони умiють плавати.
Я крикнула до них.Вони мене помiтили але натомiсть щоб пiдпливти i познайомитись вони нирнули.Я думала вони попливли до мене та пiсля цього я їх не бачила.Коли я iшла додому на хвилину менi здалось що менi показалось але я швидко розсiяла цi думки.
4.Гостi
Я прийшла до дому.Ще з порогу я помiтила що у нас гостi.
- Привiт мам !
-О,ось i Белла-скринула мама замiсть того щоб привiтатся.
Я спокiйно зайшла до прихожої i помiтила худеньку жiнку на диванi.Вона була одягнена у синю тунiку i звичайнi чорнi джинси.
-Белло ти що заснула у нас гостi.
Давай привiтайся!-наполягала мама.
-Привiт-сказала я.
-О,Белло це мiс Чатом.I вона тобi не подруга-мама призирливо подивилась на мене.
-Ну доброго дня.
-Белло мiс Чатом приїхала до нас iз Ялти.О, доречi вона тепер житеме у нас.I дивитеметься за вами.Ну тобто за Моллi i Алiксом.Ти уже велика.
-У нас...?-скрикнула я.
Просто коли мами не було вдома я влаштовувала вечiрки.А тепер...Вона буде заважати.
-Белла все добре.Це моя сестра.Ти її не памятаєш бо коли вона була у нас останнiй раз тобi було три.Вона житиме у нас цей рiк-додала мама.
-На тiтку несхоже.
-Дякую!-промовила жiночка.
-Надiюся її часто не буде у дома-перебила я .
-Белло дослухай!-крикнула вона знову.
-У мiс Чатом є три дочки.Я знаю що у тебе немає подруг.
-Мамо давай не будемо про це.
-Ну як хочеш.Але зараз же сходи i познайомся з ними.I ще передай що ви завтра усi їдете на пляж.
Я пiшла до своєї кiмнати.
Переодiлася,вловила роздратований погляд матерi i пiшла знайомитись.Я зайшла до їхньої кiмнати i мало не заледенiла на пiдлозi сидiли уже знайомi дiвчата.
-Привiт!-сказала я.
I зразу же зрозумiла що вони мене впiзнали.
-Мене звати Белла!
Нарештi пiдняалася дiвчинка у розовому платячку.I сказала:
-Хай.Мене звати Лiз.Це Стейс а це Лiндi .
-Дуже приємно.А коли ви сюди приїхали?-запитала я.
Я зрозумiла що вони ще не придумали вiдповiдь.I вже зiбралася питати про озеро як ту встала Стейсi.
-Учора вечером!-швидко сказала вона ховаючи синi очi.
-Тодi все сходиться.Менi не показалось.-зрадiла я.
-Що сходиться?-запитала Лiндi.
-Що не показалось?-здригнулась Стейсi.
-Ви вчора плавали у Русалячому озерi?-спитала я.
- У якому озерi?-запитала Лiз.
-Ну у тому що бiля парку...
-Слухай ми приїхали з далеку.Ми ще навiть не розклали свої речi навiщо нам купатися у перший день та щей на озерi.Ми приїхали на все лiто щоб купатися у рiзних сучасних озерах,а не у середньовiчному озерi.-натомiсть сказала Лiндi.
-Воно не середньовiчне!I я точно бачила вас там.
-Пока,дай нам розложити речi.-вигнала мене iз кiмнати Стейс.
-Але я бачила.-я знову взялася за своє
-Всього хорошо!-сказала менi Лiз закривши дверi.
-Вiдкрий.Я ще все не сказала-кричала я.
-Ну що знову?-спитала Стейс.
-Ваша мати просила передати що ви завтра їдете з нами на пляж.Вiдмови не приймаються.-швидко сказала я i побiгла до себе.Вiдчуваючи на собi їхнi погляди.
5.Дивовижний ранок
Половину ночi я не спала я все ще думала про них.Яїх бачила i крапка казала я сама собi.З цими думками я пролежала до девяти.
Потiм встала i пiшла на кухню.
Незнаю чому але менi захотiлося кави.Я поклала чайник i пiшла будити Моллi та Алiкса.Коли я зайшла до кiмнати Моллi то зрозуумiла що вона до ранку сидiла вконтактах про це свiдчили:нерозстелина кровать,
та невиключений комп.
-Моллi вставай!-голосила я намагаючись її збудити.
-Белла ,тебе не учили стукати перед тим як зайти.-розгнiвано пробурчала Моллi.
-Та я тебе так ледь збудила.-роздратовано сказала я до сестри.
-Та ладно не ображайся!-сказала вона.
-Ну ти вставай i iди на кухню i приготуй собi яєшню.-швидко
сказала я.
-Iду.-тихо сказала Моллi
Тим часом я пiдiшла до кiмнати Алiкса.Замiтивши як виглядали з кiмнат обуренi лиця дiвчат я зрозумiла що вiн не спить взагалi це можна не зрозумiти а почути.Коли я зайшла до нього вкiмнату то мало не оглухла
-Алiкс навiщо ти включив так голосно музику ти весь будинок
розбудив-крикнула я.
Але замiсть вiдповiдi вiн додав
звуку.Тодi я сама пiдiшла i виключила колонки.
-Слухай мене уважно те що батьки поїхали в командировку не озночає що можна робити все що захочеш.-накричала я на брата
Раптом пiдiйшла мiс Чатом.
-У вас проблеми?-запитала вона
-Танi все нормально.Якщо вiн вас розбудив то вибачте.-промовила я.
-О,нi вiн мене не будив я встала ще в 7 годин i пiшла купити чаю та сосисок.
-Зрозумiло.Алiкс швидко зiбрався i спустився снiдати.Я чекаю тiльки
10 хвилин.
Я горда тим що накричала на брата спустилася до низу.I почала готувати снiданок.I тут я
згадала що у мене в кiмнатi є декiлька грязних тарiлок.
Виключивши чайник я пiшла за ними.Виходячи iз кiмнати я помiтила що дiвчата теж вийшли.
Невагаючись я тихенько пiшла за ними.Спочатку Лiз пiдiйшла до сервiзу.Взяла чашку насипала кави i налила кiпятку.
-Ай,гаряче!-скрикнула Лiндi.
-А так-пiдiйшла до неї Лiз
i провела кулаком навколо чашки.
-Так нормально-зрадiла Лiндi i взяла чашку з якої бiльше не йшла пара.
-Як ти це зробила?-запитала я Лiз.
-Що зробила?-спитала мене Лiндi наливаючи собi соку.
-Я все бачила.Спочатку ти налила кипятку,а потiм Лiз провела рукою навколо чашки i вiн охолов.
-Це тобi требо охолонути.-крикнула Стейс.
-Що?-знову запитала я.
-Ти що фiльмiв надивилася-сказала Лiндi.
-Я нiчого не надивилася.
-Тобi показалося.-заперечила Стейс.
-Я бачила те що бачила.-незаспокоювалася я.
-Нам пора-сказала Лiндi.
I всi пiшли за нею.
6.Поїздка на пляж
Надiюся що сьогоднi я вiдвернуся вiд цих думок.Адже ми їдемо на пляж.Учора ми з Моллi ходили по магазинах.Тому я одiну новий купальник.Я не бачила якi купальники вдяглись дiвчата та мiй кращий.Ось i друга година.Я
швидко пострибала по сходах до низу i стояла чекаючи всiх.На моє привелике сподiванняя я чекала недовго.
-Ну давайте бистрiше! - розвiвши руками я дивилась на дiвчат якi навiть нехотiли вставати-ви ж спали цiлу нiч. Ну i на пляжi полижите.
-Як би ти знала як солодко ми спали.-пробурмотiла Стейс.
-Да солодше за тебе!-сказала Лiндi.
Я не хотiла сперичатись.I нiчого не сказала.А що може сказати дiвчина,чия мати поїхала на 1
рiк в командировку...I лишила менi трьох дiвчат з мiс Чатом.I двох малих...
-Стоп де Молi i Алiкс?- я ледве не крикнула.
Та мене зупинила мiс Чатом.
-В машинi Белло.Так дiвчата ви теж повиннi бути там.
-Ну...-почала Лiндi.
-Нiяких (ну).Ану швидко в машину.Белло,Белло.Ти що заснула iди до них.Я дала Алiксу карти тому дорога для вас буде цiкавою.Ну все бiжи.-пiдштовхнула мене Чатом.
Дорога до пляжу була недовгою. Ми могли й пройтися але...ми...взяли дуже багато речей.
Ще з машини я вiдчувала запах Чорного моря.
-Стейс!Лiз!Дивiться!-крикнула Лiндi показуючи на велике дерево поблизу.
-Ого-вiдповiли усi хором.
-Я перемiг!-крикнув Алiкс-Ура!
Всi погляди були зосередилися на ньому.I нiхто окрiм мене не помiтив що ми пiдїхали до пляжу
-Усе ми приїхали!-крикнула я.
-Виходим дiвчата виходим!-наче виганяючи нас сказала мiс Чатом.
-Мам-тихо пролунав голос Стейс.
-Що сталося?-зпитала мiс Чатом.
-Можна залишитися в машинi?
-Дiвчата ми так довго збиралися на пляж.Ми приїхали сюда i ви хочете лишитися в машинi-лице мiс Чатом вперше почервонiло вiд гнiву .
Я пiдiйшла до моря i почала закопувати ноги в пiсок та мочити їх у водi.Це менi дуже подобалося.Наче змагаєшся з стихiєю.Пiсок твоя,а море уже вiддалена.I не зрозумiла нi для тебе нi для неї.Тихо повiває вiтер.I зупиняється стихiя теж.Я припинила цю боротьбу.I побiгла переодягатися.
-Дiвчата побiгли одiвати купальники одна з стихiй чекає на нас.-вирвалося у мене.
-Ми не будемо купатися.-спокiйно сказала Лiндi.
-Що?-перепитала я.
-МИ НЕ-БУДИМО.ЗРОЗУМIЛО???
-Зрозумiло.Просто ви приїхали на пляж.О...зрозумiло чому я не бачила вас нi в одному з магазинiв.
-А ти була в усiх?-запитала Лiз.
-Ну не в усiх я...
-Що ти?-перибила мене Стейс.
-Дiвчата у мене таке вiдчуття що ви боїтеся води.-промовили я.
-Нiчого ми не боїмося.-крикнула Лiз.
-Ми просто забули купальник -доповнила сестру Лiндi.
-Ну купайтеся в майках-сказала я-водичка тепла до того це наше мiсце.На вас нiхто не дивиться.
-У тебе все добре iз зором ми у платтях.-довго протягнула Лiндi.
Я нiчого не вiдповiла мене цiкавило одне чому нашi три сестри так збунтувалися коли я сказала про воду.Ну й дивна сiмейка.Я забiгла у намет щоби переодягнутися.I зразу помiтила цифровий фотiк Алiкса я зупинила зйомкуi переставила його у намет мойого злого брата.Нехай на себе подивится.Я ще довго смiялась.Я вiдкрила сумку дiстала свiй бiлий купальник i побiгла до моря.
Море було тихим, таким як цей
день,я увiйшла в стихiю.I ще довго не могла з неї вийти.Але
я вийшла час до дому.Ми зiбрали свої речi i побiгли до машини.Я сама не зрозумiла як пройшли цi чотири години на пляжi.Мiс Чатом обiцяла що завтра ми поїдемо на камяне озеро i ще багато пообiцяє
адже у цiй мiсцевостi озер завались i бiльше.
7.Нiчнi пригоди
Пiсля пляжу я пiшла до себе в кiмнату вiдпочивати.На годиннику було 15:30 i до 17:00 я могла робити все що захочу.Я пролежала до 15:50.I непомiтно для самої себе заснула.Перейдем до цифр спала я до 16;00.Якщо вас цiкавить те чому я проснулась адже всi грали на вулицi якiсь iгри.Я проснулась думаючи чи є дiвчата в будинку.Тихесенько пiдiйшовши до дверей я постукала раз,постукала другий та третiй нiхто не вiдповiв.I я вирiшила скористатися методом Алiкса.Iпоставити камеру яку я пiдключу кабелем до ноотбука.
Так i зробила.Я почала вiтати себез перемогою.Секрет вiдкриється.Я танцювала зрадостi.Але мене зупинили звуки на першому поверсi.Вони повернулися.Я швидко забула про радiсть i побiгла до себе.Я подивилася на годинник i зрозумiла.Уже 18:00.Час вечеряти.
Ой я й забула.Я швидко спустилася на кухню i почала готовити собi вечерю.Так саме собi.Чому?Тому що вдома нiкого не було.
-О ви повернулися.-сказала я вдаючи що я не почула як вiдкрилися дверi.
-Так ми повернулися.-сказала мiс Чатом i наче завмела.-Твоя мати казала що ти не їсиш пiсля шести.
-Вона сказала правду мiс Чатом.-обурено вiдповiла я.
-Тодi чого ти iще на кухнi?-присiдаючи на диван сказала вона.
-Та я просто заснула. Лiз, Стейс, Лiндi ви будете їсти?-запитала я.
-О нi ми поїли в кафе.Аще й до того не їмо пiсля шести.-немов смiючись з мене сказала Стейс.
-Мам ми iдем до себе!-додала Лiндi.
-Iдiть я зараз теж пiду.-спокiйно вiдповiла мiс Чатом.
Щож сьогоднi я повечеряла одна.
Пiсля вечерi.Хоча вечерею її не назвеш(кава з печенням).Я пiшла втуплювати в екран ноотбука.Я ж пiдключила камеру.Може хоть щось сьогоднi буде веселим.Хотя я лише так подумала.Все могло бути поiншому.
-Стейс ця Белла!-кричала Лiз.
-Що Белла?-запитала Стейс.
-Вона щось запiдозрила.-лунав сердитий голос Лiндi.
-Як?-уже спокiйно спитала Лiз.
-Незнаю!-сказала Стейс сiвше на диван.
-Думаю вам краще кричати в другому мiсцi.-сказала Лiндi показуючи прямо на екран.
Онi вона показує не на екран.А на камеру.Вона здогадалась.Я швидко вiдключила кабель.Але було пiзно.До мене в дверi постукали три розгнiваних фiзiономiй.Я уже хотiла кричати.Та мене зупинила Лiндi.
-Здається це твоє.-сказала вона простягуючи менi камеру.
Я помахала головою.
-Тобi треба поспiшити поки Алiкс i Моллi не виляли усю воду у душi.-пожартувала Стейс закриваючи дверi.Я видихнула.Значить у них є секрет,а я його майже зрозумiла.Щож це буде цiкаво.Тут я згадала жарт Стейс i полетiла до душу.
Пiдбiгши я зрозумiла що стою в кiнцi черги.
-Хто крайнiй? - запитала я.
-Ми!-хором вiдповiли Лiз, Стейс,Лiндi та Моллi.
-А хто в душi?-запитала я ще раз.
-Алiкс!-всi вiдповiли хором.
Зразу пiсля почутого я врахувавши все пiшла до себе.
-Ху!!!-видихнула я-менi ще довго i погрузилась в сон.
Коли я проснулось на годинику було 20:00
-Напевно всi помились -подумала я i побiгла в душ
Якраз була черга Стейс вона була остання я сiла на диван i почала чикати.Напевно пройшло бiльше пiвчаса та Стейс ще не вийшла раптом я почула падiння.
--
У тебе все нормально?-запитала я.
--
О,так!-сказала Стейс.
--
Ти ще довго?- запитала я.
--
Нi ще трохи-та цi слова мене не впевнили.
I я продовжила чекати та Стейс справдi швидко вийшла.
- Ну все iди-сказала Стейс
-Дякую-здивовано сказала я-не хочеш пiти завтра зi мною по магазинах?-сказала я.
-Зрадiстю-путаючи букви сказала Стейс.
-Ну тодi до завтра поклич ще дiвчат.
-До завтра,покличу-сказала Стейс.
Я зайшла в душ i побачила в ваннiй луску.Що це подумала я Моллi напевно знову купала рибку та придивившись я побачила те що рибка Молi дорiвнює цiй лусцi де вона взялась я закрила дверi ванни i сховала її в карман i почала митись.
Помившись я прийшла до себе в кiмнату i витягнула луску та мало не впала я тримала вруках шматок одежi а не її.
8.Магазини
Я проснулась та швидко полiзла до шафи.Там я час вибирала одежу та вибрала синє морське плаття з якорем.Я застелила кровать.I пiшла до дiвчат.
-Привiт-сказала я
-Привiт а що сталось-запитала Лiз.
-Як що ми iдем по купальники та одежу ви що забули???Чи Стейс вам не сказала
. Стейс, Стейс!Певно вона ще спить давайте одягайтесь а я її збуджу.
-Добре Стейс нам не казала,Певно вона забула ,а у тебе ж є купальник Белла навiщо тобi ше один.-сказала Лiндi
-В моєму гардеробi кожного лiта є 3 купальника а у вас.
-У мене 2-сказала сонно Стейс
-О ти проснулась-сказала я
-Так
-бистрiше одягайся.
-Стейс ти нам забула сказати-промовили уже одягнутi у легкi тунiки Лiз та Лiндi-ми доречi вже готовi.
-Я теж-сказала Стейс i встала перед нами у довгому повiтряному платтi.
-Ну тодi пiшли!!
Ми прройшли 10 магазинiв та нiчого не знайшли.Але нарештi ми зайшли в магазин русалочка.Назва якого помiтно смутила дiвчат там ми дурачились примiряючи хвости та всеж знайшли чудовi купальники.Я-розовий, Стейс -бiлий,Лiз-синiй та Лiндi-червоний.Ми прийшли до дому та розiйшлись по кiмнатах. Викидаючи смiтя я побачила топ топ у якої був вiдiрваний шматок тканi.Я швидко подивилась в сумку нехватало того шматка який я найшла в ваннiй.
9.Вечiрка бiля басейну
Я прокинулася i пiшла у ванну кiмнату.Але дверi були закритi.
-Хто там?-запитала я.
-Я!-сказала Лiз.
-А чому закрилась?-я знову запитала.
-Я учора забула помитись.-промовила Лiз
-А ти довго?Менi потрiбно через 5 годин iти в кафе.-пробурмотiла я.-Я зустрiчаюсь з другом.
-Нехвилюйся через пiвтора часа вийду.-крикгула Лiз.
-Добре!А де дiвчата?-запитала я.
-У кiмнатi!-сказала Лiз.-Стейс учора купила рибок вона їх годує.
Я пiшла до Стейс.Ранiше вони жили у кiмнатi для гостей та сталося неприпустиме вони хочуть жити у нас i тому тепер у нмх є свої кiмнати. Дотого ж у них вже майже завершився ремонт i тепер у кожної буде своя ванна.У мене теж буде , але через тиждень як у iнших.Я пiднялася на другий поверх вона напевно мене чекає ми ж iдемо разом.Я постукала.Могла i увiйти та даерi були закритi.
-Стейс!Стейс!Стейс!-стукала я.-Думаю тобi треба поспiшити якщо хочеш iти зi мною.
-Нехвилюся-вiдгукнулась Стейс-Я швидко.
Так!У Лiз iще 20 хвилин.Аде Лiндi?Я зайшла у її кiмнату скрориставшись своїм ключем.Раптом я почула "смс" у кiмнатi Лiз в той же час що i у Лiндi там писало "Тривога" i рибка на фото. Смс було вiд Стейс я ж iз нею говорила.Я почула кроки ой це Лiндi я швидко вибiгла.Лiз також пiшла до себе. Потiм вийшла i пiшла до Стейс Лiндi також.Я взяла чашку i пiдiйшла до дверей голоса я погано чула але дещо.
-Цей крем чиста вода!
-Це катастрофа.
-Якщо дельфiни можуть довго плавати ми також зможем.
-Зволожувати шкiру ми тепер не зможемо.
-Ми можемо плисти до фiнiша.
-Шкiра у нас буде суха i з зморшками.
-Ось бачите як це погано.
-Треба комусь сказати батькам,лiкарям,друзям.
-Забудь!
-Лiз права нiкому!
-Навiть мамi?
-Я усе мамi кажу!
-Нi!Не цього разу це небезбечно!Вони нас не зрозумiють.
-Добре!А може Беллi...
-Особливо їй!
-Чому я дружу iз нею!
-Давай зачекаєм не вiдразу.Дружба-...Зачекай.
Хтось вiдкрив дверi i я упала.
-Я тут посуду вiносила!-сказала я.
-Ось вiднеси мою!-сказала Стейс i посмiхнулась.-Я забула що ти чекаєш на неї.
-Але я....
-У нас ще 3 години збирайся!
Я вийшла!Чому Стейс менi допомогла?Хмм...Дiвчата говорили про мене.
Я одягнулась у бiле плаття i туфлi на каблуках i ми з Стей с пiшли.Вона була в майцi,лодочках i короткiй спiдницi.Макс чекав на мене вiн прийшов iз своїм другом Льюiсом з яким Стейс уже знайома.Вони познайомились ще давно.В кафе Мерiда запрошувала усiх на вечiрку.
-Стейс ти iдеш?
-Так!
-Вечiрка буде бiля басейна.
-Знаєш я передумала!
Ми пiшли до дому.Там на нас чекади дiвчата.
-Стей пiшли з нами-сказала Лiз-ми на пляж.
-Можна з вами?-запитала я.
Дiвчата переглянулись , подивились на мене потiм на Стейс.
-Так , але ж ти мала i ти в кафе.
-Уже сходила.
Ми пiшли там я розповiла про вечiрку дiвчата вiдiйшли у строну єдине що я почула було "неприємно пропустити вечiрку",
"вона нас бiльше не покличе",
"басейн якшо розказати" , "вона ...одивиться за нами", "треба .....не iза... вiн ....тодi....", "може якщо ми контрулюва.....тодi ми дiзнаємося про те що....ами....", "чому тут учитись...хво...10 секунд", "самоконтроль".
-Ми iдемо на вечiрку!
На пляжi ми загопали Стейс декiлька раз давала рiзнi вiдповiдi про вечiрку.Але всетаки пiшла там було нудно.Але потiм прийшов Ачо i васелив усiм.Там вiн випадкоао кинув Стейс у воду пiсля того усi пiшли у будинок .
-Не пiдходи!
-Чому?
-Непiдходи i все але чому.
Раптом я побачила що пальто Стейс зникло на нiй був купальник.Красивий срiблястого кольору.Її ного я не бачила тут дуже мутно вода ьула
-Де твоє пальто?
-Принеси рушник!
-Добре!
Коли я прийшла Стейс була суха(повнiстю).Бiля неї були дiвчата.
-Як ти висохла !
-Цей одяг ще мокрий!
-Сомнiваюсь!
-Пiшли купим щось сухе!
Ми пiшли в бутик там я вибрала собi плаття .Ми з Стейс пiшли в одну передiвалку.I я мало не зомлiла на нiй був не срiблястий а бiлий купальник.Я нiчого не сказала.Ми пiшли додому.
10.Черепахи та дивний сон
iз Стейс.
Ми прийшли до дому.Я помiтила лишню пару взуття.
-Хто тут?Мiс Чатом?-крикнула я.
-А ось i моя внучка!-я побачила дiдуся.
-Що?Що ти?Що ти тут робиш?
-А ти не рада?-пробурмотiв вiн-
Я не надовго всього лиш на 2 днi.
-Белло не хвилюся-почувся голос мiсiс Чатом-пан Серторi поїде пiсля пiслязавтра вечером,але ремонт скiнчиться лише пiслязавтра зранку.Доречi я подбала про те що в твоїй кiмнатi вiн скiнчиться також.Ось тiльки її я перероблю повнiстю.I я подумала оскiльки у дiвчат вiн лише у ваннiй ти поживеш у Стейс 2 днi.
-Я...У Стейс?А чому не в iнших кiмнатах у нас ще 5 вiльних пдюс кiмната для гостей.
-Твоя мама просила помiняти там обої.
-А де житиме дiдусь?
-В великiй кiмнатi!
-Добре.Лише два днi.I чому у Стейс.
-Я питала дiвчат i захотiла подiлти з тобою кiмнату лише вона.
-А де Алiкс i Моллi?-пролунав голос дiдуся.-Час нашої програми.
-Невже ти знову дивитимешся це.
-Так!
-Навiщо?
-Я приїхав сюди рибачити!
-Але ж це про акул!Дочого тут риба?
-Я хочу знати що на мене чатує!
Я пiшла на кухню!Агга!Сьогоднi посуд миє Стейс!Як вона митеме його я кщо боїться води!Я так лише думаю.Ось i вона.
-Моллi!-покликала Стейс i вказала в сторону раковини.-А посуд.
-10 доларiв.
-Що?З Лiз ти узяла 5.
-Якщо хочеш щоб я виконувала твої обовязки!Цiни виросли!10 доларiв.
Я пiшла до себе. Точнiше до Стейс i почула дивну розмову.
Голоса я не розiбрала.
-Неповiриш знаєш наскiльки ми можем затримати дихання?
-Амм....
-Пятнадцять минут.-ого подумала я вмоєму аквалангу якраз на стiльки вистачає повiтря.
-Дивує!-я впiзнала голоси це були дiвчата.Але затримати дихання на 15 хвилин не можлмво фiзично.Та що це зними?А , вони жартують.
-Так це круто.
-Можна i довше , але ми втомились.
-Поспорим.
-Можеш i довше!
-Впевнена!
-Ви так радi цьому?
-Лише ми а ти?
-Є важливiшi речi!
-Зранку я чула про те що черепаха попала в сiтi коли поверталась у море.
-Але ж це так круто.
-Я зовсiм не ру... я не дюбила воду i нiколи її не полюблю.
-I...Що ти робитимеш?
-Нiчого!
-Як ти можеш говорити так!
-Це одна з найважливiших речей в нашiм життi!
-А як же черепахи?
-Нууу..
-Я до себе!
Тут вiдкрились дверi.
-Белла ти уже тут!Чула про черепах?Я махнула головою i пiдсунулась до стола Стейс також.
I раптом стакан з водою перевернувся Стейс кинулась до дверей та вони були закритi.Тодi вона пiдбiгла до ковдри та на нiй сидiла я .
-НЕ ДИВИСЬ!
-Чому?
Тут одяг Стейс почав мiнятись замiсь майки у неї був верх вiд купальника ,а замiсть джинсiв...
О боже у неї був....був....золотий хвiст.
-У тебе....Ти....-я втратила свiдомiсть.Коли вiдкрила очi перед мною лежала Стейс.
-У тебе був хвiст!
-Що?
-Х-х-х-х-х-хвiст.
-Белло тобi показалось.
-Нi!
-Ти впала.I перетворилась на русалку.
-Що?Русалок не iснує.
-Але ти...
-Неiснує!
-Я лежала на землi шукаючи свiй бутерброд!
-Бутерброд,на годиннику 18:40.
-Я хотiла сказати телефон!
-Вiн зараз у мiс Чатом.
-Я переплутала.Гаманець.Ати iшла зашпорталась упала i втратила свiдомiсть.Вiриш?
-Так!-збрехала я.
-Хуух.
-Але є приговорка довiряй але провiряй.
-Про що ти?Вiдкрий дверi!
Я взяла чаашку води i виляла на неї через декiлька секун вона знову стала русалкою.
-Як у тебе вийшло?Це неможливо!
-Як бачиш!Не кажи про те що знаєш дiвчатам.
-Добре!
-А вони ..
-Забудь про це прошу.
-Ну уж нi!
-Прошу!-вона заплакала.
-Добре!
-А як ти нею стала?
-I не питай!
-Чому?
-Тому!
-Але це дивовижно!
-Я не хочу цього!
-Я давно пiдозрювала це!
-Що?
-Те що ви не звичайнi!А може це муляж?
-Закрий очi побачиш!
Я закрила очi.Вiдкрила i побачила Стейс у майцi i джинсах.
-Ну розкажи!
Вона розплакалась i вибiгла.Напевно менi не треба було так робити.Обливати i розпитувати.Нi менi це приснилось .Я ущепнула себе i тут увiйшла Стейс.
-Привiт!
-Ми тiлькишо бачились!
-Про що ти я ще не була у кiмнатi.
-Ти була тут русалкою.
-Ким?Ти мариш покличу маму.
-Стiй-та вона вже пiшла.
Було пiзно я пiшла до озера.Мою вiдсутнiсть нiхто не помiтить.
Я сiла на берег було видео луну.Повну,красиву,вода сiяла,булькотiла.Я торкнулась до неї i мене вона почала манити я роздягнулась i полiзла в озеро.
Незважаючи на те що це не море тут були хвилi.Вони вились навколо мене, моє волосся що було до пояса стало довшим чи менi показалося.Мене окотило ним я невiдчувала своїх нiг.Але менi це подобалося.Я плила вперед та не могла рухатися.Зовсiм.Я тонула!Рвалась,кричала,плакала,
Тут луна стала красивiшою i поволi,наче сир який хтось їсть вона зникала.Скоро я її не бачела!
Де ти?Я пiдняла голову!I луч свiтла мене окотив.Я закрила очi.I була уже у себе в кiмнатi.Так саме у себе.Ремон скiнчився так швидко?Але я не памятаю цього.Чому?Памятая луну!Свiтло!Багатто свiтла!I все....Бiльше нiчого.Стоп памятаю як рвалась як волосся звязало мене.Я подивилась на нього ого воно стало довше.Воно тепер до пяток.Що робити?А якщо хтось помiтить я швидко зробила з нього зачiску "русалячий хвiст".
Ця книга, це iстрiя однiєї дiвчини до якої приїхали родичi . Все було би добре якби не її подруги,що виявилися русалками. Читайте i посмiхайтеся
