Summer's Dawn : другие произведения.

Глава 7(Vii)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Главгерои проснулись.


   Не пускай...
В серце не впускай,
Сум ночей пустих,
Все минуле, що було...
Зустрiчай...
Сонце зустрiчай...
Свiтанок зтирає вчорашне минуле...
Ти не втрачай...
Вiри не втрачай...
У ранкову мить,
Щоб почути все знову...
Пам'ятай...
Тiльки пам'ятай...
Де сонце встає,
Там майбутнє твоє...знаю...
   Руслана
  
   Я прокинувся. Було цiкаво прокидатися в тому ж лiжку, в якому я прийшов до тями днем ранiше, але вже не одному i не в рванiй одежi, а разом з золотистоволосою дiвчиною у м'якенькiй напiврожевiй-напiвзеленiй пiжамi, не пiсля бурної ночi, а пiсля дивлення снiв, дивлення разом, удвох, по дружбi, а не через кохання чи пристрасть... Найцiкавiшим було те, що на менi була така ж сама пiжама. Я несподiвано збагнув, що вона жiноча. Та нiчого - здається, у цьому свiтi, якщо вiрити Дитинцi, гей прирiвнюється до жiнки? То нехай я буду прирiвняним. До речi, треба буде не забути сховати крила - в людей їх нема. Дитинку соромитися нiчого, але ж є ще багато людей...
   Дитинка прокинулась - мабуть, вiд моїх думок, - i вийшла з кiмнати. Я чув, як вона порається з снiданком, i з превеликим задоволенням подумав, що менi пощастило прибути сюди - безкоштовно годують! Смiючись над своїми думками, я вiдразу й не помiтив, що дiвчина пiдiйшла i сiла зi мною поряд.
   - Про що думаєш, Iншукач?
   - Про усе й про нiщо. Про тебе, про нього, про свiт...
   - А насправдi?
   Я знов засмiявся - вже вголос. А вона раптом змiнила тему:
   - Як ти вважаєш, що таке плач?..
   Складне питання. Справдi, який продукт виробляє слiзна залоза i чому? Що є привiдом?..
   - Мабуть, плач - це вiдголосок далекого вiдлуння у нашому серцi.
   - Як красиво... а сльози?
   - А сльози - це притока водоспаду...
   Ще хвилина, i у нас обох дiйсно полилися би сльози. Але з кухнi почулося шипiння.
   - Молоко! Наше какао загинуло! - Дитинка побiгла до кухнi.
   А я встав i подивився за вiкно з метою побачити в небi хоча б когось з моїх старих знайомих, якi б пояснили менi, чому я. Як дивно, що я потрапив саме сюди. Як дивно, що саме я маю довести Дитинцi, що жити вона може, i жити по-справжньому. Що саме я маю вести її до щастя. Невже, нiхто, крiм мене, не змiг би допомогти дiвчинi? Звiсно ж, це саме я не випадково. Немає нiчого випадкового, це тiльки люди iнодi вважають, що якийсь невiдомий їм бог грається, витягуючи випадковi карти з колоди. Випадковостей немає, є справжностi i є дiйсностi. I є потреби. Потреба в тому, щоб я, саме я, прийшов сюди.
   А там сходило сонце... Я ще нiколи не бачив такого дива, i зараз був неймовiрно здивований та вражений, навiть забув, нащо пiдвiвся з лiжка... небо сяяло полум'ям з однiєї сторони, рожевим кольором з iншої... рожевий переходив у фiолетовий, фiолетовий - у блакитний...
   Дитинка пiдiйшла ззаду.
  -- Наш снiданок загинув, - вибачилась з усмiшкою вона й раптом помiтила мiй стан. -Що таке, Iншику?.. невже ти нiколи не бачив свiтанку?..
  -- Це має таку назву?
  -- Так... саме таку... i я дуже, дуже люблю цей час. Бачу, ти теж?..
  -- Я й сам бачу... - я замрiяно подивився на сонце.
   Я знайду його. У цей момент я точно це знав. Знайду того, кого загубив, знайду своє щастя, свою надiю, свої мрiї, своє життя... знайду уособлення всього цього в однiй iстотi. I вона знайде ту людину, яка їй буде потрiбна. Я не стримався i висказав їй усе це.
   - Сподiвання - цiкава рiч, - всмiхнулась вона. - Я не думаю, що ти правий щодо мене. А щодо себе, мабуть, дiйсно правий... зараз сядемо на метро й поїдемо кудись...
   - Нащо на метро? - здивувався я. - У вас тут є якась висока дзвiниця?..
   - Дзвiниця? Є, Софiйська, наприклад. Вона не єдина, звичайно, але моя улюблена. А нащо тобi дзвiниця i чого ми маємо їхати не на метро?
   Замiсть вiдповiдi я засмiявся, пiдхопив її за руки, розправив крила i вилетiв разом з Дитинкою за вiкно.
  

I пiснi тобi спiвав,

I з тобою я лiтав -

Знов i знов.

Океан Ельзи

  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"