Summer's Dawn : другие произведения.

Глава 5(V)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Продолжение чаепития

   Лесбо не лесбо
   Гомо не гомо
   Кожен любити хоче законно
   Я не володар
   Просто людина
   Хочу я завжди бути вiльна
   Талiта Кум
  
   Як я зрозумiв з оповiдi Дитинки, гей-культура на Українi була розвинена дуже слабо. Вона щось чула про невелику кiлькiсть гей-клубiв у Києвi, але де саме знаходяться цi клуби i що в них ходить за аудиторiя, моя нова подруга не знала. Офiцiйно гомосексуальнi стосунки не були забороненi законом, але багато людей звiльнюють з роботи та виключають з навчальних закладiв через їх орiєнтацiю. У сферi гетеросексуалiв хлопцi, що кохають iнших хлопцiв, або дiвчата, що захоплюються дiвчатами, не знаходять довiри - тiльки насмiшки.
  -- Але ж як це?.. - я розгублено склав крила на грудях, нiби вони могли вкрити мене вiд несправедливостi цього свiту. - Дитинко, але невже цi люди не розумiють, що кохання, яке б воно не було, вже найважливiше в свiтi? I що знищувати право на повноцiнне життя людей, що кохають, свiт не має права?
  -- Не знаю, - дiвчина подивилась кудись в куток, - маю зiзнатися, я теж використовувала гомосексуалiстiв як об'єкти для насмiшок... Мене просто так виховали. Пояснювали все життя, що це непристойно, погано... таким чином, як бачиш, з мене виховали створiння, що спить з усiма хлопцями, якi трапляться на її шляху, але дiвчатами, як i хотiли мої батьки, не цiкавиться. А тепер в мене є пiдозра...
  -- ...що ти була б щасливою, якби вчасно закохалася у якусь особу жiночої статi?.. - з розумiнням закiнчив я її думку.
   Як менi здавалося, я непогано розумiв Дитинку. Дуже слабохарактерна, вона робила все так, як траплялося на її шляху... А шлях її не був простим. Вiн був нещасним.
   Я iду i слухаю себе
   де я хочу бути - я не знаю
   я метро як мiсто вибираю,
   а метро виштовхує мене
   я iду i слухаю себе
   страх втiкає - я наздоганяю
   хочу ненавидiти людей,-
   але люди все менi прощають
   моя вiчна iсторiя
   я життя випльовую, все життя випльовую
   слово за словом, за словом, за словом -
   польоту нема
   Я ще ранiше помiтив цi слова на стiнi у кiмнатi Дитинки з пiдписом: "Юлiя Мiщенко". I тепер увiмкнув стереосистему на цiй пiснi групи "Талiта Кум"... Здається, дiвчина дуже любила її, бо при кожному звуцi починала ледве чутно приспiвувати i кивати головою. I правильно. Їх солiстка, Мiщенко, дуже точно пiдхоплювала ситуацiю цього свiту.
   Я розумiв, що менi набагато гiрше, нiж Дитинцi. В неї нiколи не було щастя. А я був щасливий. I тепер намагався бути їм знов.
   - Ти допоможеш менi шукати його? - з надiєю запитав я в дiвчини. - Будеш моїм гiдом по цьому свiтовi, хочеш?
   - Звiсно. Але ти... допоможи в подяку за це менi.
   - Як?..
   - Просто будь поряд. Як друг... тримай мене за руку, веди по життю. Я теж буду шукати... шукати справжнє життя. Справжнє життя... те, за чим люди цього свiту так бiжать, чого так хочуть домогтися... Я не знаю, чи є воно дiйсно у цьому свiтi. Але вiдчуваю, що має бути... А ти? Ти, як створiння з iншого свiту, з iншими поглядами, та зi здатнiстю вiдчувати? Є у цьому свiтi щастя?!
   Я замислився.
   - Знаєш... це дуже складне питання...
   Ми трималися за руки i вiдчували себе єдиними вiдчуваючими в цiлому свiтi.

Пiсля дощу висохла нiч, вiтер погас.

Ми не однi, ми не живi, виключiть нас!

Ти, як завжди, дивишся вниз, довго мовчиш.

Так не сиди, вимкни CD - ти ж не гориш.

Хочу - не хочу, знаю - не знаю

Зимно, налий менi чаю

Було - не було, як нецiкаво

Знаєш, налий собi кави

I поспiши

   Не така, як всi
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"