Привiт, ви! Як бачимо, ви догорталися аж до того, що для отримання "дванадцятки" з вас вимагають... правильно, спортивну форму. I не завжди спортивна форма - це костюм, "тряпки", якi ви одягаєте перед уроком фiз-ри. Це й здатнiсть пiдтримувати себе у формi, у станi життя, бадьоростi... ну самi розумiєте, якщо ви не будете у формi (i не завжди у фiзичнiй), то куди? Нащо? До кого?.. Ось на побачення, наприклад, почалапали. Вигляд, як у дикого неандертальця, якому дали їжi по гланди та печеру понайдiйнiше, i вiн там висипався тижнiв зо три. А дiвчина чи хлопець подивились... та й носа до красунi-танцюристки з 9-Б, чи до першого красеня та спортивного генiя школи, району, а може, i мiста... ЖЕНI КОЛЕСНIКА!

Ось i почитайте про нього та про його спортивнi та життєвi досягнення. Женя в нас - крутий хлопець, дiйсний. Все на мiсцi - i статура, i блакитнi, як море в штиль, очi, в яких, якщо не займатися серйозно плаванням на глибоких мiсцях, потонути можна... А як вiн мислити вмiє, i лояльнiсть у вiдносинах з усiма вчителями пiдтримує... та про все це ви з iнтервю дiзнаєтесь, читати ж вмiєте, чи тiльки на Андрiя Шевченка у телевiзор зеньки викатуєте? А в нас у школi український Пєлє процвiтає, генiй думки та ноги, що забиває мячi по життю. Ось - ще один його мяч, забитий у ворота всесвiтньої (а поки що всешкiльної) слави.

- Женьчику, привiт! Коли почав по мячу бити?

- Та вже 10 рокiв як. На самому початку карєри у мене було досить багато вiльного часу i я просто грав зi своiми друзями бiля будинку. Потiм якось помiтив у собi талант i не помилився - досить легко вступив до дитячої футбольної школи. Пiсля восьми рокiв навчання вирiшив, що було б непогано розвивати свiй талант на бiльш вищому рiвнi. Я став членом футбольного клубу "Арсенал", для цього i переїхавши до столицi.

- А по полю в яких пенатах бiгав ранiше?

- Я приiхав з Полтавської областi.

- Чи траплялося в життi так, що спадала на свiтлу голову темна думка пiти з футболу?

- Так. Я перевантажувався, i доходило до повного упадку сил. Тодi я вважав, що на цьому кiнець. Але мої бажання i терпiння виявилися бiльш сильнiшими за слабкiсть.

- Часто бувають травми?

- Досить часто. Раз у мiсяць, у два бувають точно. Але, на щастя, не дуже серйознi.

- Ти рiвняєшся на якогось футболiста?

- Нi на кого не рiвняюсь. Просто хочу досягти високого рiвня успiху та професiоналiзму, скажiмо, як Пєлє.

- До речi, це правда, що ти дуже самостiйний? Адже, згiдно з чутками, ти живеш без батькiв.

- Зараз живу з батьками. Але перед тим, як переїхати до Києва, жив пiвроку сам. Не так уж це й страшно - спортсмен переживе. Взагалi, мене можна вважати самостiйним.

- А тепер про особисте, якщо ти не проти. Чи в багато дiвочих душ забивав? I взагалi, ти розумiєш, що ти популярний серед жiночоi статi?

- 5-10 штук - точно! А може, i 12 нарахується - оцiнку в щоденника виставите? (Женя посмiхається своєю голiвудською мрiєю стоматолога) Що саме цiкаве, що жоднiй з них я не пропонував зустрiчатися. Завжди дiвчата були iнiцiаторами наших стосункiв.

- Це правда, що колись ти потерпiв фiаско у вiдносинах з чемпiонкою свiту з синхронного плавання?

- Нi, я взагалi вперше про таке чую! Я завжди сам їх кидав!

- Скiльки тривали твоi найдовшi стосунки з дiвчиною?

- Трохи бIльше, нiж пiвроку. Не можу знайти те, що шукає кожен. Я не виключення, хочу справжнього кохання.

- Якою повинна бути твоя дiвчина? В тебе є iдеал жiнки?

- Мiй iдеал - це Євгенiя Власова, поп-спiвачка. Їй якби ще зкинути рокiв зо 20... (на обличчi знову зявляється посмiшка, мабуть, Євген полюбляє маленьких дiвчат - не старiйте!)

- Як тобi наша школа?

- Якщо чесно, то коли я iхав в Киiв, то очiкував побачити дiйсно чудову школу з новiтнiм обладнанням. А коли опинився тут, то трохи розчарувався. Звичайна школа, звичайнi люди. Мабуть, так по всiй країнi - не у США ж приїхав.

- В твоїй сiльськiй було краще?

- Нi, звичайно, що в цiй школi умови кращi, нiж у мене в селi.

- Хто твiй улюблений вчитель i який улюблений предмет?

- Мiй улюблений вчитель - Iгор Анатолiйович, а улюблений предмет... фiзкультура, звичайно!

- А хто з вчителiв тобi не подобається?

- Загалом мене цiлком влаштовують абсолютно всi вчителi, за виключенням Марii Василiвни. В неї не найправильнiший пiдхiд до нас. Можливо, вона непоганий бiолог, але педагог не найкращий.

- Плануєш iти в десятий клас? Спортсмену потрiбна вища освiта!

- Я ще не вирiшив, але скорiше за все, що з тобою погоджуюся.

- А як ти проводиш свiй вiльний час i в чиїй компанiї?

- У мене не буває вiльного часу. Є один день вихiдний, але цей день я присвячую вiдпочинку: висипаюсь i наїдаюсь.

- Що ти найбiльше цiнуєш у своєму життi?

- В першу чергу не уявляю свого життя без батькiв. А ще цiную свiй талант.

- Яка в тебе мрiя i якi цiлi?

- Стати успiшним футболiстом - це моя мрiя. Щодо цiлей, то пiзнiше хочу працювати за кордоном, грати за якийсь iнший футбольний клуб.

- З чим це пов'язано?

- Це пов'язано з тим, що в нашiй краiнi, на жаль, розвиток спорту на досить низькому рiвнi. I не тiльки спорту...

На цiй не дуже оптимiстичнiй нотi, мабуть, закiнчимо прати та прасувати спортивну форму на сьогоднi. Одягайтеся та бiжiть швидше причаровувати Женьчика та його привабливих однокласниць! I хай вам забивають... шуткуємо!!! :) Забивайте усiм самi. По самi... мовчимо, це не ми, це весна!..