Хищная Птица : другие произведения.

Хищная библиотека (украинский зал)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
  • Аннотация:
    В этом зале собраны ссылки на произведения, написанные на украинском языке и размещенные в Интернете. Обновление каталога 14.06.2008

Хищная библиотека (украинский зал)

  
   В этом зале собраны ссылки на произведения, написанные на украинском языке и размещенные в Интернете.
  
   Произведения структурируются по мере прочтения составителем библиотеки и дате публикации в Сети.
   Аннотации в этом зале будут составляться на языке оригинала.
  
   В конце документа в алфавитном порядке названы имена авторов, чьи произведения были на момент обновления каталога включены в фонд Хищной библиотеки.
  
  
   Натхнення, творчих здобуткiв! I багато цiкавих творiв!
   Як власних, так i тих, пiсля читання яких хочеться створювати щось своє, нове, оригiнальне i повне життя та енергiϊ.
  

З повагою,

упорядник бiблiотеки,

Хижий Птах

  
  

Сьогоднi в бiблiотецi знаходиться 86 творiв вiд 33 авторiв.

  
  
   Iрина Антiпова "Серце"
   Жанр: Казка/Фентезi
   Обсяг: 4,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Шелест легких дитячих крокiв вiддаляється вiд голосу, i вiн, можливо, хотiв би наздогнати малу, але дорослi не вмiють гратися в пiжмурки, вони не бачать Темряви, великоϊ, яскравоϊ, теплоϊ, веселоϊ, вони бачать темiнь - дрiбну завiсу, заваду для очей, ворога, неприємнiсть. На темнiй галявинi не знайти дитини, впевненоϊ, що вона - в казковому лiсi.
   - Кров? - здивовано спитав iнший голос. - Звiдки ж тут...
   - ...таке? - закiнчив третiй.
   - Уламок серця? - задумливо проговорив четвертий. - Його?
   - Гей! - крик першого голосу перекрив його кроки, важкi, незграбнiшi за дитячi. - Агов! Мала! Мала, де ти! Мала, вiддай це! Вiддай, чуєш? Це не можна, це його, це ж... Мала!
   Але тiльки смiх був йому вiдповiддю. Таємничий, напiвказковий, вiн летiв звiдусiль, i здавалось, що смiється сам лiс".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1
  
  
   Надiя Петренко "КАЗКА ПРО НОВИЙ РIК"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 7,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Давним-давно, може, за мiльйони свiтлових лiт, коли наша планета була звичайнiсiньким уламком якогось невiдомого свiту й гасала по чорному Космосу без руля i без вiтрил, не було на нiй нiчого, крiм товстелезного льодяного панцира. Єдиним господарем на тому льодовищi був Мороз, а владарювала Льодяна Королева".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4
  
  
   Надiя Петренко "КАЗКА З ЛЕЛЕЧОГО ГНIЗДА"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 12 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "На старiй березi з обламаною колись вiтром верхiвкою було лелече гнiздо. А у гнiздi самотньо стояв уже оперений Буслик i махав крилами, розганяючи полудневу спеку, а заодне й вправляючи крила, на яких йому час було злiтати в небо. Але Буслик... боявся".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5
  
  
   Надiя Петренко "КАЗКА ПРО ВИСОКУ ЛЮБОВ"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Нiчого того Метелик не бачив i не чув. Вiн спав собi пiд листком, а коли прокинувся, над його садом сяяла неймовiрноϊ краси безмiсячно-зоряна нiч, зовсiм не схожа на минулу. Усе в нiй було виразнiшим, гострiшим, чiткiшим, запахи, обриси, звуки. А головне - сяючий безкрай неба з мiрiадами дрiбних i великих, спокiйних i мерехтливих, слiпучосяйних i приглушено-ясних, прекрасних зiрок.
   "Квiти ночi!" - подумав Метелик. I раптом серед них побачив свою Зiрку. Вона була найкраща i серед мiрiадiв - єдина, якоϊ йому хотiлося б досягнути".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6
  
  
   Надiя Петренко "КАЗКА ПРО МУДРОГО МАЙСТРА"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 2,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Десь колись жив собi на свiтi чоловiк, який заробляв собi на прожиток тим, що копав колодязi. Ходив вiд села до села, вiд мiста до мiста, заглядав у маленькi селища й на хутори, i скрiзь питав, чи не треба колодязя викопати. I скрiзь знаходився бодай один господар, якому новий колодязь був конче потрiбен".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7
  
  
   Камаєв Юрiй "Нездолане прокляття"
   Жанр: Фентезi
   Обсяг: 44 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 17-05-2005
   З твору: "Кiнь обережно ступав залишками брукiвки, вершниця насторожено вслухалася в звуки Мертвого мiста. Органи чуття: зiр, слух, те чому беззаперечно довiряєш, тут можуть зiграти злий жарт. Вона рвучко обернулась на плач дитини за спиною, але там, звiсно, лише вiтер гуляв серед розпеченого камiння. Де ж тут взятися дитинi, в мертвiй пустелi, де до води три кiннi переходи... Їϊ переслiдував гомiн схiдного базару, галас забутими давнiми мовами. З гарячого марева все чiткiше i чiткiше повставав палац, дивна сумiш багатоярусних, загнутих догори червоних ханьських дашкiв, круглих блакитних куполiв, схожих на кянзькi та стрiмких фризьких веж, що рвались в небо, - творiння поневолених будiвничих з рiзних краϊн. Великий Завойовник спочатку звелiв ϊх убити, але потiм розчулився красою палацу i лише ослiпив, - так каже легенда".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/57
  
  
   Камаєв Юрiй "Тiнь"
   Жанр: Схiдне фентезi
   Обсяг: 23 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-06-2005
   З твору: "Генерал Кхань вперше йшов до палацу Iмператора. Вузький мiсток нiби висiв над темною прозорою водою, де лiниво плавали дивовижнi риби, яких нiколи не зустрiнеш у природi i квiтли прекраснi бiлi лотоси.
   Стежка Бога... На неϊ мали право ступити лише Iмператор i чотири найвищих сановника краϊни. I ось вiн нарештi побачить Рiвного Богу, за якого вiддано воював з не шкодуючи нi себе, нi своϊх солдатiв. I в засушливих степах, в лiсах та заболочених рiвнинах, на заснiжених гiрських перевалах генерал здобував Iмперiϊ перемогу за перемогою. Слава вiйськового генiя прийшла до нього пiсля недавньоϊ неймовiрноϊ i приголомшливоϊ перемоги над могутньою армiєю держави Чосон, що безславно здалася, загнана в непрохiднi трясовини".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/149
  
  
   Камаєв Юрiй "Останнє запитання"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 18,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 28-11-2005
   З твору: "Цього ранку опустився густий туман. Утiм старий хотiв потрапити на недiльну службу. Вiн сiв за кермо, повернув ключ. Старий двигун колись дорогого та респектабельного авта загудiв солiдною басовитою нотою. Жовтi фари розрiзали iмлу. Вiн ϊхав поволi та зосереджено пильнував сiру стрiчку слизькоϊ дороги.
   Раптом Петро зауважив постать на узбiччi. Мабуть якийсь iз тих гiпi ловить попутку для своϊх далеких та безцiльних подорожей. Вiн нiколи не пiдвозив цих пiдозрiлих нероб. Та за мить старий упiзнав його. Мишаста нiмецька шинель, закинутий за плече атвомат-фiнка, не припалена цигарка та сiрi насмiшкуватi очi...
   Нi! Це неможливо... Старий вдавив педаль акселератора до пiдлоги. Машина рвучко видала гарантованi виробником шiсть секунд розгону до максимальноϊ швидкостi. Його втиснуло в крiсло i лише за мить вiн побачив величезну вантажiвку, що випливала з туману. Рiзко вивернувши кермо на межi непоправного, вiн ледве встиг уникнути зiткнення".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/537
  
  
   Василь Федорiв "Твiр"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 3,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 26-03-2006
   З твору: "Письменник був класиком. Краϊна пишалася Письменником. I сьогоднi вiн мав святкувати свiй день народження.
   - Я пiдозрював, що цим скiнчиться, - сказав найближчий друг Письменника. - В одному з перших його оповiдань описаний такий випадок: письменник умирає у свiй день народження. Пам'ятаєте?
   Усi промовчали. Тиша була настiльки важкою, що хтось з молодих не витримав i запропонував вийти на свiже повiтря.
   - Це жахливо, - сказав вiн, коли всi вийшли - Я мало не назвав його дружину вдовою. А вiн же ще живий!
   - Жахливо те, що я не пам'ятаю це оповiдання, - сказала жiнка, яка прийшла до Письменника з зовсiм маленькою дiвчинкою, своєю дочкою.
   - А менi жахливим видається те, що я не пам'ятаю, коли останнiй раз читав хоч якийсь його твiр, - сумно пiдтримав розмову лiтнiй, сивий чоловiк.
   - А що тут дивного ? - пожвавився молодий. Давно iснує визначення, що класика - це те, що усi хвалять, але нiхто не читає".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/931
  
  
   Василь Федорiв "Миколаϊвське небо"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 20,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 14-05-2006
   З твору: "- Бодю, пристебнися! - Андрiй кинув на сина короткий погляд i рушив з мiсця.
   - З Богом! - зiтхнула Вiра на заднiм сидiннi. - Ти тiльки не жени сильно.
   - Та тут знаки пiдганяють! - кинувши кермо й розвiвши в сторони руки, показав Андрiй на дорогу. - Менше двохсот не можна.
   - От бiльше двохсот i не ...- почала було дружина, але рiзко зупинилася.
   - I не обмежуй себе, - продовжив мамину фразу Богдан i весело подивився на батька.
   Той схвально пiдморгнув у вiдповiдь i натиснув педаль газу до упору. Машина понеслася по прямому шосе. Рекламнi щити уздовж дороги миготiли все частiше й частiше, поки не почали зливатися в одну розмиту смугу. Вiра вiдiрвала погляд вiд цiєϊ картини й зiтхнула.
   - Нiкуди не сховаєшся вiд цiєϊ реклами. I який сенс, якщо я там нiчого не розберу.
   - Двадцять п'ятий кадр, - не вiдриваючи погляду вiд дороги, вiдповiв Андрiй.- Свiдомiсть не розумiє, а пiдсвiдомiсть фiксує й запам'ятовує те, що хоче рекламодавець.
   - Я ще розумiю, коли дають якусь iнформацiю, коли довiдуєшся про щось нове. А коли от так нав'язливо: купи-купи-купи, пий-пий-пий, ϊш-ϊш-ϊш. О! Набридли. Скорiше б Миколаϊв".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1291
  
  
   Наталiя Добжанська "Легенда про залiзну вежу"
   Жанр: Казкова притча
   Обсяг: 13,7 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 19-09-2006
   З твору: "Ще не так давно живi були люди в передгiр'ϊ, якi пам'ятали переказану ϊм вiд предкiв легенду про залiзну вежу.
   ...Вона стояла самотнiм сторожем на самому краю королiвства мирiв. Чорними зiницями порожнiх бiйниць вiкон вдивлялася у тiльки ϊй вiдому далечiнь. I лише ϊй було вiдомо, що бачили ϊϊ очi: минуле чи майбутнє, близьке чи далеке... Проте в кожного, хто якимось лихом заблукавши, наближався до залiзноϊ вежi, серце калаталося швидко, у панiцi, язик нiмiв, прилипнувши до пiднебiння, волосся ставало дибки вiд жахливого передчуття, i жахiття марилися ув очах... Хто хрестився i бубонiв молитви, проминаючи ϊϊ, а хто прожогом розвертався i бiг куди очi видять - аби лише опинитись якнайдалi вiд неϊ - носiя страху".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2087
  
  
   Тетяна Мельник "Мрiя i Марiя"
   Жанр: Казка для дiтей молодшого шкiльного вiку
   Обсяг: 79 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 23-09-2006
   З твору: "На найвищiй баштi самого найбiльшого палацу Королiвства Мрiй стався переполох. Найстарiший астроном краϊни, Астронiм, запримiтив у своєму чарiвному телескопi народження новоϊ зiрки, яка повинна була з'явитись за його власними розрахунками лише через сто рокiв. Це була катастрофа, оскiльки всi зiрковi карти i гороскопи уже були складенi на десятки рокiв наперед. Що тепер буде з новою зiркою? Хто вона? Як ця зiрка вплине на життя цiлого Всесвiту, який ще не готовий до ϊϊ народження! Катастрофа...
   Астронiм бiг по сходах кам"яноϊ башти i вперше в життi не мав вiдповiдi на жодне запитання. Всi астрономiчнi закони i формули заперечували iснування цiєϊ зiрки, проте всупереч усiм правилам науки вона уже почала випромiнювати свою енергiю. Потрiбно було термiново скликати раду астрономiв-старiйшин".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1858 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/2102 (2 частина)
  
  
   Virlena "Чорна панна"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 11,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 05-10-2006
   З твору: "Роман закохався у неϊ з першого погляду. Тихо скрипнули дверi напiвпустоϊ кав`ярнi, цокнули каблуки - i вiн не мiг не озирнутися. А озирнувшись, зрозумiв, що пропав. Вона поважно пройшла до сусiднього столика, замовила каву. Хода королеви. Легка посмiшка на обличчi, недбалий погляд навкруги, перш нiж вiдкрити потрiпане меню. I Романовi враз страшенно, до божевiлля захотiлося, щоб вона посмiхнулася саме йому. Йому одному. Кiлька хвилин вiн крадькома придивлявся до незнайомки: невеликi нiжки у чорних шкiряних туфельках на високих пiдборах, та й сама невисокого зросту, чорна спiдниця до середини колiна i чорна ж кофтинка iз круглим глибоким вирiзом, прикрашена вишивкою i стразами. Не траур, не печаль - стиль. Блискуче чорне каре акуратно пiдтримують темнi окуляри, свiтла, ледь засмагла шкiра, iдеально наманiкюренi пальчики злегка вистукують по столу. Вона була як фатум. Красива i неосяжна як нiч. I чорний ϊй страшенно личив".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2165
  
  
   Наталiя Добжанська "Легенда про Рiку та Пустельний Вiтер"
   Жанр: Казкова притча
   Обсяг: 18,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 09-10-2006
   З твору: "Давно-давно пролiтав собi Вiтер-мандрiвник над землею, шукаючи пристановиська. I вподобав вiн зелену оазу, що буяла пишним та соковитим листям, квiтнула п'янкими пахощами та ряснiла веселими барвистими плодами. I оселився Вiтер на високiй хмаринi в небi над оазою, i заснувався там. I з тих пiр радiснiше стало жити мешканцям тiєϊ оази: спекотний день видавався не таким задушливим iз прохолодним вiтерцем, а грозовi хмари розвiвалися геть повiтряним помiчником, залишаючи тiльки вологу росу для соковитоϊ трави... Тiшилися люди, маючи таке небесне покровительство. Радiв i Вiтер ϊхньому щастю - i тому мировi, що овiвав ϊх...
   Та з часом люди звикли i до щедрих врожаϊв, i до сприятливоϊ погоди, i до допомоги Вiтру - i сприймали таке сприяння як належне, не надаючи йому нiякоϊ ваги, не звертаючи уваги на Вiтер, ба часом дорiкаючи йому - як скине, бува, пустотливо комусь капелюха, а чи зерно розсiє по полю, а чи пострушує плоди з дерев - бажалося iнодi Вiтру i так похазяйнувати... I не стереглися люди у висловах, не стримувалися. I почув якось Вiтер, пролiтаючи над якоюсь оселею:
   Та... вiтер у нього в головi, - кинула якась селянка.
   Зцiпив зуби Вiтер, притих, прислухався.
   Так... Безпутний вiн, безтолковий якийсь, одне слово - нерозумний, - продовжувала жiнка.
   Що вiтер, то вiтер, - погодився якийсь чоловiк.
   Прикро стало Вiтру, образливо. Зарухався, заметався, не здатний втамувати свiй неспокiй. Бурею повiяло в повiтрi. Задзвенiли шибки, задвигтiли дахи, замело-закурило дороги".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2205
  
  
   Ira "Голочка та Подушечка"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 8,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-10-2006
   З твору: "Оленка i вирвавши iз рук сестрички маленьку тендiтну ляльку iз довгим золотистим волоссям та побiгла у коридор, перекинувши дорогою iграшковий будиночок, що розсипався на маленькi кубики.
   Свiтланка, з повними очима слiз, побiгла слiдом.
   - Оленко, Оленко вiддай менi ляльку! Ось я тебе! - доганяла сестричку Свiтланка, та тримаючи велику книжку "Казки" у руках, боляче ударила ϊϊ, вiд чого усi сторiнки книги розсипались. Оленка вчепилась у руденькi косички сестри i вони борюкаючись та царапаючи одна одну покотились по долiвцi.
   А маленька лялька, що була у руках Оленки закотилась пiд стiл.
   Раптом лялька заклiпала очками i стала на своϊ маленькi нiжки.
   - Брiтi-тiм-брiтi-бом! - вигукнула вона.
   А дiвчатка, не зрозумiвши що дiється, почали зменшуватись, зменшуватись, аж поки не стали завбiльшки з горiх".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2228
  
  
   Ira "Груша"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 4,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 16-10-2006
   З твору: "Зима була холодна та снiжна того року, а було це так давно. Менi було всього дванадцять. Я пiдiйшла до неϊ, вона навiть не здригнулась, та для мене це була безмовна подруга.
   - Як ти тут, холодно напевно. Як менi допомогти, як тебе зiгрiти? Потерпи ще трошки, скоро весна, сонце пригрiє. У тебе он бiк зовсiм обдертий, оголився, хто тебе так? Рiдна моя ти, давай я тебе полiкую, снiгом замащу, землi ж тепло пiд снiгом, то й тобi може буде хоч трошки теплiше. Правда? Ось так. Ну як теплiше? Притулюсь до тебе. А знаєш, подруго, я ж поговорити з тобою прийшла, сестри ж чи брата рiдного я не маю, а шкiльнi подруги? Ой, та чи подруги вони? Одна ти у мене, i вислухаєш i корити не будеш. Я от так думаю, чому так несправедливо все, за що мене Бог карає? Це я про батька. Чому вiн пiшов? Дiвчата у класi зi мною тепер не розмовляють. За що ж це?
   Груша мовчала".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2258
  
  
   Камаєв Юрiй "Скрипка Кривого Омелька"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 8,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 19-11-2006
   З твору: "Колись, дуже давно, жив тут чоловiк. Усi звали його Кривим Омельком. Жив тут давно, вже нiхто i не пам'ятав, коли вiн сюди приблудився. Йому було рокiв зо сто, а може i бiльше. Його перекошена хатинка iз малесенькими вiконцями стояла неподалiк Замку, посеред великого садку. А яблука iз Омелькового саду були, мабуть, кращi iз тих, що я колись куштував - великi, червонi i солодкi, як мед. Ми боялися Кривого Омелька. Високий, сивий, одне око випалене, iнше - ясно-блакитне - зиркало якось так, що нас, хлопчакiв, дрижаки брали вiд страху. А його грiзний басовитий голос i важка сучкувата палиця просто вселяли жах у дитячу душу. Подейкували, що Кривий Омелько знається iз нечистою силою i є найсправжнiсiньким вiдьмаком. Недарма ж вiн оселився бiля Замку. А то ж усi знають - це мiсцина нечиста".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2620
  
  
   Скрипник Iгор "Вечеря з мерцем"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 17,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-02-2007
   З твору: "Козаки перетнули подвiр`я i зайшли в темнi сiни. Вiдразу в нiздрi вдарив запах топленого воску. Зайшли до кiмнати i стали, як вкопанi.
   В кiмнатi було видно як вдень. У кожному кутку, на полицях, горiли свiчки. На столi стояв запалений каганець. Навколо нього стояли рiзнi наϊдки i страви, а також пузата бутля горiлки i глек з якимось напоєм.
   - Нас нiби тут чекали, - задоволено мовив Охрiм. - Гей! Хазяϊ! Де ви подiлися?!
   Тут Богдан помiтив, що хтось лежить на лавi у дальньому кутку кiмнати.
   - Глянь. Там хтось лежить. Напевно вже нализався.
   - Не думаю, що вiн вечеряв, - кинув оком на стiл старий козак.
   Вiн пiдiйшов до лавки i потряс за плече лежачого".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/3522
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про юну Весну"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезi
   Обсяг: 80 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 01-03-2007
   З твору: "Лаолант i Явконд билися не до першоϊ кровi, як того вимагав звичай. Бо на червоному одязi Явконда ϊϊ не видно, а Лаоланта ще не було поранено.
   Пiд яблунями поспiхом збиралися гостi королеви. Явконда знали всi, та й Лаолант ще нiчим себе не зганьбив. Глянувши на поєдинок iз цiкавостi, люди вже не могли вiдвести погляд. Безжалiснiсть i майстернiсть ударiв обох суперникiв зачаровували, вбивали бажання битися об заклад або вибирати улюбленця.
   Явконд примудрився зачепити груди ворога.
   Двоє глядачiв зааплодували й одразу замовкли. Поєдинок не кiнчався, хтось побiг кликати вартових. А супротивники наче збожеволiли.
   Нiщо не стримувало ϊх бiльше: нi кохання до Вєϊ, нi заборона королеви Тiнтiрлат.
   Коли у вiддаленнi з'явилися вартовi, у Явконда була розсiчена рука, а Лаолант втратив швидкiсть i пiд натиском вiдступав до яблунь. На перший погляд несерйозна рана сильно кривавила.
   Явконд вибив ворожий меч i замахнувся для останнього удару. За спиною Лаоланта був широкий старий стовбур, ухилитися вiн би не встиг.
   - Не смiй! - з вартовими йшла королева. - Не смiй, Явконде!
   Яструбинi очi палали. Явконд неохоче опустив зброю i повернувся до королеви.
   На червоному не видно кровi, але один ϊϊ жест зараз - i закон вступить в силу. Тiнтiрлат не славилась вмiнням прощати.
   Лаолант з'ϊхав по грубiй корi, не втримавшись, i до нього одразу пiдбiгла Вєя.
   Тiнтiрлат вiдiрвала погляд вiд Явконда, подивилася на дiвчину, що стояла на колiнах перед коханим. I вiдпустила всiх, мовчки попрямувавши до палацу.
   Невагомi шпилi трiпотiли в небi, яке сiрiло ранком. Смерть iшла вiд старих яблунь".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/3907 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/3908 (2 частина)
  
  
   Настя Мельниченко "Друг на iм'я Ку"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 73 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 13-03-2007
   З твору: "Обережно вiдхиливши гiлля, що заважало ϊй роздивитися краще, Олекса побачила таке, що змусило ϊϊ вiд страху повалитися назад. З-пiд трави прямо на неϊ дивилася звiрячий писок. Аби то ще був собака, ведмiдь чи лев, Олекса б злякалася страхом звичним. А так ϊϊ переляк був просто негаданим, адже перед нею був звiр не простий, а небачений, бузковий, з величезними iклами, якi вiн люто вишкiрив на дiвчинку, iз очима, зведеними у двi щiлини, крiзь якi прозирала така невiдома та лячна глибина, що Олексi ще довго снитиметься ночами той перший погляд.
   Дiвчинка навiть не скрикнула - ϊй перехопило дихання. Звiр щетинився та гарчав. Його тiлом пробiгало тремтiння, шерсть, схожа на невагому ковилу, куйовдилася та пульсувала барвистими хвилями. Здавалося, ще мить - i вiн кинеться на Олексу та розiрве ϊϊ. Тому вона вирiшила не рухатися, а лише завмерло дивилася на звiра, не фокусуючи на ньому зiр, так як читала колись у книжцi, що на лютих собак дивитися впритул неможна. I хоча звiр зовсiм не був схожий на собаку, Олекса подумала, що тi правила стосуються усiх хижакiв.
   Пройшла хвилина, двi, три. Олекса думала i наче i не думала. Думки спалахами виникали в ϊϊ головi, однак рiшення, що робити, вона не знаходила. Звiр теж не рухався, в його очах свiтилася ненависть, але здавалося, вiн чекав, доки дiвчинка спровокує себе: зробить рiзкий рух, закричить чи спробує втекти.
   I тут Олекса побачила, що звiр лежить у райдужнiй калюжi. Це було схоже на бензин, котрий вилискує на сонцi, однак барви розчиненi наче в молоцi, рiдина була густiшою, а кольори - чистими. Щойно двi пари очей - дiвчинки та звiра - розiйшлися, як звiр вiдвернув морду i кашлянув. Раз, потiм другий. З його пащi полилася веселкова рiдина, вiн виштовхував ϊϊ язиком та спльовував. I тут дiвчинка здогадалася, що калюжа, у якiй лежить звiр - то була кров.
   А чому б, власне, не кров? Хто сказав, що кров має бути неодмiнно червоною?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4086 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4087 (2 частина)
  
  
   Наталка Дев'ятко "Украϊнцi, що не бачать сонця"
   Жанр: Мiнiатюра, публiцистика
   Обсяг: 5,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 17-03-2007
   З твору: "Нiч. Таємничий час i страшний. Лячна нiч для Украϊни, де не побачиш досвiтнiх вогнiв, швидко перестаючи вiрити у ϊхнє iснування. Потойбiччя, задзеркалля ночi, коли руйнуються домовленостi, а полiтики змовляються за спиною народу, зраджуючи тих, хто ϊх обирав. Зраджуючи з посмiшкою на вустах i спокiйним серцем.
   Але нiч ласкава i до тих, хто ще вiрить в Украϊну. I Украϊна наче прокидається пiсля заходу сонця".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4115
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про птаха з барвистими крилами"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 8,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 25-03-2007
   З твору: "Стежка вихляла, плуталася, зникала, та завжди з'являлася, доки не довела дiвчину до озера.
   Вона зупинилася, бо жах, наче чорний птах, вперше торкнувся ϊϊ серця. Дерева зiмкнули гiлля так щiльно, що жодна зiрочка не милувалася в темнiй водi своϊм усмiхненим личком.
   Озеро було холодним i певно дуже глибоким. Дiвчина йшла берегом, змахуючи з руки важкi, наче липкi краплi озерноϊ води.
   Озеро не мало, чого ϊй вiдповiсти на привiтання, тому мовчало.
   Серед в'янучоϊ трави лежав птах, не схожий на ϊϊ степових i лiсових улюбленцiв. Бiля озера було дуже темно, лише бiла сукня наче свiтилася, але дiвчина все одно побачила калюжу кровi, темноϊ через нiч, в якiй купалося пташине тiло.
   - Допоможи, - простогнав птах, але дiвчинi було лячно торкнутися його дивних крил.
   Птах ледь пiдняв голову, щоб подивитися на неϊ.
   - Я ж не кровi твоєϊ прошу. Лише води жменю, - злетiло до гiлля, що загрозливо зашелестiло. - Краса не може бути байдужою. Зжалься".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4207
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про Дерево дощiв"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 15,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 25-03-2007
   З твору: "Вiдбулося це в старовинному мiстi, яке змiнювало свою назву разом iз плином iсторiϊ, так вiдзначаючи короткi сучаснi епохи, що мають перед очима обриси свого майбутнього.
   Мiсто було невеличке, але дуже пишалося давньою брамою, шматками мурiв, статуями у заглибинах величних будинкiв, яких за наших часiв бiльше не будують.
   Сонце сходило над мiстом, згадуючи дзенькiт зброϊ на вулицях i вiдлуння весiльних дзвонiв, сутiнки оживляли тiнi i спогади, кепкуючи з приϊжджих, що називали ϊх марою i привидами.
   А приϊжджих з кожним роком ставало все бiльше, бо мiсто було особливе, i небагато подiбних до нього залишилося ще в свiтi.
   I швидко приϊжджi скупили частину старих будинкiв, перефарбували споруди у крикливi кольори, вилучили iз заглибин статуϊ, якi не подобались новим господарям, бо були не моднi, заслiпили вулицi неприродними вогнями, так що ночi стало нiде прихилитися.
   Тiнi минулого сумно блукали серед спотвореноϊ темряви, зiтхаючи, набуваючи зла, а на ранок замiсть ϊхнiх слiз люди знаходили монети старовинноϊ чеканки".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4208
  
  
   Олександра Пилипенко "Татко Йоунi"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 25,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "З малюванням у маленькоϊ Туомiнен не склалося. Єдине, що першокласниця Софiйка могла гарно намалювати - свою бiляву лялечку Анiкi. А ще блискавично прочитувала навiть найскладнiшi слова, легко вивчила таблицю множення. Англiйська в неϊ пiшла не одразу: плутала з фiнською, де все пишеться так, як читається. Говорила "go to school" як "гоу ту скоул", плутала з фiнським kouluu, i однокласники пiдсмiювалися.
   Хтось спитав ϊϊ:
   - А чому в тебе прiзвище Туомiнен?
   - Бо в мене тато фiн, - вiдповiла Софiйка.
   - А-а, га-ряч-чiє фiн-н-скiє пар-нi! - осмiхнувся перший веселун у класi - Мiтя, розтягуючи слова. - А пач-чему он к тебе н-не пр-риед-дет?
   - Та бреше вона, нiякого фiна нема! - обiзвався Максим. - То в пологовому будинку хтось з бодуна записав як курка лапою, а потiм не розiбрав i отак надрукував...
   Хлопцi зареготалися.
   Софiйка хотiла крикнути: "Неправда! В мене є батько! Я можу вам його показати!"
   Але хлопцi вже оточили ϊϊ й кидали в неϊ зiжмаканими папiрцями:
   - Фiн-н-с-кая пород-да... I кака-й-йя поро-дiстая! - примовляв Мiтя, намагаючись ухопити Софiйку за косу".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4267
  
  
   Оксана Лущевська "Незвичайна рослина для Вiрочки"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 4,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "А та рослина була ось яка: невисока, схожа на невеличкий кущик, а на нiй росли, напевно сотень декiлька (так думала Вiрочка, бо рахувати ще не дуже добре вмiла) чудернацьких плодiв!
   Дуже -дуже рiзноманiтнi тi червонобокi плоди були: деякi - довгi, трiшки зiгнутi; iншi - круглi, роздутi як повiтрянi кульки; а ще iншi - грушоподiбнi i витягнутi. I всi вони, нiбi, ховалися в темно-зелене дрiбне листя. (Та що ж то за рослина дивовижна? Чи не здогадуєтесь ви?)".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4276
  
  
   Оксана Лущевська "Нещастя лося Йой"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 2,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "Коли те сталося нiхто не знає - а можливо, комусь те i вiдомо, але не нам. Та ходила така легенда, а чи байка, що у одного лося замiсть рiг дерева росли. Так! Так! Справжнiсiнькi дерева! Двi великих разлогих верби!
   Верби тi мали товстi, нерiвнi стовбури, покритi грубою кiркою, та широкi гiллястi крони. Ну чим, погодьтесь, не лосевi роги? Так-то воно, так! Все ж у лося на головi повиннi роги рости, а не верби i це вже точно вiдомо всiм, правда?".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4277
  
  
   Вiталiй Кривонiс "Скрипаль i фоссегрим"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезi
   Обсяг: 38,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 31-03-2007
   З твору: "Вальдер обернувся.
   Блискавка осяяла чоловiка. Був вiн худий i невисокий, темноволосий i чорнобородий, i страшний шрам тягнувся вiд скронi до пiдборiддя. Червона серка була на ньому, та тiльки не знати - чи червлена чорнилом, чи кров'ю ворожою просякнута...
   - Ти хто такий? - спитав Вальдер зi страху.
   - Знав я твого пращура, Вiлле Фольгера, - хрипко мовив той. - Та тiльки не в дiда онук.
   - Брешеш! Вiлле згинув за давнiх-давен!
   - Сам ти згинув за давнiх-давен! - передражнив привид i харкнув. - Мало розуму в того, хто не слухає фюльг!
   - То ти... ти мiй дух-охоронець?
   - Недоумок, - пробуркотiв той, - я хранитель Равенсфьорда! Ранiше я був тут господарем. Не надто менi до вподоби, що твiй труп гойдатиметься тут, лякаючи смородом птахiв. Iди. Йди додому заливати горе пивом.
   - Вiн наш! - заверещали ноки iз хвиль. - Хлопче, ходи сюди, не слухай його!
   Тодi фюльг пiдiйшов до прiрви й кинув у хвилi залiзного хреста.
   - Геть звiдси! - гукнув вiн почварам. - Iдiть вiд берега, iдiть у море!
   - Ми боϊмося! - заскиглили ноки. - Ми потонемо у глибинi й загубимося! Море не прийме нас! Там холодно i страшно!
   - Що менi до того! - заперечив господар. - Ви надто гидкi для моря, та й менi ви не до ґусту! Забирайтеся! Хай море спалить вас!
   Зарюмсали карлики, бо пекло ϊм залiзо, але й простору китiв були вони бридкi. А фюльге мовив Вальдеровi:
   - Ходи звiдси! Бажаєш смертi - шукай битви! Та не паплюж хвиль!"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4291
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про Вежу"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 4 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 01-04-2007
   З твору: "Мiсту був потрiбен храм, який зробився б мiсцем поклонiння, символом i домом. I люди радо вiдгукнулися на його заклик i почали будувати Вежу.
   Найвища споруда, де вишуканi квартири будуть сусiдами величних офiсiв. Корiння Вежi простромить багатометровими палями мертву засипану рiченьку i гранiтний щит землi, верхiвка торкнеться небес, i жодна блискавка не наважиться перехрестити ϊϊ. Блиск однакових вiкон змагатиметься з хвилястим срiблом величноϊ рiки, що досi крає душу Мiста навпiл. Городяни до безсоння мрiятимуть про навiть найменшу комфортну кiмнатку у Вежi, ясноокi подумки клястимуть ϊϊ, i не залишиться жодного куточка, куди б не зазирнули порожнi очi Вежi, жодного серця, якого б вона не торкнулась".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4302
  
  
   Наталка Дев'ятко "Украϊно моя"
   Жанр: Казка/ритмiзована проза
   Обсяг: 10,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 08-04-2007
   З твору: "Тиша. Тиша. Тиша. Шепоче вiтер, торкаючись хвиль. Забуте. Загублене. Загарбане. I прокляте на вiки нерозумiнням. I там, гублячись в далечинi прожитого часу, легкою луною, понад водою, понад простором, понад пам'яттю поколiнь, якi розгубили свою гордiсть, якi скорилися, ледь чутно: "Тиша. Тиша над водою. Тиша пiд вербою. Тиша мiсячна..."
   Зашумiли верби над водою. Заговорили. Спiви вербинi мiсяць гойдають. I вiд того спiву мiсяць до землi хилиться, кров'ю людською наливається, жах свiй блiдий зраджує. I летить жах блiдий понад рiками, понад селами, через часи i через пам'ять, карби на душах ставлячи, серця крилами блiдими зачiпаючи. Як лiвим крилом зачепить, на кригу серце перетвориться, як правим - на камiнь, що навiть смерть, рiдна сестра жаху блiдому, на порох не розтрощить".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4388
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про жито"
   Жанр: Казка/ритмiзована проза
   Обсяг: 9,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 13-04-2007
   З твору: "Глянула дiвчина на тiнь з нагайкою, погляд одразу вiдвiвши.
   - Знаю, - сказала спокiйно дiвчина у вiнку з колосся i квiтiв, - що вже стiльки разiв я приходила, що й рахувати не варто. Та запитаю знову: чи буде цього разу воля моєю? Чи згадають дiти, хто ϊхня мати? Чи розiллється луна мого слова над усiєю моєю землею, щоб до життя мене вiдродити?..
   Мовчали тiнi. Чекала дiвчина ϊхньоϊ вiдповiдi. Не дочекалась. Ступила до них, наблизившись.
   - Чому не мовите? Чи боϊтеся, що я вiдчаю ваги не витримаю? Все ви менi вже передрiкали: i смерть, i страждання, i бiль, i кров, що струмками дзюркоче по землi, i жах, i зраду, i байдужiсть, i безнадiю - все було у пророцтвах ваших. Чого ще не знає мiй народ такого, що примушує вас мовчати? Говорiть!
   Палали ϊϊ очi, палахкотiло краплями життя намисто, в руцi затиснуте.
   - Забуття не знає твiй народ, - нарештi мовила тiнь у вбраннi чернечому".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4450
  
  
   Наталка Дев'ятко "Казочка про сонце"
   Жанр: Казкова мiнiатюра
   Обсяг: 2,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-04-2007
   З твору: "Тiнi мляво падали на землю, мов листя, що замерзло ще до зими, сiре, зiв'яле. Сонце ще не сховалося повнiстю за обрiєм i його диск, схожий на вiдкушений шмат сиру або хлiба, про який постiйно думали люди внизу, завис над рiвниною.
   Вершники хмаринок мчали, збиваючи небесну блакить до чорних ран i сяючоϊ кровi. А нещодавно i на землi лилася кров, i присяги знищити, помститися, кохати до смертi линули до неба. Як швидко про це забули.
   А сонце фарбувало вершникiв у жовтогарячий, червоний, багряний, фiолетовий, який швидко перетворювався в чорнильний колiр вселенськоϊ ночi. Але нiч у серцях людей внизу була могутнiша i непрогляднiша, бо для наступноϊ сукнi вибрала не чорний, а сiрий колiр".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4501
  
  
   Наталя Тисовська "СТРIТЕННЯ"
   Жанр: Мiстика/фольклор
   Обсяг: 21,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 19-04-2007
   З твору: "Наглий пострiл сполохав ϊх. Удалинi забрехав собака, озвалися лункi голоси.
   Вiн пiдхопив автомат, що стояв притулений до стовбура сосни. Його супутниця злякано клiпнула зеленими очима й простягнула горнятко.
   - До бiса!- вiн видер горня з ϊϊ чiпких пальцiв i пожбурив у кущi.- На пiвдень - озеро. На льоду - як на долонi, нам не прорватися. Туди,- вiн махнув рукою,- лани. Отже, на пiвнiч... Ну, чого стоϊш? Рухайся!
   На пiвночi, кiлометрiв за два, починалася зона, i мiсцевi не шанували того напряму.
   Клишоного борсаючись у здоровезних чоботиськах, зеленоока побiгла. Планшет ляскав по боцi, заважав.
   - Що там у тебе?- гукнув вiн.- Кинь краще!
   Вона вперто помотала пiдборiддям. Шалик вистромився з-пiд шинелi, вона на ходу почала заправляти його. Собака гарчав дедалi ближче.
   - Мерщiй! Мерщiй!- вiн ухопив ϊϊ за руку, смикнув.- I звiдки ти взялася менi на голову?
   - О-о-ох!
   Один чобiт залишився в снiгу. Вона впала на колiна, рука вислизнула з його долонi. Вiн рiзко нахилився, здер другий чобiт, рвучко поставив незграбну супутницю на ноги. Та щось таке прочитала в його очах, що, не чекаючи штурхана, помчала вперед".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4525
  
  
   Олексiй Спейсер Кацай "Янголи-дисиденти"
   (уривок з роману "Пекло": Львiв, Видавничий Дiм "Панорама", 2007)
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 31,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 26-04-2007
   З твору: "Один з охоронцiв вдарив Михая у спину i вiн впав навколiшки на самому березi спечного озерця, ледь не посунувшись обличчям в лаву. Менi здалося, що обличчя в нього задимилось.
   Це була мить, коли я не витримав i кинувся був до нього, але щось гостре уперлося менi в живiт. Дебелий здоровань з блукаючою посмiшкою на бруднiй пицi вистромив уперед ножа. Гарного такого. Вишуканого. Ручноϊ роботи. З калiброваним, мабуть, лезом. Сантиметрiв двадцять завдовжки.
   - Пограємось, братане? - мляво протягнув вiн. - В козаки-розбiйники.
   Поряд щось гупнуло. Я скосив очi i побачив поряд тiло Олексiєвського, що безсило розпливлось по асфальту. Вiн не ворушився, мiцно стиснувши волохатою рукою свого портфеля. Бабiй же, як завмер пiсля того, як нас витягнули з кiоску, так i стояв, безтямно роззявивши рота. В однiй руцi у нього був кофр, в iншiй-вiдеокамера.
   Михай повiльно здiйнявся, харкнувши кров'ю в розпечену лаву. Тiльки пшикнуло. Потiм випростався, розправивши плечi, i насмiшкуватим поглядом обвiв натовп. Раптом його очi зустрiлись з моϊми i, як менi здалося, на мить потеплiшали. Вiн хотiв щось сказати, але раптом рвучко повернувся i застиг, оглядаючи червонясте озерце з плямою кремнiйорганiчноϊ бабешки посерединi.
   - Свiтосяйний, кажеш?.. Кам'янi слуги, кажеш?.. Ну-ну...
   I я згадав перший, такий далекий, день свого перебування у Гременцi. I бите скло на брукiвцi асфальту, i босi ноги, що весело-оскаженiло тупцювали по ньому. I зрозумiв, що Михай може зробити це. Та й Айк, мабуть, знав. Просто хотiв вийти з незручноϊ ситуацiϊ з найменшими втратами. Але зараз вiн хвилював мене найменше.
   - Зберись, хлопче, - прошепотiв я. - Зберись. Ти зможеш.
   Я не бачив обличчя Михая. Бачив тiльки його, ледь зiгнуту, спину, яка напружилась, коли вiн зробив перший свiй крок. Менi неначе ступнi обпекло. Аж боляче стало.
   - Розколотий, - мовив Михай у тишi.
   - Континент, - вiн зробив другий крок.
   - Iржавим-пашить-смерком, - ще три швидких кроки.
   - Я - ангел, - тихесенько проказав хтось у натовпi.
   - Дисидент, - пiдхопило ще декiлька голосiв.
   - I рай, це - моє пекло, - напiвголосно завiбрувала майже вся юрма.
   Маска Айка рiзко повернулась до неϊ, але з вишкiреноϊ пащi не вилетiло анi слова. А Михай, босонiж вибиваючи вогненний ритм пiд скандування людей, обережно йшов по дузi, особливо не вiддаляючись вiд берегу. Аж раптом вiн на невловиму мить завмер, а потiм рушив навпростець, повiльно наближуючись до центру озерця, в якому загрозливо випиналась червонясто-чорна потвора. Я певний, що i цей шлях вiн пройшов би до кiнця. Розбишака, рокер, поет, трохи - йог, трохи - каратист, вiн би зробив це, але... Але, клята жага зовнiшнiх ефектiв губить багатьох з нас.
   Михай вже майже обiгнув кремняка, коли раптом здiйняв руки i стрибнув на нього, вибиваючи реп по розпеченому камiнню.
   Це було красиво.
   Це було жахливо.
   Розпечена лава. В'юнкi змiйки вогню. Чорний дим. Потворна голова моторошноϊ химери. А на нiй - гнучка юнацька постать, уся у вiдлисках пекельного полум'я, кожним своϊм рухом знущається над цим самим пеклом".
   Повнiстю уривок твору знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4583
   I роман також класний. :)
  
  
   Тетяна Рижа "Перо Нерона"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 64,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2007
   З твору: "- Таня, ти приϊхала!
   - Так, коханий мiй, показуй скорiше своϊ вiршi! - Таня пригорнулась до Вiктора всiм тiлом i на мить припала до його вуст. Спробувала вiдiрватись, але вiн злегка притримав ϊϊ бiля себе, тодi Таня заплющила очi i попливла знайомими хвилями щастя.
   Потiм Вiктор посадив Таню за стiл, а сам присiв бiля неϊ, обiйнявши руками ϊϊ стан. Таня читала поему, з кожним рядком усвiдомлюючи все бiльше i бiльше, що кращих вiршiв вона не зустрiчала бiльше нiде досi. Все було генiально просто виписано, виточене майстерною рукою поета.
   - Знаєш, а я теж останнiм часом писала дещо... - сказала вона, пестячи долонею Вiкторове волосся. Той скривився:
   - Читав дещо. Ти ж розумiєш, який то все несмак, що ти писала?
   - Тепер, читаючи твою поему, я це розумiю, а тодi...
   - Тобi здавалось, що добре виходить? - розумiюче запитав Вiктор. Таня кивнула. Вiктор скрушно похитав головою:
   - Бiдолашне дiвча! Тобi дали марну надiю, переконавши, що ти можеш писати! Найкраще зараз про все те забути, нiби нiчого й не було. Гаразд?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4635 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4651 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4682 (3 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4720 (4 частина)
  
  
   Вiталiй Кривонiс "Шлях на Авалон"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезi
   Обсяг: 90 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-06-2007
   З твору: "Пiдiймаючись сходами, я з такою собi побутовою насолодою думав про те, як нагодую Наталю, як увiмкну той "Шлях" i як балакатиму з Оленою, обговорюючи фiльм. А ще - про те, як я заздрю батькам Олени, що у них така чудова дочка. У нас з Алiсою могла би бути така сама крихiтка з волоссям кольору кори смереки i янгольським личком. Тiльки б той Дмитрик нiчого не влаштував...
   Атож! Аякже! Ти, Сашко, романтик i невиправний мрiйник!
   Так казало менi серце, коли я встромив запасного ключа у замок...
   Серце, як завжди, було мудрiшим за голову. Сервант у вiтальнi був розчахнутий, папери i документи - розкидано, а посеред кiмнати, на килимку, лежав срiбний перстень. То був стародавнiй перстень, часiв епохи вiкiнгiв. Його надибав на розкопках кургану конунга мiй добрий друг зi Швецiϊ Свен Аусгрiмсон. Вiн мав би передати знахiдку до музею, але позаяк подiбного гамузу у померлого конунга виявилося чимало, Свен вирiшив лишити його собi. На згадку. Коли ми нахлялися у Стокгольмi, на фольклорному фестивалi, вiн менi його подарував. Теж на згадку. Мабуть, потiм пошкодував. Я зберiгав того персня у сервантi, а той малий бандит...
   ...стояв у кутку, весь у кровi, у пошматованому одязi, й рюмсав. Рюмсав як останнiй скиглiй, розмазуючи сльози i шмарклi рукавом. I не було скаженоϊ вовчоϊ душi в його очах, а був лише жах, первiсний, утробний, i яскрава зелень втратила яскравiсть, вмерла, вщухла, i я молився, щоб тi очi не згасли назавжди.
   Бо краще хай буде манiяком чи хижацьким вождем, що не вiрить у казки, нiж тюхтiєм, яким ледь не став я свого часу..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5105 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/5107 (2 частина)
  
  
   Анна "Скрипалька"
   Жанр: Мiстика, психологiчна проза
   Обсяг: 16 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 13-06-2007
   З твору: "Музика хвилями злiтала догори, мов скута птиця, що так прагне свободи. Летiла, летiла, а потiм каменем спадала додолу. Й камiнь той рушив тонке скло людських душ. Смичок зачiпав струни до болю, вони здригались вiд муки й дивного, з гiркуватим присмаком мигдалю щастя. Й спiвали, спiвали... Й проймав той спiв вся i все навколо, вводячи у зацiпеннiння, розширюючи до божевiлля зiницi. Й текли сльози чужими, не своϊми, щоками... А Вона, Скрипалька, дивилась на те смутно, iз жалем...
   Натовп... Вiн оточив Їϊ талановиту. Дами у безглуздих перуках, нарайованi рум'янами щоки, рожевi капелюшки, бiленькi пуделi, улесливi пажi. А Вона плаче... Кавалери, що солодко шепочуть на вуха зухвальства. А тi регочуть!!! Монети сиплються на брукiвку, як нiкчемна подать. I все оповите сутiнками. Один, другий, третiй... Замерехтiли на вулицi лiхтарi. А Вона грає... Пальцi, що так безцеремонно на неϊ тичуть, якiсь слова, що ϊх не розiбрати, а натовпу все бiльш i бiльш.
   Крап. Крап. Крап. Крап.
   Злива...
   Усе накрила стiна холодного дощу".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5249
  
  
   Ira "Тепло його долонь"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 1,7 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 15-06-2007
   З твору: "Знову все стало як i було, пташина жила собi на своϊй гiлочцi, спiвала пiсень, шукала крихти, якi тепер кожного ранку залишали руки чоловiка, на пiдвiконнi. Вона спiвала тепер лише для нього. Та сумно було пташинi вiд того, що вже не вiдчуває тих м'яких i нiжних рук. I знову вона шукала причину, щоб потрапити до них. Але тiльки зiгрiвалась, як страх втратити свободу гнав ϊϊ на холодну гiлку".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5263
  
  
   Iрина Антiпова "Тiнi на стiнi. Тiнь 1-5"
   Жанр: Мiстерiя
   Обсяг: 18,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 08-07-2007
   З твору: "Тиша. Час застиг. Часу немає. Час... б'ється в скронi ритмом неможливостi, луною неiснуючого. Вранцi, а може, i вночi своϊ пiшли з Мiста, а чужi... чужих поки не видно. I вулицi порожнi. I вулицями мандрує страх. Надiя. I ще щось, таке дивне, неiснуюче, як сам цей день...
   Стомлена жiнка, вийшовши на балкон дому на розi Чкалова та Тургеньєвськоϊ, побачила, що порожньою вулицею йде вiйськовий. I десь там, далеко, угледiв когось бiля пiд'ϊзду, зупинився, про щось спитав. За жестами здалося - закурити. Людина бiля пiд'ϊзду похитала головою, мовляв, немає, а вона... перехилилася вниз, голосно закричавши:
   - Зачекайте! Я маю!
   I побiгла вниз, прихопивши з собою пачку цигарок, бо... коли всi пiшли, а вiн лишився, i мiсто вже оточено, всi знали це, вiдчували це шкiрою...
   Лунали вибухи.
   Знали: то своϊ. Пiдриваюсь щось стратегiчно важливе... залiзницю. Заводи. Склади.
   Потiм вибухи стихли.
   А Тi все не йшли".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5519
  
  
   Настя Мельниченко "Людина-пiк"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 19,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-07-2007
   З твору: "Вона стояла посеред дороги, з якогось дива перекритоϊ у цей буднiй день. Спершу вiн бачив лише ϊϊ босi ноги, i бiлi пальцi, якi виринали з брудних потокiв води. Вона стояла, i у однiй руцi тримала бежевi босонiжки, а у другiй - ланцюжка з великим бiлим собакою, мокрим та кудлатим, хоча зараз у нього вигляд був жалюгiдний. Хлопець не пам'ятав назви породи цього собаки, хоча порода, якщо i була, то обiрвалася десь у собачого дiда чи баби, бо морда у пса була хоч i щаслива, але зовсiм неблагородна. Погляд ковзнув вгору блакитним платтячком - яка струнка статура! - i зупинився. Дiвчина розглядала своϊ босi пальцi i вiн не бачив ϊϊ очей, зате на нього дивилися двоє настовбурчених вiд холодноϊ води соскiв, якi темнiли крiзь змокрiлу тканину, складками зiбрану на грудях. I якби не оцi соски, то, певне, мчав би вiн далi, оминувши цю завмерлу дiвчину, але видовище мокроϊ сукнi, i бiлого собаки, i босонiжок, i темного розпущеного волосся, яким збiгала вода, його нiби схаменули та трусонули, i вiн закляк, трохи спантеличений. I тодi дiвчина пiдняла голову, а вiн швидко вiдвiв погляд вiд соскiв i зустрiвся з нею очима, i йому стало нiяково i соромно за своє безсоромне роздивляння, i вiн поспiшив опустити голову та влитися у загальний потiк людей, але вона йому сказала:
   - Чудова злива!
   I це було як вiтання".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5641
  
  
   Настя Мельниченко "Мамo, наша бiлизна намокла"
   Жанр: Мiнiатюра (настрiй)
   Обсяг: 3,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-07-2007
   З твору: "Моя мама весь час казала: "Не сiдайте у джинсах на постiль!".
   Ми з татом хутенько вставали, i переглядаючись, пiдморгували одне одному.
   Мама свариться: "Скiльки можна розкидати своϊ шкарпетки по всьому дому? Що велике, що мале - два чоботi пара!" - i ми з татом знаємо, що це про нас.
   Мама, насправдi, не гнiвається, але раз на мiсяць у неϊ бувають нервовi зриви, бо вона не витримує "двох мужикiв в домi" i грозиться, що поϊде вiд нас геть вiдпочивати серцем i душею, i кiлька разiв, пам'ятаю, навiть ϊхала".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5642
  
  
   Настя Мельниченко "Моя мама умiє лiтати"
   Жанр: Казка для дiтей i дорослих
   Обсяг: 25 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 31-07-2007
   З твору: "Всi загиготали, але Вiра Володимирiвна була спокiйна.
   - Нi, Марку, ти нiчим не зможеш довести, що чарiвники iснують.
   - Як це нiчим? Мiй же тато - є!
   На перервi нашi наче показилися. Мене дражнили "Поттером", висмiювали i перекривляли. А ще товаришi, називається! Але добив мене Корiнь, який вилiз на парту i почав розповiдати, що мiй тато голий лiтає по ночах на вiнику. Я зрозумiв, що зараз його уб'ю, i навiть якщо мене одразу ж посадять у тюрму на багато-багато рокiв, я нi на секунду не пошкодую про свiй вчинок! Я схопив Кореня за пiджак i, навалившись усiм тiлом, стягнув з парти вниз. За хвилину ми вже зчепилися у двобоϊ, i я лупив його по щоках i скронях, а вiн кусав менi все, що мiг, i лупив мене у вiдповiдь. Безперечно, менi було зовсiм не боляче, зате йому дiсталось ого-го як! I я вже майже був здолав його, коли раптом на мене навалилися його дружки i почали битися, боляче впиваючись менi у волосся. Навколо - я чув - решта дiвчаток та хлопчикiв тупотiли ногами, аплодували та кричали щось пiдбадьорливе Корiню. Менi завжди стає прикро, що не кричать нiчого пiдбадьорливого менi, але мама у такому випадку каже, що це тому, що я особливий. I що треба не сумувати, а пишатися.
   Раптом все стихло. Скоро наша купа розпалася на переляканих учнiв третього класу. Я вiдчув, як легко здiймаюся у повiтря, а потiм пiд моϊми ногами знову постала земля. Глянувши на брудного Кореня, я зрозумiв, що нас обох схопили за шкiрки i поставили на ноги. Обернувшись, я побачив Ольгу Iванiвну, нашу директорку.
   Вона була страшна. Вона завжди була страшна".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5771
  
  
   Настя Мельниченко "Приблуда i Сонцевi дiти"
   Жанр: Казка для дiтей i дорослих
   Обсяг: 36,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 01-08-2007
   З твору: "Приблуда зачаровано спостерiгала за людьми, а поруч присiв старий бездомний собака. Якась тiтка, що ϊла бутерброд з ковбасою, зиркнула на собаку та кинула йому шматок м'яса. Пес зловив шматок на льоту i вмить проковтнув. "Бiдна голодна тваринка, мучишся тут!" - сплеснула руками тiтка, i, похитавши головою, пiшла до своϊх. Дiвчинка перезирнулася з собакою, важко зiтхнула i побрела додому. Вона вже звикла, що люди частiше жалiють собак та котiв, нiж брудних бомжiв та безпритульникiв.
   Заснула дiвчинка одразу. Спала, спала, спала, а ранок все нiяк не наступав. Зрештою прокинулася i клiпнула очима в темряву. Дивно, подумалося ϊй, стiльки сплю, а нiч не закiнчується.
   Приблуда ще трiшки полежала у темрявi, аж раптом почула, що надворi щось дивне вiдбувається. Тупотiння нiг, крики, вереск, рев моторiв, грюкання дверей. Дiвчинка висунула з коробки заспану голову - по двору сновигали людськi тiнi i у повiтрi вiдчувався присмак страху. Приблуда виповзла, обтрусила платтячко i побiгла до магазина - а раптом тьотя Зiна вже там? Тьотя Зiна i справдi стояла бiля входу до овочевого, руками нервово перебирала стару бiлу сумочку, а очi так i виблискували страхом у темрявi, пiдсвiченi яскравими вiкнами. Тьотя Зiна дивилася просто перед собою, на великого годинника, установленого перед магазином. Туди глянула i Приблуда - i обiмлiла: 11 година ранку!
   Нiчого не зрозумiвши, дiвчинка побiгла до своєϊ знайомоϊ продавщицi, але та, здавалося, втратила дар мови, i тiльки дрiбна дрож била ϊϊ велике тiло. Пiд пахвами розповзлися двi темнi плями поту.
   - Сонце... Сонце зникло... - враз вимовила вона, цокотячи зубами.
   Так земля втратила своє сонце".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5782
  
  
   Олексiй Спейсер Кацай "Не чавiть метеликiв iсторiϊ!.."
   Жанр: Рефлексiя
   Обсяг: 5,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 24-08-2007
   З твору: "Iсторiя, як i майбутнє, буває найрiзноманiтнiша. Цiлковито "вiдiрвана" й благосна. Строго наукова, казкова-мiфiчна, таємна (має назву криптоiсторiϊ) i навiть альтернативна. Ну, дуже, дуже рiзноманiтною може бути iсторiя. Але незмiнно такою, що залежить вiд того, хто ϊϊ робить. Вiд нас з вами.
   Пам`ятаєте, як у творi Рея Бредберi "I грянув грiм" розчавлений метелик виплинув на долю цiлiсiнькоϊ тобi краϊни? На щастя, це була не Украϊна, але все ж таки... З Украϊною, мабуть, теж щось у минулому сталося".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6078
  
  
   werwolf "Перунiв Дуб"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 17 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 23-09-2007
   З твору: "Стежка вилась гадюкою мiж густими чагарями, розлогими деревами, з переплетеним гiллям, якi в примарному мiсячному свiтлi видавались потойбiчними потворами. Але вiн не зважав нi на що. Похмура краса лiсу не торкала його душi. Чоловiк просто йшов, зачiпався за корiння, падав, пiдводився i йшов. Важка саква вiдтягувала плече. Крок, ще крок... Корiнь. Знову впав. Десь над головою скрикнула сова. Треба перевести дух, хоч трохи, бо не зможу встати. Вiн пiдповз до дерева й прихилився до нього спиною.
   Його обличчя вкрите кiптявою, пилом, засохлою кров'ю, скидалось скорiше на якусь жахливу маску, нiж на лице живоϊ людини. Живими були тiльки карi, чародiйськi очi, що незвичайно виблискували лютим вогнем. З одягу на ньому була тiльки полотняна сорочка, помережана оберегами та полотнянi штани, заправленi у високi шкiрянi чоботи. Але чому ж сорочка закiптюжена й пошматована? Чому з плеча сочиться кров, а меч на який спирається аж чорний вiд засохлоϊ кровi? Хто вiн, що все далi йде в пущу вiд житла людського? Тому були причини в рiк 988 по народженню Iсуса Галiлеянина.
   - Три - прошерхотiв спаленiлими вустами - три днi. Вiн прикрив повiки й перед ним безкiнечною вервицею промайнули подiϊ трьох жахливих днiв".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6360
  
  
   werwolf "Купальська квiтка"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 7,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 25-09-2007
   З твору: "Вони швидко йшли по ледве виднiй стежцi, потiм продерлися крiзь досить густi чагарi i опинились на березi озеречка. Розлога верба схилила над ним своϊ вiти. Тихенький вiтерець ворушив прозору гладь. Десь почувся плюскiт. Освiчене мiсяцем озерце здавалось казковим королiвством з якого ось-ось має вийти цар.
   - Що це ? - тiльки й змiг спитати.
   - Це душа лiсу. Поки вона чиста, незаймана доти й лiс живе. Зневажать ϊϊ, i лiс пропав.
   - Ти все кажеш, що скрiзь, у всьому є душа.
   - Так воно i є.
   - Ось i вчитель казав нам, що в кожного народу є своя душа. А я собi думаю: хiба може народ мати одну душу на всiх? Адже нас є багато i всi рiзнi.
   Дiд замислено глянув на розсипи зiрок нiчного неба та й сказав з якимось дивним смутком: - Може. Розкажу тобi, що ще вiд свого дiда чував. Слухай".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6400
  
  
   Антонiна "Анабiоз"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 1,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 06-11-2007
   З твору: "- Нi, ми тут давно. Звати нас черв'ячки - коловертки. I живемо тут з тих пiр, як себе пам'ятаємо. Але дуже часто в цiй мiсцевостi жорстоке сонце висушує пiсок. Висихають i нашi тiльця. Але ми не гинемо, а спимо мiж пiщинок, не подаючи нiяких ознак життя. Та тепер пройшов дощик. Такий чудовий дощик! Вiн подарував вологу. Як добре, в таких умовах ми "оживаємо". Тепер можемо веселитися, гратися. Так ми пристосовуємося до навколишнього. I називається це - анабiозом. Приходьте частiше до нас, любi краплинки!"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7046
  
  
   Вiкторiя "Повернення"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 1,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 19-01-2008
   З твору: "Люди метушилися, кудись поспiшали, ховаючись вiд усього свiту пiд рiзнокольоровими парасолями. А вулицi залишалися такими ж як i завжди : буденними та сiрими, то вiдчинялися, то зачинялися дверi магазинiв, гудiли тролейбуси, ревли машини. З неба лiниво сповзали важкi краплi. I нiхто-нiхто не знав, що то не дощ, а Їϊ сльози.
   Вона не хотiла бiльше жити в тому вигаданому тьмяними людьми свiтi, бо втратила єдине, що мала, те, чим жила".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7961
  
  
   Ira "Кошеня"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 6,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 23-01-2008
   З твору: "Знову прокинувшись наче увiснi кошеня вiдчуло, що у голiвцi у нього паморочиться, щось наче ввижається, трусить всього. Воно вже кiлька днiв нiчого не ϊло i не пило. Враз промигнула сiренька з полосками пухнаста шубка. Рiднi риси.
   - Мамо! Мамо, це ти?
   Це було лише марення. Але саме воно пробудило його та наче додало сили, щоб далi боротися за життя. Нi я не залишусь тут! Вони всi такi злi! Навiть кiсточки не дадуть. То ж i я таким буду! Кошеня знову побрело знайомою стежиною. Та було це вже не те кошеня, що з добром та надiєю йшло вперше шукати ϊжу. Тепер це було страшне, худюще, з злипшим настовбурченим, наче колючки, хутром створiння, яке на усiх дивилось хворобливо-голодноми очима. Кошеня пiдiйшло до смiтника. З маленьких груденят вирвався не мявкiт, а страшний хриплий рик. Уся звiрина на смiтнику оглянулась на нього i принишкла. Кошеня, мов у туманi, пiдiйшло до найбiльшого шматка м'яса i вгризлось у нього зубами. Нiхто йому заважати не посмiв".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8004
  
  
   Наталка Дев'ятко "Море"
   Жанр: Мiнiатюра
   Обсяг: 7,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 10-02-2008
   З твору: "Ви коли-небудь бачили Море? Нi, я не про малюнки i фотографiϊ, i навiть не про ваш щорiчний вiдпочинок на узбережжi. Розповiдь пiде про iнше... Чи колись ви бачили Море так, як бачать його письменники?
   Море пам'ятає всiх, хто звертався до нього. Пам'ятає усiх нас, бо кожен схилявся до нього хоч раз у далекому дитинствi.
   Так, ми були дiтьми, завзятими, наϊвними, i в тiй наϊвностi мiстився один з найкоштовнiших скарбiв, бо наϊвнiсть дарує свободу переконань i почуттiв, незалежнiсть вiд думки старших, розумнiших, пихатих своєю розумнiстю i досвiдом.
   Ми читали книжки, дозволяючи ϊм захопити нас i повести за собою. I книжки зачаровували читачiв, приводячи до Моря, бо шлях туди будується з фантазiй. Прокладається вiн для кожного свiй лише один раз, тому пройшовши до кiнця, бiльше нiколи тiєϊ дороги не забудеш.
   Море котило хвилi, величне, безкiнечне, оманливе. Море вразило кожне серце людське. А чиє не вразило... То хiба може той, що красу навiть в дитинствi не приймає, людиною називатися?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8183
  
  
   Вiталiй Кривонiс "Хранитель Затоки Крукiв"
   Жанр: Фентезi
   Обсяг: 42,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-02-2008
   З твору: "Тоϊ осенi холоди раненько завiтали до Равенсфiорду. Вiтер не казився, не бурували й хвилi, та хвища i мряка завдавали негараздiв рибалкам i мореплавцям. А це ж був самий розпал торгiв, ярмаркiв i подорожей довгими фiордами. Люди несли збитки, та не нарiкали. Що мало статися, те й сталося. Така вже доля.
   Доля, що привела Хагена Альварсона у Затоку Крукiв.
   На вигляд йому не дали б i тридцяти зим. Але його вуса були вже геть бiлi. Та ще iнодi - небо кришилося у сiро-зелених очах. I лякав людей старий рваний шрам вiд скронi до пiдборiддя. Хаген застиг на вежi, вдивляючись у туманну далечiнь на пiвночi. Тупий бiль простромлював колiно, озивався у плечi й трохи у ребрах, а серце ятрила тривога. Прокинулися рани, а з ними - i спогади.
   Вiтру майже не було, тихо шепотiли хвилi, земля ще бачила сни. Всесвiт наче завмер, вслухаючись у безмежжя тишi. А тодi до Хагена долинув один-єдиний звук, далекий i короткий: глухо ревла велетенська пiдводна сурма, утробний голос загрози, насолоди i голоду. I ще того, стародавнього i глибокого, слiпого, темного, що йому не було ймення у свiтi смертних.
   Серце Хагена спинилося на два удари. Бо вiн упiзнав той голос. Вiн якось уже його чув. То ревла-реготала прадавня потвора, чудовисько з безоднi свiтiв, страшна легенда пiвночi.
   То спiвав кракен".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8220
  
  
   Морiка "Жадана Марiя"
   Жанр: Мiстика/Фентезi
   Обсяг: 26,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 08-02-2008
   З твору: "Вона зайшла до ванноϊ кiмнати i повернула краник з холодною водою. Скинувши з себе усе, стала пiд душ. Холодно... Неприємно...
   Вона стояла пiд струєю холодноϊ води i не зважала нi на що. Вода била ϊй у спину, змочувала волосся, стiкала швидкими потоками по обличчю, руках, ногах.
   А вона все стояла, дивлячись в нiкуди. Холодно...
   Вона почала наспiвувати пiсню, спочатку тихо, а потiм все голоснiше й голоснiше, поки звуки не перетворилися у плач, чи то просто скавулiння. Сльози змiшувалися з водою, що стiкала по обличчю, i зникали у швидкому потоцi.
   Вона пiдняла голову i широко розплющила очi. Вона дивилася нагору, а краплi розбивалися об ϊϊ зiницi, щоки, губи. Вона вiдкрила рот з намiром захлинутися цiєю водою... Не вийшло".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8162 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/8216 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/8295 (3 частина)
  
  
   Наталка Дев'ятко "Казка про Сiчеслав"
   Жанр: Казка/Спогади
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 15-02-2008
   З твору: "Усю нiч в Днiпропетровську, що розташувався на трьох пагорбах величного Днiпра, iшов снiг. Лапатий, гарний, але трохи сумно ставало активiстам громадського руху "Не будь байдужим!", коли вони дивилися на лiнивий снiгопад за вiкном.
   Як же не будуть байдужими люди, коли наче сама природа змовилась проти украϊнськоϊ мови?.. Чи це така кара мiсту за те, що колись носило iм'я царицi-руйнiвницi Запорiзькоϊ Сiчi?..
   Вранцi мiсто накрила заметiль. До початку акцiϊ залишалося кiлька годин".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8247
  
  
   Iгор Скрипник "Духи загублених речей"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 11,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-02-2008
   З твору: "Раптово мандрiвка у часi перервалася. Я спочатку не второпав, що саме перервало мiй заплив по рiчцi спогадiв, а потiм зрозумiв, що не чую муркотiння Любчика та його вовтузню пiд ногами.
   Оглянувся, шукаючи кота. Той завмер, i стиха та уважно заглядав у кiмнату.
   "Що тебе там зацiкавило?" - теж заглянув у вiтальню.
   Спочатку нiчого дивного не помiтив. Втiм, я знав, що коти можуть бачити те, чого не вздрить людина. Тому i подумав, що Любчик теж зирить на щось видиме лише йому.
   Аж глип! Я помiтив якийсь рух на комп'ютерному столi. Придивився i обiмлiв.
   Невеличкий чоловiчок, у сiрому дiловому костюмчику, дiловито хазяйнував серед моϊх речей, вочевидь щось вибираючи. Повнiстю заглибившись у цей процес, вiн не помiчав нiчого навколо. Нарештi вiн знайшов те, що шукав. Це був годинник фiрми "Орiєнт", презентований менi спiвробiтницями на минулорiчний День Збройних Сил".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8281
  
  
   Юля Смаль "Безмежностi i двозначностi"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 27-02-2008
   З твору: "А в школi вони придумали фокус. Виявилось, що йому сумно на всяких лiтературах-географiях, а ϊй зовсiм не цiкава геометрiя з хiмiєю. Коли доводилося писати контрольну або здавати екзамен, один з них просто робив свою роботу, а потiм тихенько, по лiнiϊ вiдрiзу, вони перестрибували з тiла в тiло i другий теж виконував свою роботу на вiдмiнно. Їм було весело - iншi рiдко до цього додумувались. Дiвчата з iншоϊ паралелi змiнювали резинки на волоссi, щоб досягти того ж результату, але нiколи не були настiльки рiдними, щоб помiнятись не лише одягом, а й тiлами. Певно, тi дiвчата, вперше в цьому свiтi".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8387
  
  
   Вiкторiя "Оце життя!"
   Жанр: Казка для дiтей молодшого шкiльного вiку
   Обсяг: 7,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 17-03-2008
   З твору: "- Оце життя... - лiниво протягнув гарячо-рудий кiт, виваливши величезне волохате пузце на зелену травичку. - А як грiє... - повiльно промовив сам собi, перекинувши кругленьке барильце на iнший бiк.
   - Ану геть, м'ячоподiбне страховисько! Зовсiм вже подурiли! Людям i проходу нема за цими ненажерливими волоцюгами. Згинь, кому кажу!
   - За-раз, тьо-тю Мо-тю, - так само лiниво протягнув кiт. - Тiльки попрошу Вас так не репетувати, бо в мене чутливi вуха й до того ж...
   Пухнастий зупинився на пiвсловi, вилупив здоровi блискучi очi, пiдiгнув хвоста, бо вiдчув, що зараз щось буде, адже ж це неспроста Мотя Михайлiвна скинула з ноги дуже знайому котовi пантофлю".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8652
  
  
   Анжела Левченко "В чому сила людська"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 4,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 25-03-2008
   З твору: "Вiдьма тiльки глянула на нього та й каже:
   - Знаю, здалеку ти iдеш. Велика бiда тебе веде. Маю я для тебе добру новину - допоможу я твоєму братовi. Але ти маєш виконати три моϊх умови.
   - Я згоден, - не роздумуючи, мовив Остап.
   - Маєш до сходу сонця убити страхiття лiсове, звiра-велетня, вiд якого нiкому тут життя немає. Це буде перше моє завдання тобi.
   Що робити Остаповi? Пiшов вiн того звiра чатувати. Цiлу нiч билися вони, аж земля горiла. А на ранок знайшла вiдьма перед порогом своϊм голову страхiття лiсового.
   - Бачу хлопець ти мужнiй, не злякався. Голими руками на звiра, якого нiхто не мiг знищити, пiшов. А чи згоден ти свою мужнiсть за братове здоров'я менi вiддати?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8779
  
  
   Саша Бондар "Перехожий"
   Жанр: Мiстика/Фантастика
   Обсяг: 9,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 01-04-2008
   З твору: "Вулицею йшов чоловiк. На вигляд йому було рокiв сорок. Джинси синього кольору, що побачили чимало на своєму вiцi, i чорна шкiряна куртка на манжетi сидiли на ньому як вилитi. Чорнi черевики з шматочками засохлого бруду несли свого господаря впевненою, рiвномiрною ходьбою. Голова була не покрита. Чорне волосся покрила перша, ще рiдка, сивина. Обличчя не випромiнювало жодних емоцiй. Чоловiк спокiйно йшов нi на кого не звертаючи уваги.
   Здавалось.
   Насправдi, його погляд постiйно стежив. Вiн шукав жертву. Йому вона потрiбна. Уже десять днiв вiн жив як проста людина, а так хотiлося вдовольнити свою сутнiсть. Вдовольнити те, що його створило".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8905
  
  
   Камаєв Юрiй "Розвiянi вiтром"
   Жанр: Iсторична проза
   Обсяг: 13 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 04-04-2008
   З твору: "Тато ввечерi знову крутить ручки телефункена. Нiмцi бомбили Варшаву... Польськi вiйська чинять героϊчний опiр i дають вiдсiч агресору... Оголошена суцiльна мобiлiзацiя.
   Батько повернувся з роботи ще до обiду. На ньому був новенький польовий однострiй i по однiй маленькiй зiрочцi на погонах. Вiн мовчки обiйняв маму i мене...
   Жандарми заарештували Мюллера. У мiстi подейкували, що у нього знайшли радiостанцiю i вiн наводив нiмецькi лiтаки. Лiтакiв ми тут ще не бачили. Та воно й не дивно - вiйськ у мiстi не було. Я й досi не вiрю, що цей жвавий, дещо ексцентричний дiдок, що з цiпком постiйно ходив лiсами разом зi своϊм песиком i збирав гербарiϊ мiсцевоϊ флори мiг бути агентом абверу. Втiм, як забрали Мюлера, у цьому ж почали звинувачувати украϊнцiв".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8943
  
  
   Марiанна Малiна "Персонаж i Автор. Або чому Лєв Толстой не повинен кидатися пiд поϊзд"
   Жанр: Критика та аналiтика
   Обсяг: 5,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 05-04-2008
   З твору: "Якщо читач вчився у вiтчизнянiй школi, то хоч раз у життi йому доводилося писати твiр, наприклад, за подiбною оригiнальною темою: "Образ Анны Карениной, как образец трагической судьбы русской женщины в лицемерном дворянском обществе конца XIX века". I якби, ваша, читач, вчителька, якби вона побачила вашi роздуми про те, що це мабуть сам Лєв Нiколаєвич описував особистi пригоди, згадував, як плигав у гречку, а потiм клав голову на рейки... вона, мабуть, вас би не зрозумiла... Влiпила б двiйку i була б правою на всi сто вiдсоткiв. Бо нiякiй здравомислячiй людинi не спаде на думку шукати у Толстого тягу до суϊциду або в Набокова пристрасть до зваблювання неповнолiтнiх".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8950
  
  
   Iгор Скрипник "Острiв"
   Жанр: Мiстика/Фентезi
   Обсяг: 63,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 07-04-2008
   З твору: "Довкола панувала якась неприродна, неймовiрна тиша, викликана, вочевидь, страхом перед стихiєю, яка невпинно наближалася.
   Мабуть будучи тверезим, Василь, як мiнiмум б захвилювався, страх навряд чи вiдчув, але невпевненiсть таки точно. Тому був би обережним. А так йому було все по цимбалам. Вiн вiдчував повну розслабленiсть у м`язах i добрячий бардак у головi. Цей стан був приємним, приносив задоволення, не навiював думок про ранковий посталкогольний синдром.
   Ось вiн опинився бiля явора i зупинився на хвильку, щоб прикурити цигарку. Це в нього зайняло чимало часу - сiрники гаснули один за одним, i мабуть десь пiсля десятого черкання, вiн змiг повноцiнно затягнутися сизим димом.
   Коли вiн пiдвiв погляд, у вiчi йому дивилися чорнi бездоннi очi.
   Прямо перед ним пурхала невiдома птаха. Ба навiть не птаха, а iстота, яку може вигадати лише уява хвороϊ людини, або накуреного наркомана.
   Це була невелика, менше голуба, але бiльша горобця, птаха з барвистим пiр'ям та дуже довгим вогняно-червоним хвостом. У неϊ не було лапок, принаймнi Василь ϊх не зауважив. Але це було пiвбiди. Основне, що його шокувало - це людське обличчя з виразними красивими рисами та бездонними чорними очима.
   Навколо густою патокою розлилися чудеснi пахощi.
   Iстота хвильку дивилися на нього своϊми моторошними очима, а тодi промовила.
   - Кохання - незбагнена штука, одним несе щастя й радiсть, iншим - горе i муку. Втiкайте! Ви можете втратити тут своϊ життя!"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9017 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9084 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9185 (3 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9244 (4 частина)
  
  
   Марiанна Малiна "Форма iснування"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 15,4 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 16-04-2008
   З твору: "Iрина цiдила безалкогольний коктейль та спостерiгала за тим, як поступово п'янiють чоловiки. Скоро вони, майже, про неϊ забули i гаряче сварилися стосовно iдеϊ безсмертя. При чому обидва не заперечували сам цей, доволi фантастичний, як на думку Хмельницькоϊ факт.
   - Ти зрозумiй це зовсiм iнший свiт! Всi, - професор обвiв рукою, вже майже порожнiй зал, - всi - однаково безсмертнi! Всi молодi, сповненi сил! Це ж нове людство! Уявляєш?
   - Уявляю, - п'яно кивав Вадим.
   - От! В цивiлiзованих краϊнах чверть населення дiти, чверть - старi. Тiльки половина людей у краϊнi працює. Серед безсмертних не буде нi дiтей, нi пенсiонерiв. Це економiка! Економi-ка! А не абищо!
   - Для чого економiка? Воно ж все обридне до чортикiв! I, взагалi - я не хочу жити вiчно! Це нудно... - махав рукою в нього перед носом Новак.
   - От i ти туди. А мав би бути прогресивною людиною... А я тобi кажу, це вiдкриття зробить свiт новим, кращим! - не вгамовувався Iванчук.
   Нарештi вони випили останню чарку, i дискусiя стосовно безсмертя закiнчилася фiлософською сентенцiєю Вадима:
   - Життя, це лайно, а вiчне життя - це вiчне лайно!"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9168
  
  
   Свiтлана Iвашньова "Крила"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 3,7 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 23-04-2008
   З твору: "Вони стояли на самому вершечку старовинноϊ вежi. Навкруги, скiльки не дивись - лише безкраϊй степ розбурханим морем б'ється об пiднiжжя вежi.
   - Вчителю, я вже можу лiтати! Я знаю все про повiтря, його хiмiчний склад та особливостi поведiнки повiтряних потокiв, турбулентнiсть та змiни тиску, я можу передбачити змiни погоди за кiлька дiб... Я вже готовий, Вчителю! - струнка постать юнака, здавалось ось-ось злетить у повiтря, зiрвана з мiсця сильним поривом вiтру - настiльки худим та виснаженим той здавався.
   - Нi, мiй хлопчику, ти ще не готовий! Ти слабкий i навiть не зможеш пiдняти власнi руки, обтяженi крилами! Тобi потрiбно ще багато готуватись".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9262
  
  
   Марiя Щедрiна "ЧОВЕН"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 5,2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 02-05-2008
   З твору: "Серед буйних хвиль Чорного мора розгублено хитався Човен. Вiн стрiмко пiдiймався вверх i вниз, намагаючись утриматися на сильних морських хвилях. Але море було вже дуже старим i мудрим - воно навмисно випробовувало Човен, аби той перетворився у мужнiй корабель.
   Довго Човен мандрував по морю. Вже проходив п'ятий рiк, а берега досi i не видно.
   "Чому, чому менi доля не дає можливостi зустрiтися з новим життям? Менi так тяжко, я ледве виживаю, але знаю, що це не просто: так треба. Я вже давно не бачив своϊх отцiв. Вони мене змайстрували i вiдпустили у життя, але я хочу повернутися до них i показати, що я на щось гiдний i маю право бути поруч з ними, допомагаючи батькам у всьому, чим зможу", - завжди повторював Човен цi слова".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9391
  
  
   Олекса Мельник "Колискова"
   Жанр: Соцiальна драма
   Обсяг: 10,4 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Пам'ятаєш, мамо, ось ту колискову? Я нiколи не мiг подумати, що тi слова не твоϊ, а вигаданi кимсь до тебе, але цi слова завжди були такими сильними, що брали мене за душу. Ти спiвала про те, що я маленький синочок твiй i ти пошиєш менi вишиванку, а батько зробить менi дерев'яного коника i шабельку. От коли я все це буду мати, тодi i поϊду вiд вас, залишу. I ще менi, чомусь, здавалося, що я в тiй колисковiй повинен загинути".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9412
  
  
   Олекса Мельник "Стiна"
   Жанр: Казка, легенда
   Обсяг: 9,4 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Моя iсторiя не про те, як саме я здобув довiру старшини, i як одружився на його донцi. Не буду я казати i про те, якою була моя хата в цьому селi. Мабуть промовчу i про те, що я бiльше не хотiв мандрувати, а хотiв залишитися i ростити дiтей. Нi, не буду я про це все розповiдати, я краще розповiм про те, як одного дня у село ввiйшли люди з дзвiнкою зброєю. Їхня злiсть не знала нiяких меж, вони порозносили половину хат, старих i дiтей порубали в шинку, бо тiльки вони не могли тiкати i як слiд ховатися. А потiм розбiйники позабирали з села усе, що ϊм сподобалося i пiшли геть.
   Ми просидiли на деревах у лiсi цiлу нiч, i тiльки коли почало свiтати ми спустилися i повернулися до села. Спочатку, як завжди, був жiночий лемент. Потiм прийшли прокльони чоловiкiв, пiсля чого усi дружно стали шукати винного. Звичайно першого звинуватили старшину, адже це вiн не виставив вартових i нас нiхто не попередив. Я приєднувався до такоϊ думки, але мовчав (я ж тепер член його родини!).
   I тут старшина, моя йому честь i хвала (негiднику), вказав на мене своϊм жирним пальцем i заявив, що це я забив йому баки i приспав його пильнiсть. Отакоϊ! Я хотiв щось вiдповiсти та старшина видав, що я збезчестив його доньку (збожеволiв старий) i взагалi мало не зґвалтував його дружину! Ну мене це ще не дуже хвилювало i я збирався вiдповiсти тим же (нутром вiдчував, що вже до вечора цього дня старшиною стану я).
   Та в цей момент хтось iз натовпу крикнув: "Чужий!!!" Тодi я мало не посивiв i зрозумiв, що треба тiкати. Та куди?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9421
  
  
   Олекса Мельник "Театр"
   Жанр: Фiлософська проза
   Обсяг: 4,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Всi, кого я пам'ятав вiд початку, вже давно зiйшли зi сцени. На ϊхнiх мiсцях у залi з'явилися новi люди, такi ж голi, i такi ж не певнi. Траплялися i справжнi людопади, пiсля яких завжди на сценi було щось масштабне.
   Дивно, але я не пам'ятав, щоб коли-небудь я ϊв, чи пив, чи спав. Я пам'ятав тiльки театр. Тут не бувало перерв. Все дiйство було безперервним i його нiхто не режисував. Все вiдбувалося саме собою.
   Якось, пам'ятаю, один хлопчина, що сидiв злiва вiд мене, зiрвався з крiсла, але встиг вхопити мене за руку. Вiн був дуже наляканим i благав мене врятувати його. Його ноги намагалися дотягнутися до крiсла, а я намагався його вiдпустити. Вiн довго боровся, але раптом його тiло розсипалося, i у мене на руцi повис сiруватий скелет. Впавши на сцену, вiн став чудовою декорацiєю для одного маленького етюду".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9423
  
  
   Олекса Мельник "Вiн ϊхав додому"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Проснувся, коли вже почало свiтати. I його погляду, тодi вiдкрилися гори. Рiднi гори його краю, та не це зараз важливо, важливо те, що вiдстань до неϊ вже стала значно меншою. А поϊзд продовжував вистукувати свою дурнувату мелодiю в такт вибухам у груднiй клiтцi. Дихати ставало тяжче, а нетерплячка все бiльше пекла його зсередини. Ще година в поϊздi. А люди ходять, вони не бачать його мук, i вiн ненавидить ϊх, бо вони такi щасливi.
   Ось, ось, поϊзд вже уповiльнює хiд, вже видно початок перону. Вже колеса скриплять, i разом з цим звуком йому здається, що вiн от-от задихнеться вiд захоплення. Все, годi сидiти, рюкзак видовищно залетiв за спину, i вiн впевнено рушив до виходу. Люди ще не встигли позбиратися бiля дверей вагону, i вiн стояв перший. Клац, i дверi вiдчинилися, триклята черепаха-провiдниця, розклала свiй зад в проходi i повiльно протирала поручнi. Та ось нарештi вона забрала свою лапу вiд поручнiв i вiн стрибнув на перон. Нема часу оглядатися. Вiн iде прямо до автобуса, а думки тiльки про неϊ. Як вона посмiхалася йому... Як зiзнавалася у коханнi, третiй день... Як вiн уривчасто дихав цiлуючи ϊϊ..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9424
  
  
   Олекса Мельник "Дивнi речi"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 18,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Так усе й почалося знову. Вона перебралася до мене, i ми жили разом. Вона стала справжньою дружиною, хоч ми i не одружувалися. Мiй дiм став справдi затишним. Моϊ сусiди - привiтними (я перестав водити до себе рiзних шльондр), моϊ обiди - смачними. Менi було справдi добре. Вона намагалася догодити у всьому, в тому числi i в лiжку. Лиш час вiд часу я помiчав, що ϊϊ щось мучить, але вона не хотiла дiлитися.
   Однiєϊ ночi, коли ми удвох лежали поруч i спали, я побачив жахiття. Там була яскрава мiсячна нiч. Я був серед якоϊсь широкоϊ галявини, а позад мене - лiс. Я був слiпим. Точнiше моϊ очi випали. Хтось iшов передi мною i насмiхався з моєϊ слiпоти. Вiн сiяв очi на галявинi, а я намагався серед них знайти своϊ. Менi нiяк не вдавалося. Я ходив з простягнутими вперед руками i босими ногами чавив очi. Коли вдавалося намацати якесь око, вставляв його i бачив свiт, але не такий, який вiн мав би бути, а спотворений. Тодi я розумiв, що це не моє око, i викидав його. Сiяч реготав кожен раз. З кожним новим оком вiн виглядав по iнакшому. Все жахливiше i жахливiше. Вiн сказав:
   - Ти - слiпий.
   - Нi, я зараз знайду ϊх.
   - Ти i з очима слiпий, дурню! Озирнись.
   Я почав озиратися i щось побачив, та що не пам'ятаю. Тiльки закричав вiд побаченого i прокинувся. Надi мною нависла якась потворна фiгура з безлiччю зморщок на обличчi. Чув, як за вiкном виють собаки, а те, що сидiло на менi, тихо гарчало. Я почав вiдбиватися i смикатися. Та почув ϊϊ голос i побачив, що це не потвора. Це вона, моя кохана. Просто пiд впливом сну я так ϊϊ побачив".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9435
  
  
   Олекса Мельник "Едем"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 6,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Сонце опустилося до самого краю неба, забарвлюючи хмари червоним сяйвом. Останнi променi пройшли крiзь простiр i торкнулися його спокiйного обличчя. Вiн сидiв у дзвiницi свого чорного готичного будинку i спокiйно спостерiгав, як день агонiзує, не бажаючи вiддаватися ночi. Це було неминуче. Тiнi видовжувалися i повзли вверх по стiнах його будинку, аж поки не торкнулися вiкна.
   Чомусь вiн злякався, руки стисли пiдлокiтники великого крiсла. Погляд перевiвся з неба, в якому досi палали хмари, на мегаполiс, який оточив його маленький острiвець старовини. Вiн не хотiв вiрити у те, що все це називається життям. Вiн не бачив жодноϊ живоϊ iстоти, тiльки коробки, в якi вони самi себе заточили, i цi коробки неслися автострадою кудись. Все довкола рухалося, але воно було не живе, штучне. За автострадою височiли хмарочоси. Йому здавалося, що вiн може розгледiти обличчя у вiкнах цих велетенських упаковок людей. Обличчя не висловлювали нiчого, окрiм ненавистi. Хотiлося ненавидiти ϊх у вiдповiдь, але вiн не змiг вiдшукати в собi причину для цього. Це просто нещаснi невiльники. Вони не живуть - вiдбувають термiн. Це покарання за народження. Їх примусили це зробити, вони не хотiли, не могли хотiти народитися".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9437
  
  
   Олекса Мельник "Метаморфоза"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 5,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Чорнi хмари нависли над водою. Вода бурхливо била в стiни гранiтноϊ скелi, а вiн стояв на краю урвища i дивися далеко вперед. Там була вiдповiдь на запитання, якi вiн ще не задав. Вiтер пiдганяв його у спину, а вiн впирався ногами у край урвища i нажаханим поглядом дивися вниз, де хвилi розрiзалися камiнням i перетворювалися на руки, що кликали його. Вiн злякався i вiдступив, пiшов геть вiд урвища.
   Вiтер збожеволiв i став твердим. Дихати не було можливо, але вiн йшов. Вiн подолав десяток крокiв i почув як за спиною щось шелестить. Вiн кинув погляд налiво i побачив, що вiтер зриває з нього шматочки шкiри i вони летять до води перетворюючись на зелене листя, яке миттєво жовтiє i розсипається на вiтрi. Вiн побачив як руки його помножилися i стали гiлками, як шкiра стала корою, а пальцi на ногах видовжилися i вгризлися у землю. Вiн ставав деревом i вiтру було все важче його зсунути до краю, але i йти вiн вже не мiг. Вiн дерев'янiв i втрачав себе. Це було страшнiше нiж вода i скелi, тому вiн зробив зусилля i вирвав ногу з землi, розриваючи кiлькаметрове корiння. Вiн вiдчув, що вiтру це до вподоби. i вiн послабшав".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9438
  
  
   Олекса Мельник "Здивування"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 16,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Ту корчму я почув iще здалеку. Загравали музики i репетували п'янi голоси. Коли я видерся на пагорб, сонце вже сховалося за гiлки дерев поперед мене. I там, низько у яру, на самому краю лiсу, бiля стежки, якою я йшов i яка пролягала крiзь той лiс, я побачив корчму. Вона була наче видерта iз якоϊсь казки. Красива, велична та водночас стара i занедбана. Сто чортiв у горлянку тому, хто мiг би байдуже пройти попри неϊ! Звiсно, що я зайшов".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9441
  
  
   Олекса Мельник "Не болить"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 9,6 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Снiг пiд ногами приємно рипiв, i чоловiковi вчувалася музика поламаних снiжинок. Вiн йшов впевнено доки, проходячи повз старенький двоповерховий будиночок, не почув лункий дитячий смiх. Це змусило його трохи вповiльнити ходу. З незрозумiлих причин йому страшно закортiло побачити власника цього чудового смiху.
   А в цей час у домi обабiч заснiженоϊ дороги самотня матiр готувала свого єдиного сина до його першого катання на ковзанах. Вони гралися у полювання. Вона вже встигла натягти на нього маєчку, трусики i штанцi i тепер гасала за ним по всьому дому, щоб надягти светрика. Щоразу, наздоганяючи синочка, матiр вдавала, що не може втримати його, i маленьке звiрятко втiкало вiд лиховiсного мисливця. Iнодi, тримаючи сина в обiймах, пирхкала в його оголену шийку, а вiн при цьому запускав своϊ рученята у довгi пасма кучерявого волосся i дзвiнко смiявся своϊми маленькими дитячими грудьми.
   Вони забiгли до дитячоϊ кiмнати i разом впали на лiжко. Син вилiз на маму, скривив хижу гримасу i гарчачи промовив:
   - Я страшний лев! Гр-р-р! Тобi не вдасться мене вполювати! - При цьому вiн пiдняв руки, вдаючи величезнi пазурi i вишкiрив бiленькi зубчики.
   - О, великий i страшний повелителю звiрiв! Вiдпусти мене, я обiцяю бiльше нiколи не вбивати тварин. А на знак нашого примирення дозволь подарувати тобi захисну шкуру, яка вбереже тебе вiд iнших мисливцiв! - Мама пiдняла над головою дитини светрика i хлопчик встромив своϊ рученята у рукави.
   - А тепер лев i мисливець вирушають у подорож до Антарктиди, щоб маленькi пiнгвiни дiзналися, хто ϊхнiй справжнiй правитель".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9442
  
  
   Олекса Мельник "Не моли за мене"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 21,1 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Отче наш, що ти єси на небесах...
   Притлумлений горiлкою погляд вже кiлька хвилин чiплявся за вiкно з чотирма маленькими, наче круглими, шибками. I здавалося, що людина намагається щось розгледiти у темрявi весняних гiр, що розкинулися за вiкном, подвiр'ям i селом взагалi. Та насправдi людина нiяк не могла зрозумiти, чому цi, з дитинства i до юностi, рiднi шиби зараз видавалися такими чужими. Ба, радше не чужими, а якимись дикими, не доречними до часу i, можна сказати, - мiсця, не зважаючи на те, що рiдне село розташовувалося в долинi бiля самiсiньких гiр.
   Вiн п'ять рокiв намагався забути село. Стати повноправним членом суспiльства, ввести в кров пластиковi вiкна i пластикову ж обшивку стiн i пiдлоги. Вiн хотiв стати людиною двадцять першого сторiччя i заробляти грошi не руками, а головою. Насправдi ж йому вдалося лише здичавiти i обiзлитися на суєту мiського життя".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9443
  
  
   Олекса Мельник "Актор"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 3,7 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Важко. Завжди дуже важко перед виходом на сцену. Скiльки б не ходив туди та все одно хвилююся за кулiсами. В такi моменти здається, що в животi щось бурхливо обертається, а по скронях хтось б'є маленькими молоточками. Та зараз я хвилювався i боявся бiльше нiж будь-коли тому, що мене удостоϊли тiєϊ ролi, з якою нiхто ранiше не справлявся. Це була одна iз тих ролей, пiсля якоϊ можна померти, бо кращого вже все одно нiколи нiчого не зробиш. Я вiдчував свого персонажа, здавалося, що все, зроблене мною до сьогоднiшнього дня робилося лише для цiєϊ ролi. Знав, що справлюсь, та все одно переживав".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9451
  
  
   Василь Доконт "Кришталева Корона"
   (Роман "Кришталева Корона" також повнiстю росiйською мовою розмiщено на авторськiй сторiнцi, яка знаходиться на СИ).
   Жанр: Фентезi
   Обсяг: 187 тис. зн. з пробiлами (зараз 7 роздiлiв)
   Додано: 07-05-2008
   З твору: "Переписувач Фумбан був старий, товстий, лисий i добрий. Круглi рожевi щоки напливали на очi, ховаючи ϊх у складках повiк, i не вiдразу вдавалось роздивитися, якого вони кольору.
   На зрiст вiн уродився невеликий i, якби носив бороду та й був у плечах ширше, анiж у талiϊ, нiхто не вiдрiзнив би його вiд гнома.
   Майстерню Фумбана було розташовано у великiй, добре освiтленiй кiмнатi, iз двома широкими вiкнами. Попiд вiкнами розмiстилися столи пiдмайстрiв, яких у Фумбана малося аж двоє: Тахат - кутастий вiсiмнадцятирiчний хлопець iз дитячими пухкими губами, та Сетиф - середнього вiку ледар i великий цiнитель смачноϊ випивки.
   Сам Фумбан сидiв у глибинi кiмнати за високим столом - короткозоро жмурячись, зшивав переписанi аркушi й переплiтав ϊх у буйволову шкiру.
   Зовнi, помiж вiкнами, над дверима з невисоким - усього три щаблi - ґанком, розмiстилася солiдна вивiска, ретельно виписана рiзними шрифтами й стилями:
   "Переписувач Фумбан
   книги на будь-який смак
   швидко й безпомилково
   гарантiя якостi
   i довговiчностi"
   - Сетифе, я вижену тебе, - гнiватися Фумбан не вмiв, i голос його звучав непереконливо. - Я б давно уже вигнав тебе, якби не жалiв твоϊх дiтей. Який з тебе годувальник? П'яниця й ледар!
   Сетиф непевно захищався:
   - Майстре, у мене ж вiдмiнний почерк, де ще такий знайдеш...
   - Вiд почерку мало користi, коли тремтять руки. Ми виконуємо замовлення Його Величностi й, якщо не дамо якостi, знеславимося на весь Раттанар. Нашу роботу цiлком доводиться виконувати дитинi, - кивок убiк Тахата. - Я слiпну, ти п'єш... Десять сторiнок довелося переписувати минулого разу... Десять сторiнок! Забирайся з моϊх очей, однаково вiд тебе нiякоϊ користi сьогоднi не буде. Не зможеш працювати завтра - бiльше не приходь. Моє терпiння лопнуло, цього разу остаточно лопнуло...
   Тахат посмiхнувся, але так, щоб Фумбан цього не бачив - такi сцени вiдбувалися по два-три рази на мiсяць, i нiкого не лякали - анi Сетифа, анi Тахата.
   Сетиф, полегшено зiтхнувши, зник за дверима - пiшов похмелятися, i в майстернi настала тиша, якщо не вважати шелесту сторiнок, що зшивав майстер, та легкого поскрипування пера Тахата:
   "...i тодi провiв для них Алан границi по самих гребенях гiрських хребтiв, i створив Дванадцять королiвств. I дав вiн кожному королiвству Кришталеву Корону, Грошову Скриню й Прапор з вишитим на ньому Гербом.
   Гербами ж вiн вибрав звiрiв i птахiв, що удосталь водилися в землях Соргону:
   Вовка - для Сарандару,
   Барса - для Пенантару,
   Орла - для Тордосану,
   для Рубенару - Вепра,
   для Феззарану - Сокола,
   для Ясундару Гербом вiн вибрав Лисицю,
   Тигра - для Хайдамару.
   Шкодеран одержав Рись,
   Эрфуртар - Росомаху,
   Сову - Скiронар,
   Ворона - Хафелар,
   Раттанару ж дiстався Ведмiдь..."
   Тахат вiдклав перо й розiм'яв занiмiлi пальцi:
   - Майстре Фумбан, невже хтось ще вiрить у цi казки? - вiн вклав закладку й, закривши, вiдсунув вiд себе товстий фолiант з напiвстертими буквами на обкладинцi "Iсторiя Соргону, складена професором Морсоном пiсля довгих вишукувань у бiблiотеках Дванадцяти королiвств".
   Фумбан пiдняв голову, побачив, що пiдмайстер вiдпочиває, i охоче пiдтримав розмову:
   - Це не казки, Тахате. Морсон - видатний iсторик, i пiд сумнiв його працю у всiм Раттанарi, а, може, i в Соргонi, ставиш тiльки ти. У книзi Морсона немає анi слова вигадки: i Корона, i Скриня, i Прапор iз Гербом iснують насправдi...
   - Я не про це, майстре. Я про те, що такi речi не могла створити звичайна людина. Якби ϊх дав людям будь-який бог, Вмiлець, наприклад, я б погодився - це зрозумiло: над сила, над вмiння й все таке... Але про Алана Морсон пише, що вiн був звичайною людиною, хiба що - маг. Я бачив, як працюють маги - нiчого особливого, нiяких чудес.
   - Де ти бачив ϊхню роботу?
   - На будiвництвi нового Храму Матiнки. Ну, поставили магiчне поле. Ну, насипали усередину його пiску та щебеню. Ну, одержали з них щiльний камiнь потрiбноϊ форми - коваль так само робить iз залiзом: з лома виплавляє, що хоче. Але ж коваль - не маг.
   - Таких сильних магiв, як Алан, зараз дiйсно немає, i низка деяких його вмiнь забута, загублена. А секретiв його й зовсiм нiхто не знав: Алан не залишив учнiв. Тому й здається все створене ним самим i чудесним, i незвичайним - нам просто не вистачає потрiбних знань, аби повторити зроблене Аланом. Просто не вистачає знань...
   - I що ж, за п'ятсот рокiв не найшлося нiкого, рiвного йому по силi? Нiкого, настiльки розумного, щоб заново вiдкрити забуте або знайти загублене?
   - Одних знань i сили недостатньо - потрiбний ще й талант, а талант у будь-якiй справi рiдкiсть.
   Тахат промовчав. Взяв перо й, розкривши книгу на закладеному мiсцi, знову став виводити, буква до букви, на чистому аркушi паперу:
   "...Кришталевi Корони самi вибирають собi королiв - нi вкрасти, нi привласнити Корону не може нiхто: дотик до неϊ загрожує смертю кожному, окрiм обранця й Гiнця, що несе Корону пiд час пошукiв нового короля..."
   Здалеку, з боку Скiронських ворiт, донеслися тупiт та iржання коней.
   Тахат знову вiдклав перо й глянув у вiкно - мимо пронеслася низка вершникiв, розкидаючи грудки снiгу з-пiд копит. Яскравою плямою мигнув червоний вимпел вiсника.
   - Десь щось трапляється, щось вiдбувається... Ото промчався вiсник... А менi - сиди, переписуй - старi iсторiϊ зi старих книг.
   - Сподiваюся, вiсника надiслали не до тебе, - Фумбан дозволив собi пiддразнити Тахата. - До речi, ним є, кому займатися - не наша з тобою ця справа.
   - Слово честi, майстре, довго на цiй роботi я не витримаю. Майстер Тусон говорить, що в мене гнучка кисть, тверде плече й пружнi iкри, i що я буду гарний у рукопашнiй, коли ввiйду у вiк...
   - Рука в тебе, справдi, гарна - рука майстра. Ну, навiщо тобi це фехтування? Я вже старий i погано бачу - ще рiк-два, i передам тобi свою справу... Скажи-но менi, що за радiсть ти вбачаєш у тиканнi в iншу людину залiзом, намагаючись вiдiбрати в неϊ життя?
   Тахат немов не чув:
   - Майстер Тусон нiкого так не хвалить, як мене. Хiба, що - Довера. От буде набiр у солдати - пiду на узбережжя, i нiхто мене не зупинить.
   - Навiть дочка купця Ахаггара?
   - Заради неϊ й пiду, - Тахат почервонiв. - Доможуся слави, положення, i нiякий купець не наважиться менi вiдмовити в руцi своєϊ дочки.
   - Не по собi ти дерево рубаєш, повiр менi, старому, не по собi...
   Тахат, не вiдповiдаючи, вмочив перо в чорнильницю:
   "...Грошова Скриня видає монети: золотi, срiбнi й мiднi з портретом правлячого короля. Пiсля смертi короля з монет зникає його портрет i з'являється портрет нового..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9518 (1-2 роздiл), http://gak.com.ua/creatives/1/9520 (3-4 роздiл), http://gak.com.ua/creatives/1/9521 (5-6 роздiл), http://gak.com.ua/creatives/1/9522 (7 роздiл)
  
  
   Наталя Клименко "ПЕРША РИБАЛКА"
   Жанр: Проза
   Обсяг: 2 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 12-05-2008
   З твору: "Дiд Iван завжди вставав удосвiта. Попоравшись коло худоби, вiн брав вудку i рушав на пологий, зарослий верболозом, берег Унави ловити рибу. Цього вечора п'ятирiчний Сашко напросився з дiдом. Сонце ще тiльки-но залоскотало першими променями краєчок неба, а Сашко вже вмивався холодною криничною водою, поливаючи ϊϊ собi то на одну, то на iншу руку з старого кiвшика, ухкаючи i остаточно проганяючи ранкову дрiмоту.
   - Дiду, а ви вже черв'якiв накопали? - спитався у старого Iвана, котрий ладнав вудочки.
   - Накопав.
   - А можна я рибу хлiбом приманювати буду?
   - Можна".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9602
  
  
   Олексiй Спейсер Кацай "Реплiкацiя Неймана"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 24,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 16-05-2008
   З твору: "Нiч була напрочуд зоряна. I вiд цього особливо небезпечна.
   Неймани наступали з трьох бокiв. З четвертоϊ височила холодна стiна староϊ "хрущовки", силiкатна цегла якоϊ була вкрита незрозумiлими готичними графiтi. Наче немита шкiра старого п`яндалиги - тюремним татуюванням. А за ним, десь в глибинi кiмнати, що перелякано зачаϊлася в безелектричнiй темрявi - мiська електростанцiя була захоплена ще вчора вранцi, - на Бориса мала чекати Ванда. Чи те, що вiд неϊ залишилося.
   Юнак крутнувся на мiсцi i розкаряченi руки неймана з обiдраною в кров щокою майнули майже впритул до його обличчя. Але не дiстали. А лiва нога Бориса, туго обтягнута старими джинсами, вже збивала на порепаний асфальт iншого, опецькуватого, усього виваляного в якiйсь багнюцi. Ще один здоровань в доволi чистенькiй мiлiцейськiй формi - новенький, чи що? - вагомо здiйняв правицю iз затиснутим у нiй чимось таким, що нагадувало величенький електрошокер. Завмерли всi. Й усе. Навiть бiлявi, вилизанi вiтром i перекособоченим Мiсяцем, хмарки над старим гременецьким двориком. Про Бориса, який зрозумiв, що шансiв йому не залишали, вже й не йшлося.
   До рятiвного пiд`ϊзду вiн не дiстався метрiв зо п`ять. Та й хто знає, що чигало на хлопця в ньому, на неосвiтлених сходових маршах. Ванда жила на шостому поверсi".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9680
  
  
   Iван Городиський "Чудний Мирон"
   Жанр: Проза
   Обсяг: 15,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 18-05-2008
   З твору: "Хто Мирона на селi не знає? Всi знають! То той Мирон, що Юльцi Петровоϊ син. А хто його тата, та тато його сестри i брата - то тiльки мама ϊх вiдала. А може й сама не вiдала, бо сильно гуляла i пила. I троє дiтей собi десь нагуляла. Тi двоє здоровi, а Мирон родовитий. Не дурний, але є трохи, як казав доктор, вiдсталий.
   Юльця як його вродила, то й далi собi гуляє, а Мирона виходила баба його. Як пiдрiс, то послала його в iнтернат, де той читати i писати навчився. А як вернувся, то при бабi, а потiм i при братовi жив, по господарствi, що мiг, то помагав. Але не то було для Мирона головним.
   Нiхто не знає, чого вiн так, але колись давно зачав Мирон на похорони ходити. На похорони в селi самi вiдаєте - не кличуть, але ж людей то багато, i цiлим селом до одного на похорон не ходять, бо то вiдаєте може мiж ними шо була яка образа, чи не зналися добре. А Мирон до всiх ходить - чи знав його добре, чи не знав, а до всiх. I не тiльки в селi - якщо хто зi села помер в райцентрi чи в iншому селi, то Мирон i туди iшов".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9714
  
  
   Настя Мельниченко "Коридори мого мiста"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 109,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 25-05-2008
   З твору: "Спогади, що роϊлися у головi, поволi розтанули. Стараючись ступати якомога тихiше, зрештою дiйшла до самого кiнця довгого примiщення i натикнулася на дверi. Всерединi все похололо. Вiдчинивши, потрапила у наступне примiщення, яке видалося менi трiшки свiтлiшим за попереднє, хоча я могла i помилятися, так як з лiхтариком важко визначати ступiть насиченостi темряви.
   Цей коридор i вивiв мене на сходи.
   Я торкнулася рукою дерев'яних перил, вкритих мохом. Промiнь лiхтарика човгнув в боки. Там теж були сходи. I ще однi... Далi печерами виднiлися темнi проходи. Я зупинилася, роздумуючи.
   Хотiлося покликати в темряву, але страх паралiзував горло так цiпко, що сама iдея видати добровiльно хоч один звук кидала в панiку.
   "Як же я його знайду?" - крутилося в головi.
   Лiхтарик вихопив шматок стiни. Вона була вся подряпана якимись надписами. Десь значився рiк: 1928. Чиϊсь iмена, зiзнання в коханнi, вiршi... Невмiло нашкрябана карикатура. I великими чорними лiтерами: "Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ ТАМ!" - стрiлочка праворуч i вгору... Якусь мить я розглядала надпис. Вочевидь, хтось скористався вуглинкою... Для кого висiло тут це послання i скiльки десятилiть - я не знала. Але такi надписи звикла сприймати як пiдказки вiд долi, вони виникали завжди саме там, де важко зважитися, i я повернула до сходiв праворуч, аби пiднятися вгору...
   Один поверх... Другий поверх... Третiй...Четвертий..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9817 (1 частина), http://gak.com.ua/creatives/1/9818 (2 частина)
  
  
   Оля Бреславська "Триптих материнства"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 2,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 28-05-2008
   З твору: "Я часто прокидаюся i знову засинаю, схиливши голову на мамине плече. У напiвснi я чую як б'ється ϊϊ серце i рука мимоволi гладить мою голову... вiдчуваю на чолi поцiлунок ϊϊ теплих губ. Про що вона зараз думає? Про що шепоче ϊй те добре материнське серце?"
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9868
  
  
   Настя Мельниченко "Змiϊвна"
   Жанр: Мiстика, казка
   Обсяг: 4,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 31-05-2008
   З твору: "Про мене кажуть: "Добра вона була дiвка, доки не занапастили". Баби поспiшають втекти з дороги, коли я йду. А коли таки перетну ϊхнiй шлях, то плюють потайки тричi через плече.
   Баби плiткують: "У неϊ пiд сорочкою живуть гадюки". Я хапаю себе за пазуху i вiдчуваю, як пiд грубим полотном звиваються живi холоднi стрiчки. Вони ссуть менi груди, наче в матерi, i слухають калатання мого серця та впиваються жаром кровi, згадуючи, як то воно: бути людиною".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9932
  
  
   Iван Городиський "Ошуканьство"
   Жанр: Гумористична проза
   Обсяг: 15,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 02-06-2008
   З твору: "- Да пiшов ти! - почув Олександр собi в слiд.
   В цей момент, йому схотiлося повернутися i надавати Надьцi ляпасiв. Незважаючи на свiй запальний характер, вiн бiльш-менш спокiйно переносив лайку. Але коли його посилали - терпiти не мiг. Особливо, коли цьому передувало довге i емоцiйне з'ясування стосункiв. Як щойно.
   Але власне небажання повертатися, i починати новий виток сварки i змусило його здавити гнiв у зародку i продовжувати спускатися сходами. По дорозi вiн ледь не збив сусiда, з собакою, якi поверталися з прогулянки, кулею вилетiв з пiд'ϊзду, i заскочивши в авто, швидко поϊхав геть.
   Однак уже за кiлькасот метрiв вiд дому, Олександр зупинився, заϊхавши в якийсь двiр, привiдкрив дверцята i закурив. День пропав - i вiн це прекрасно розумiв. На фiрмi вiн сьогоднi буде тiльки пугалом - щоб нiхто навiть не подумав збiгати в сусiднiй магазин за колою i морозивом чи вийти на перекур, а не покладаючи рук працювали. Але все одно - з'являтися на фiрму "на взводi" йому не хотiлося.
   "I ϊй то треба було? Та скiльки вже можна?! Менi вже та ϊϊ машина в печiнках сидить!"..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9945
  
  
   Iван Городиський "Шiсть смертей Iцка-кравця"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 19,3 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 04-06-2008
   З твору: "Нiхто не мiг сказати вiдколи предки Iцка, стали кравцями i мали невелику майстерню на Староєврейськiй. Принаймнi Iцко точно знав вiд свого дiда, що його дiд, i батько дiда теж були кравцями i теж мали цю майстерню. Здавалося цiлими поколiннями тут жили навiть мишi i коти - постiйно в домi була чорна кiшка, яка одного дня народжувала цiлу купу кошенят, якi з часом невiдомо куди розбiгалися i залишалося лише одне чорне-чорне кошеня, яке вiрно служило Iцковiй родинi, справно ловлячи мишей.
   Одного дня, коли Iцковi виповнилося п'ятдесят, вiн подумав, що це вже надiйшла старiсть, i скоро смерть. В ϊх роду була традицiя, що коли батько помирав, то син шив йому костюм, в якому його ховали. А обидва сини Iцка не пiшли по батькових стопах - старший вивчився на правника, i зараз служив помiчником у вiденського меценаса, а молодший якраз закiнчував студiϊ медицини. I невже його поховають в старому одязi?
   За життя вiн пошив багато чудового одягу з усiх можливих тканин, а собi завше шив з дешевоϊ тканини, а на свята доношував допотопний костюм, який дiстався йому в спадок вiд дядька-цадика. I так занило на душi в Iцка, що вирiшив старий зшити собi костюм, який i цiсарю не сором носити. Купив вiн найдорожчого шовку, i взявся до роботи".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9995
  
  
   Олекса Мельник "Останнiй крок у безтурботнiсть"
   Жанр: Психологiчна проза
   Обсяг: 15,8 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 10-06-2008
   З твору: "Я зробив свiй останнiй стрибок. Дивно, але першими вiдчуттями були не полегкiсть у купi з шаленим натиском вiтру. Навiть шлунок не вiдразу вiдреагував. Не було у головi почуття вiдчаю, чи розкаяння у вчиненому. Єдине, що вiдчувалося справдi яскраво - це примарне вiдчуття присутностi твердоϊ поверхнi пiд лiвою ногою. Моє тiло часто жахалося тому, на що вела його моя голова. Власне, як i голова нiколи не знала, на що ж справдi спроможне моє тiло. Тому вона так часто змушувала тiло вiдступати.
   Нарештi обличчя заворушилося вiд холодного руху майже твердого повiтря. Зiницi розширилися, а ноги з iще бiльшим вiдчаєм почали шукати на що б опертися. I от залепетав порожнiй шлунок. Лiва нога пекла вiд болю у тому мiсцi, яким вона опиралася на край, з якого вiдштовхнула усю цю конструкцiю з м'яса та кiсток.
   Коли ж голова опанувала тiло своϊм недоречно холодним спокоєм, в душi розквiтла безтурботнiсть. М'язи розслабилися i свiдомiсть заполонив безкiнечно твердий стержень логiчного мислення. Я почав згадувати..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10081
  
  
   Наталка Дев'ятко "Дощ iз чорних стрiл"
   Жанр: Мiстика
   Обсяг: 13,5 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 10-06-2008
   З твору: "У кiмнатi стало задушливо, мов перед громовицею. Ольга пiдняла жалюзi i вiдчинила вiкно. Свiже повiтря крижаною хвилею омило ϊϊ з голови до нiг. Таємничо миготiли вогнi нiчного мiста.
   Сама не розумiючи чому, вона проспiвала:
  
   Це є мiсто - мерехтiння вогнiв,
   Вiдображень закатованих днiв,
   I притулок для тьмяних тiней,
   Покалiчених гарних iдей,
  
   - i швидко спитала: - Ви прихильниця гурту "The Road of Dark"?
   - Нi, та я пишу для них тексти, - вiдповiла Свiтлана i продовжила:
  
   Ляку, болю, нудьги, метушнi.
   До молитви глухi i нiмi
   Порожнечi лихi володiння.
   Тут розтрощено всi сновидiння.
   ...
   Сiрi стiни у давнiх будинкiв,
   I з-за рогу волання i крики.
   Арки чорнi мостiв над водою,
   Нiч вкриває мiста пеленою,
   ...
   Темне мiсто у мiсяця оцi
   Нагадає про дня поховання.
   I прославлене в пiснi свiтання
   Не здiйметься над стягами ночi,
   ...
   Це є мiсто - мерехтiння вогнiв.
   Вiдображень закатованих днiв,
   I притулок для тьмяних тiней,
   Покалiчених гарних iдей..."
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10089
  
  
   Ira "Пригоди дубового листочка"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 12,9 тис. зн. з пробiлами
   Додано: 11-06-2008
   З твору: "У повiтрi запахло весною. Старий i кремезний Дуб, що стояв на галявинi густого лiсу, раптом стрепенувся, потягнувся пiсля довгоϊ холодноϊ зими i ... прокинувся. А на молодiй гiлочцi, що виросла тiльки минулоϊ весни, заворушилась маленька брунька.
   - Ой-ой-ой, як же менi лоскотно, - почулось iз середини. Перестаньте мене лоскотати. Ой, не можу бiльше, ой, зараз лусну.
   I враз - бринь: розпукнулася брунька, а з неϊ виглянув молоденький, зелений Листочок.
   - Як же тут цiкаво та гарно! - вигукнув вiн. - А хто ж це мене лоскотав? Ану признавайтесь.
   - Це я, - почулося десь за спиною.
   - Хто - я? Я тебе не бачу, покажись. А як тебе звати? - запитав вiн з цiкавiстю.
   - Я - сонячний Зайчик. I зовсiм не хотiв тебе лоскотати, а просто зiгрiвав своϊм теплом, щоб ти скорiше народився.
   - Ну, тодi спасибi, Зайчику. Давай будемо з тобою дружити. Приходь до мене у гостi частiше, з тобою так тепло та весело.
   - Добре, приходитиму. А зараз менi треба летiти та сповiщати про прихiд весни iншi листочки, - вiдповiв Зайчик i, взявши свiй сонячний лiхтарик з промiнчиком всерединi, миттю зник у дубовiй кронi".
   Твiр знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10096
  
  

Автори бiблiотеки

  
  
   Анна (м. Кривий Рiг) http://gak.com.ua/authors/766
   Iрина Антiпова (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/39
   Антонiна (м. Нiжин) http://gak.com.ua/authors/1021
   Оля Бреславська (м. Iвано-Франкiвськ) http://gak.com.ua/authors/1595
   Саша Бондар (Житомирська обл., смт. Чуднiв) http://gak.com.ua/authors/1406
   Вiкторiя (м. Полтава) http://gak.com.ua/authors/1175
   Iван Городиський (м. Львiв) http://gak.com.ua/authors/115
   Наталка Дев'ятко (м. Днiпропетровськ) http://gak.com.ua/authors/597
   Наталiя Добжанська (м. Луцьк) http://gak.com.ua/authors/301
   Василь Доконт (м. Одеса) http://gak.com.ua/authors/1534
   Свiтлана Iвашньова (м. Олександрiя) http://gak.com.ua/authors/1476
   Камаєв Юрiй () http://gak.com.ua/authors/57
   Олексiй Спейсер Кацай (м. Кременчук) http://gak.com.ua/authors/43
   Наталя Клименко () http://gak.com.ua/authors/715
   Вiталiй Кривонiс (м. Днiпропетровськ) http://gak.com.ua/authors/649
   Анжела Левченко (м. Умань) http://gak.com.ua/authors/1029
   Оксана Лущевська (м. Тальне-Пiттсбург) http://gak.com.ua/authors/195
   Марiанна Малiна (Крим, м. Євпаторiя) http://gak.com.ua/authors/1052
   Олекса Мельник (м. Коломия) http://gak.com.ua/authors/1519
   Тетяна Мельник (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/205
   Настя Мельниченко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/612
   Морiка (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/925
   Надiя Петренко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/36
   Олександра Пилипенко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/641
   Тетяна Рижа (м. Бровари) http://gak.com.ua/authors/696
   Скрипник Iгор (Iвано-Франкiвська обл.) http://gak.com.ua/authors/517
   Юля Смаль () http://gak.com.ua/authors/1250
   Наталя Тисовська (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/186
   Василь Федорiв (м. Миколаϊв) http://gak.com.ua/authors/241
   Марiя Щедрiна (м. Черкаси) http://gak.com.ua/authors/1512
   Ira (м. Тернопiль) http://gak.com.ua/authors/407
   Virlena (м. Львiв) http://gak.com.ua/authors/238
   werwolf () http://gak.com.ua/authors/851
  
  

Далi буде

  
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"