Полював мисливець вовка, вполював собаку.
Шукав козак волi в полi, та й зустрiв чортяку.
Шо за диво то з рогами? Шей з хвостом телячим.
Нагла пика поросяча, з п'ятаком добрячим.
Дивується козак чорту, а той шкутельгає,
За вузду коня хапа i так промовляє:
Не дивуйся, ти козаче, що я волохатий,
Маю роги i копита. Не будь же пихатий.
Якшо станеш ти, нетяго, на мене служити,
Пiдеш разом iзi мною, будеш гарно жити.
Є у мене купа грошей, повнi скринi злата,
Є у мене гарна донька й добра повна хата.
Слухав козак тiї байки, тай вiдповiдає:
Те шо треба менi, дiдько, у тебе немає,
Вiдпусти коня, нечистий, вiдiйди з дороги,
Бо як будеш заважати вiдрубаю роги.
Нема в свiтi стiльки грошей, шоб мене купити
Нема в свiтi бiльше щастя нiж вольному жити.