Аннотация: Мiй переклад норвезькоï балади "Вiллеман i Манхiльд"
Вiллеман i Манхiльд
Вiлле на рiку велику йшов,
Хей, де липове листя сяє!
Грати на арфi златiй бажав,
Руни бо щастя йому бажають.
Вiллеман рушив ходом рiки,
Хей, де липове листя сяє!
Грати майстерно на арфi мiг,
Руни бо щастя йому бажають.
Щемко вiн грав, грою чарував,
Хей, де липове листя сяє!
I птах на зеленiм гiллi завмирав,
Руни бо щастя йому бажають.
Щемко вiн грав, гучно вiн грав,
Хей, де липове листя сяє!
Манхiльд з нокових лапищ дiстав.
Руни бо щастя йому бажають.
Виринув троль iз морських глибин,
Хей, де липове листя сяє!
Гуркiт мiж гiр, грiм мiж хмарин!
Руни бо щастя йому бажають.
Розбив Вiлле арфу, рознiс на друзки,
Хей, де липове листя сяє!
I так в тролля силу вiдняв од руки,
Руни бо щастя йому бажають.
Villeman Og Magnhild
Villemann gjekk seg te storan å,
Hei fagraste lindelauvi alle
Der han ville gullharpa slå
For de runerne de lyster han a vinne
Villemann gjenge for straumen å stå,
Mesterleg kunne han gullharpa slå.
Han leika med lente, han leika med list,
Og fugelen tagna på grønande kvist.
Han leika med lente, han leika med gny,
Han leika Magnhild av nykkens arm.
Men då steig trolli upp or djupaste sjø,
Det gjalla i berg og det runga i sky.
Då slo han si harpe til bonns i sin harm,
Og utvinner krafti av trollenes arm.
"Вiллеман i Манхiльд" - народна пiсня, вiдома нам з числа старих середньовiчних балад. У Норвегiï також вiдома пiд iншими назвами: "Гудмунд i Сiгнелiтi", "Гаут i Манхiльд" та "Гра на арфi впокорює водяника". Вiдомi також ïï варiанти у данському та шведському фольклорi пiд назвою "Мистецтво арфiста", в iсландському: "Пiсня Гаута" i в оркнейському "Король-Арфiст". У Норвегiï пiсню документовано в Телемарку й Агдерi.
Сюжет: Манхiльд плаче, бо дiзналася, що ïй судилося потонути у рiчцi. Вiллеман зводить мiцного моста i багато людей ходить ним, одначе над рiкою ïï кiнь спiткнувся, тож Манхiльд падає у воду, до рук тролля. Вiллеман посилає за своєю арфою i, граючи, змушує водяника повернути йому наречену.