Гайнрiх фон Редер : другие произведения.

Чорний загiн Гейера

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Український та росiйський переклади пiснi Гайнрiха фон Редера "Wir sind des Geyers schwarzer Haufen" + оригiнальний текст. Присвячується подiям у Києвi. Це не заклик, це - засторога.


Гайнрiх фон Редер

Чорний загiн Гейера

  
   Ми - Гейера славного чорная зграя, хей-я хо-хо,
   З тиранами кожен тут битись жадає, хей-я хо-хо.
  
   Приспiв:
   Списа вперед, тисни й жми,
   Пiвня червоного дахом пусти!
  
   Ми просимо Господа на небесах, Боже помилуй,
   Щоб вражi вельможi не знищили нас, Боже помилуй.
  
   Веде нас Флорьян Гейер на кару i загин,
   А чобiт нам за прапор, за шолом i за щит.
  
   Адам орав, а Єва пряла, Боже помилуй,
   Хто ж був тодi вельможний пан? Боже помилуй.
  
   Рiд весь вельможно-шляхетський, хей-я хо-хо,
   Ми посилаєм до пекла, хей-я хо-хо.
  
   Шляхтичiв дочки багатих, хей-я хо-хо,
   Хай нам коханками стануть, хей-я хо-хо.
  
   Замок, абатство i монастир, хей-я хо-хо,
   Менше вартують нам за Псалтир, хей-я хо-хо.
  
   Держава i кайзер не чують нас, хей-я хо-хо,
   I нам їх судити настав уже час, хей-я хо-хо.
  
   Щоб перед законом, бажаємо ми, хей-я хо-хо,
   Зробилися рiвними князь й селянин, хей-я хо-хо.
  
   Волiємо далi ми жити без пана, хей-я хо-хо,
   Без панщини, данi, крiпосного права, хей-я хо-хо.
  
   На винограднику - бiй i пожежа, хей-я хо-хо,
   Дехто навiть стрибає над лезами, хей-я хо-хо.
  
   Вони били нас i всiляко гнобили, хей-я хо-хо
   I тим частуванням по горло ми ситi, хей-я хо-хо.
  
   Ми зможенi нинi, додому вже час, хей-я хо-хо,
   Онуки ся битимуть краще за нас, хей-я хо-хо.
  

Генрих фон Редер

Чёрный отряд Гейера

  
   Мы - Гейера славного чёрная стая, хей-я хо-хо,
   С тиранами каждый здесь биться желает, хей-я хо-хо.
  
   Припев:
   Копья вперёд, жми и дави,
   Кочета красного крышей пусти!
  
   Мы просим Всевышнего на небесах, Боже помилуй,
   Чтоб вражьи вельможи не стёрли нас в прах, Боже помилуй.
  
   Ведёт нас Флорьян Гейер на смерть и на войну,
   Башмак же нам за знамя, за шлем и за броню.
  
   Ева пряла, Адам же пахал, Боже помилуй,
   Кто ж тогда жезлом господским махал? Боже помилуй.
  
   Весь род господ благородных, хей-я хо-хо,
   Мы в ад посылаем к чёрту, хей-я хо-хо.
  
   А дочки господ тех богатых, хей-я хо-хо,
   Пускай нам подружками станут, хей-я хо-хо.
  
   Замок, аббатство и монастырь, хей-я хо-хо,
   Ценим мы меньше, чем наш Псалтырь, хей-я хо-хо.
  
   Держава и кайзер не слышат нас, хей-я хо-хо,
   И нам их судить настал уже час, хей-я хо-хо.
  
   Чтоб перед законом, того мы желаем, хей-я хо-хо,
   Равными стали и князь, и крестьянин, хей-я хо-хо.
  
   Желаем отныне мы жить без барона, хей-я хо-хо,
   Без барщины и крепостного закона, хей-я хо-хо.
  
   На винограднике пламя пылает, хей-я хо-хо,
   А кто-то уже над клинками сигает, хей-я хо-хо.
  
   Они били нас и нам смертью грозили, хей-я хо-хо,
   И тем угощеньем по горло мы сыты, хей-я хо-хо.
  
   Устали мы нынче, и время домой, хей-я хо-хо,
   Но внуки не хуже дадут новый бой, хей-я хо-хо.
  
  

Heinrich von Reder

Wir sind des Geyers schwarzer Haufen

  
   Wir sind des Geyers schwarzer Haufen, heia hoho,
   und wollen mit Tyrannen raufen, heia hoho.
  
   Refrain:
   Spieß voran, drauf und dran,
   setzt auf's Klosterdach den roten Hahn!
  
   Wir wollens dem Herrn im Himmel klagen, kyrieleys,
   daß wir den Pfaffen nicht dürfen totschlagen, kyrieleys.
  
   Uns führt der Florian Geyer an, trotz Acht und Bann,
   den Bundschuh führt er in der Fahn', hat Helm und Harnisch an.
  
   Als Adam grub und Eva spann, kyrieleys,
   wo war denn da der Edelmann? kyrieleys.
  
   Des Edelmannes Kindlein, heia hoho,
   das schicken wir in die Höll' hinein, heia hoho.
  
   Des Edelmannes Töchterlein, heia hoho,
   soll heute uns're Buhle sein, heia hoho.
  
   Nun gilt es Schloß, Abtei und Stift, heia hoho,
   uns gilt nichts als die Heil'ge Schrift, heia hoho.
  
   Das Reich und der Kaiser hören uns nicht, heia hoho,
   wir halten selber das Gericht, heia hoho.
  
   Ein gleich' Gesetz das wollen wir han', heia hoho,
   vom Fürsten bis zum Bauersmann, heia hoho.
  
   Wir woll'n nicht länger sein ein Knecht, heia hoho,
   Leibeigen, frönig, ohne Recht, heia hoho.
  
   Bei Weinsberg setzt es Brand und Stank, heia hoho,
   gar mancher über die Klinge sprang, heia hoho.
  
   Sie schlugen uns mit Prügeln platt, heia hoho,
   und machten uns mit Hunger satt, heia hoho.
  
   Geschlagen ziehen wir nach Haus, heia hoho,
   uns're Enkel fechten's besser aus, heia hoho.
  

Примiтки

  
   Цю пiсню написав у вiсiмдесятi роки ХIХ столiття баварський офiцер i лiтератор Гайнрiх фон Редер. За основу вiн узяв народнi нiмецькi пiснi, присвяченi подiям Селянської вiйни XVI столiття. Власне, другий i четвертий куплети знаходимо в автентичних пiснях, а решту вiн вигадав. Оповiдь iде вiд iменi повсталих селян, як не важко здогадатися. "Чорний загiн" - ядро селянської армiї, що його створив та власним коштом озброїв Флорiан Гейер фон Гiбельштадт. Оперували вони головно у Швабiї та Франконiї. Пiсля поразок пiд Iнгольштадтом та Конiгсгофеном невдалий борець за права селян був засуджений до вигнання i невдовзi пограбований та зарiзаний по дорозi додому, а нiмецькi землi надовго погрузнули у болото дикого феодалiзму, церковного мракобiсся, соцiального, економiчного та полiтичного колапсу, що тривав, пiдсилений Тридцятилiтньою вiйною 1618-1648 рокiв, аж до другої половини XVIII столiття.
   Нiхто вiд того не виграв, любi друзi, а iсторiя має хрiнову звичку повторюватися.
  
   Пiвня червоного дахом пусти! - в оригiналi Klosterdach, себто "дах монастиря". Не любили повстанцi церковникiв, i не було за що.
   ...вражi вельможi - в оригiналi den Pfaffen, 'папiсти' чи 'попи', зневажливе звернення до представникiв духовенства.
  
  'Чобiт' ('den Bundschuh') - символ i назва таємних бойових спiлок нiмецьких селян. Цей нехитрий предмет взуття зображали на знаменах вже з 1495 року, пiд час повстання в Ельзасi. Грубий селянський чобiт, вiдмiнний вiд рицарського чобiтка зi шпорами й ботфортами, символiзував намiр розчавити пригноблювачiв. Чим завершилося - всiм вiдомо.
  
   Куплет 11, про пожежу на винограднику i стрибки над клинками - про що саме йдеться, важко сказати напевно, а автора вже не спитаєш...
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"