Семунд Мудрий : другие произведения.

Пророцтво Грiпiра

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Зачин до корпусу пiсень про Сiгурда i власне стислий переказ його пригод. Англiйський переклад Беллоуза тут: http://www.sacred-texts.com/neu/poe/poe22.htm


Пророцтво Грiпiра

(Пiсня про Сiгурда Вбивцю Фафнiра перша)

  
   Грiпiром звали сина Ейлiмi, брата Хьордiс. Вiн правив країною i був мудрiшим i далекогляднiшим вiд усiх людей. Сiгурд їхав сам-один i прибув до чертогiв Грiпiра. Його помiтили. Вiн знайшов чоловiка на ґанку чертогу, якого звали Гейтiр. Тодi Сiгурд звернувся до нього:
  
   1
   "Хто тут живе,
   чия то твердиня?
   Людовелитель
   яке носить ймення?"
  
   Гейтiр мовив:
  
   "Грiпiром звуть
   великого мужа,
   що на землi
   править тутешнiй".
  
   Сiгурд мовив:
  
   2
   "Мудрий правитель
   нинi чи вдома,
   чи вийде до мене
   князь на розмову?
   Слiв потребує
   муж малознаний,
   волiю я мудрого
   бачити Грiпiра".
  
   Гейтiр мовив:
  
   3
   "Добрий наш конунг
   спитає у Гейтiра,
   що то за муж
   шукає з ним бесiди".
  
   Сiгурд мовив:
  
   "Сiгурдом звуся,
   народжений Сiгмундом,
   а Хьордiс - то є
   матiр героя".
  
   4
   Тодi пiшов Гейтiр
   до Грiпiра й мовив:
   "Прибув чоловiк,
   чекає назовнi;
   гарно вiн вбраний,
   шляхетний на позiр,
   бажає вiн, княже,
   з тобою зустрiтись".
  
   5
   Вийшов з чертогу
   поставний господар,
   i до героя
   ґречно звернувся:
   "Запрошую, Сiгурде,
   ждав тебе здавна,
   а ти вiзьми, Гейтiре,
   Гранi на стайню".
  
   6
   Промови повчальнi
   й бесiди довгi
   тодi завели
   герої на зустрiчi.
  
   Сiгурд мовив:
  
   "Скажи, коли знаєш,
   матерi брате,
   як у Сiгурда
   життя обернеться?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   7
   "Будеш ти мужем
   кращим пiд сонцем
   i найславнiшим
   з героїв народжених,
   щедрим на злато,
   скупим на втечу,
   шляхетним на позiр
   i справним в промовах".
  
   Сiгурд мовив:
  
   8
   "Скажи, певний княже,
   спраглому слова
   Сiгурду, мудрий,
   якщо передбачив,
   що спершу трапить
   менi у дорозi,
   щойно поїду
   геть з твого двору?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   9
   "Спершу ти, княже,
   за батька помстишся,
   та ще за Ейлiмi
   прикру загибель,
   будеш суворих ти
   Хундiнга чад
   разити на смерть,
   перемогу здобудеш".
  
   Сiгурд мовив:
  
   10
   "Скажи, благородний,
   родичу мiй,
   в розумнiй розмовi
   мудрi слова:
   чи бачиш ти Сiгурда
   подвиг найбiльший,
   славне дiяння
   пiд неба наметом?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   11
   "Один ти побореш
   змiя вогненного,
   лiг той жаднюга
   на Гнiтахейдi,
   ще ти обох
   мертвими зробиш
   Регiна й Фафнiра;
   вiщує те Грiпiр".
  
   Сiгурд мовив:
  
   12
   "Багатство здобуду,
   якщо подолаю
   в битвi хранителя,
   як каже мудрець;
   думкою линь
   i далi скажи,
   що станеться згодом
   зi мною в життi?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   13
   "Ти вiднайдеш
   Фафнiра сховок
   i забереш
   добра прекраснi,
   злато складеш
   Гранi на спину;
   до Гьюкi поїдеш,
   вождь переможний".
  
   Сiгурд мовив:
  
   14
   "Маєш герою
   в розумних речах,
   владцю звитяжний,
   бiльше сказати:
   Гьюкi я гiсть
   i люду його,
   що станеться згодом
   зi мною в життi?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   15
   "Спить на горi
   княжа дочка,
   вбрана у бронь,
   пiсля Хельгi убивства;
   ти розсiчеш
   гостролезим мечем,
   розколеш броню
   загибеллю Фафнiра".
  
   Сiгурд мовив:
  
   16
   "Розсiчена бронь,
   взяла жiнка слово,
   що пробудилась,
   облишила сон,
   що ж тая панна
   до Сiгурда мовить,
   щастя якого
   зробить герою?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   17
   "Вона тебе зробить
   знавцем таємниць,
   усiма смертними
   здавна шуканих,
   кожної мови
   людською навчить тебе,
   й життя лiкувати,
   в пошанi ти житимеш, конунг".
  
   Сiгурд мовив:
  
   18
   "Нинi нарештi
   дiстав я знання,
   шляхом iз цього
   двору час їхати,
   думкою линь
   i далi скажи,
   що станеться згодом
   зi мною в життi?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   19
   "Ти вiднайдеш
   Хеймiра хату
   i радiсть велику
   в гостях у конунга;
   вказано Сiгурду
   все, що я бачив,
   питати не варто
   Грiпiра далi".
  
   Сiгурд мовив:
  
   20
   "Втiхи замало
   менi з таких слiв,
   бачиш ти далi,
   нiж кажеш, владико;
   знаєш ти бiльше
   про Сiгурда горе,
   тож, Грiпiре, спраглому
   все розкажи".
  
   Грiпiр мовив:
  
   21
   "Передi мною
   лягло життя твоє
   в ясному свiтлi,
   зору доступне,
   я не по праву
   звуся розумним,
   анi провидцем,
   бо бiльше не вiдаю".
  
   Сiгурд мовив:
  
   22
   "Мужа не знаю
   на всiй я землi,
   хто бачив би далi
   майбутнє за Грiпiра;
   не маєш ховати,
   хай навiть ганьбою
   судилось менi
   покрити себе".
  
   Грiпiр мовив:
  
   23
   "Не буде ганьби
   тобi у життi,
   в тому будь певен,
   шляхетний герою;
   тому вознесеться
   над свiтом живих,
   списобурi прохач,
   iм'я твоє дуже".
  
   Сiгурд мовив:
  
   24
   "Кепсько, гадаю,
   на тому було б
   Сiгурду з князем
   отак розпрощатись;
   бачиш ти шлях мiй, -
   вдаль вiн пролiг весь -
   вiдкрий, коли можеш,
   матерi брате".
  
   Грiпiр мовив:
  
   25
   "Тепер треба Сiгурду
   прямо сказати,
   бо воїн мене
   до того примусив;
   знаєш ти добре,
   що я не збрешу:
   про день я твоєї
   смертi повiм".
  
   Сiгурд мовив:
  
   26
   "Я не волiв би
   князя гнiвити,
   добрi поради
   Грiпiр дає;
   нинi волiю
   правду дiзнатись,
   хоч би й печальну,
   про Сiгурда вчинки".
  
   Грiпiр мовив:
  
   27
   "Дiва є в Хеймiра
   гарна на вигляд,
   носить вона
   Брюнхiльд iмення,
   дочка то Будлi,
   але славний конунг
   Хеймiр виховує
   дiву сувору".
  
   Сiгурд мовив:
  
   28
   "Що менi з того,
   що тую дiвицю
   гарну на вигляд
   виховує Хеймiр?
   Маєш ти, Грiпiре,
   ясно казати,
   бо бачиш ти всi
   судьби людськi".
  
   Грiпiр мовив:
  
   29
   "Вона вiдбере
   всi твої радощi,
   дiва прекрасна,
   вихованка Хеймiра,
   нi сну, нi спочинку
   тобi не судилося,
   людей ти облишиш,
   її лиш угледiвши".
  
   Сiгурд мовив:
  
   30
   "Як же до зцiлення
   Сiгурд дiстанеться?
   Повiдай про те,
   Грiпiр, як можеш;
   чи я за дiвчину
   викуп сплачу,
   за ту прекрасну
   княжу дочку?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   31
   "Всi ви дасте
   вiрностi клятви
   повномiцнi,
   та мало їх здержите;
   гостем ти Гьюкi
   станеш на нiч,
   i вже не згадаєш
   годованку Хеймiра".
  
   Сiгурд мовив:
  
   32
   "Що це ти, Грiпiр,
   пророчиш менi,
   ти бачиш непевнiсть
   у серцi героя,
   мушу я ту
   зрадити дiву,
   що думи усi
   мої полонила".
  
   Грiпiр мовив:
  
   33
   "Ти зрадиш, герою,
   заради iншої,
   розплатишся ти
   за волю Грiмхiльд,
   ти свататись будеш
   до ясноволосої
   дочки її, яка
   смерть принесе королю".
  
   Сiгурд мовив:
  
   34
   "Чи стану я Гуннара
   родичем певним
   i Гудрун собi
   вiзьму за дружину?
   Гарна то жiнка
   стане для князя,
   якщо моя смерть
   мене не турбує".
  
   Грiпiр мовив:
  
   35
   "Ти вiд Грiмхiльд
   шкоди зазнаєш,
   попросить вона тебе
   Брюнхiльд здобути
   Гуннару в жони,
   Готiв господарю,
   задум ти втiлиш
   матерi князя".
  
   Сiгурд мовив:
  
   36
   "Зробиться лихо,
   те менi ясно;
   в мандрах недолю
   наврочено Сiгурду,
   якщо я прекрасну
   дiву дiстану
   iншому в руки,
   яку так кохаю".
  
   Грiпiр мовив:
  
   37
   "Будуть обоє
   клятви давати
   Гуннар i Хегнi,
   i ти, княже, третiй,
   обличчями ви
   обмiняєтесь в мандрах,
   Гуннар i ти;
   Грiпiр не бреше".
  
   Сiгурд мовив:
  
   38
   "Як станеться це,
   як зможем змiнити
   вигляд i вдачу,
   в путь вирушаючи?
   Готують оману
   духи недолi,
   морок усюди,
   скажи про це, Грiпiр".
  
   Грiпiр мовив:
  
   39
   "Подоби ти Гуннара
   й вдачi набудеш,
   мову ж свою
   i знання збережеш;
   заручишся ти
   з вiдважною дiвою,
   вихованкою Хеймiра,
   того не уникнеш".
  
   Сiгурд мовив:
  
   40
   "Кепсько виходить,
   бо скажуть погано
   в сагах про Сiгурда
   люди на зустрiчах,
   бо я не волiю
   зманити оманою
   жiнку героя,
   що я так шаную".
  
   Грiпiр мовив:
  
   41
   "Лежатимеш ти,
   герою звитяжний,
   з дiвою тою,
   мов син коло матерi;
   тому вознесеться
   над свiтом живих,
   людей повелитель,
   iм'я твоє дуже".
  
   Сiгурд мовив:
  
   42
   "Як годною стане
   дружина для Гуннара,
   славнiша зi смертних, -
   скажи менi, Грiпiре, -
   хоч має три ночi
   та жiнка зi мною
   спати любенько?
   Так не годиться".
  
   Грiпiр мовив:
  
   43
   "На весiльнiм пиру
   вип'ють обоє,
   Сiгурд i Гуннар,
   у Гьюкi чертогах;
   змiниться вигляд,
   як рушите з дому,
   та розум свiй кожен
   при собi залишить".
  
   Сiгурд мовив:
  
   44
   "Яка буде втiха
   пiсля весiлля
   з того родичання,
   скажи менi, Грiпiре;
   чи Гуннару буде
   суджено радiсть
   вiдтодi, чи випаде
   щастя менi?"
  
   Грiпiр мовив:
  
   45
   "Згадаєш ти клятви,
   та будеш мовчати,
   житимеш з Гудрун
   у добрих порадах,
   а Брюнхiльд завважить
   низьким те замiжжя,
   задумає засiб
   за себе помститись".
  
   Сiгурд мовив:
  
   46
   "Що стане за викуп,
   який вiзьме жiнка,
   що ми її хитрiстю
   зробили дружиною?
   Отримала панна
   вiд мене присягу,
   слово таємне,
   що я не дотримав,
   i радостi мало".
  
   Грiпiр мовив:
  
   47
   "Прямо вона
   Гуннару скаже,
   що вельми погано
   ти слово тримаєш,
   а конунг шляхетний
   з усiх, кого знає,
   Гьюкi нащадок,
   тобi, княже, вiрить".
  
   Сiгурд мовив:
  
   48
   "Що це ти, Грiпiр,
   пророчиш менi,
   будуть правдивi
   для мене слова тi,
   чи збреше про мене
   жiнка достойна
   й про себе саму?
   Скажи мерщiй, Грiпiре".
  
   Грiпiр мовив:
  
   49
   "Матиме гнiв
   на тебе воїтелька,
   не з доброї вдачi
   погибель замислить,
   гожiй ти жiнцi
   зла не робив,
   хоч жiнку для конунга
   хитрiстю взяв".
  
   Сiгурд мовив:
  
   50
   "Чи Гуннар мудрий
   скориться тиску,
   чи Гуторм i Хегнi
   пiдуть його шляхом?
   Чи Гьюкi сини
   родича кров'ю
   леза зчервонять?
   Кажи нинi, Грiпiре".
  
   Грiпiр мовив:
  
   51
   "Сповиє у Гудрун
   мороком серце,
   брати її стали
   твоїми убивцями,
   слiдом за радiстю
   горе настало
   для мудрої жiнки;
   провина то Грiмхiльд.
  
   52
   Та маєш ти знати,
   герою звитяжний,
   що князю дарiв
   за життя не забракне:
   не зможе нiхто
   з мужiв на землi
   пiд сонця оселею
   з тобою зрiвнятися, Сiгурде".
  
   Сiгурд мовив:
  
   53
   "Знавцевi пошана,
   не здолати недолi,
   нинi ти, Грiпiре, ладно
   просьбу мою вдовольнив;
   бiльше добра
   прорiк би ти нинi
   менi у життi,
   якби тiльки мiг".
  

Примiтки i коментарi

  
   "Пророцтво Грiпiра" є зачином до циклу пiсень про Сiгурда i являє собою стислий послiдовний сюжетний переказ його пригод. Дослiдники сходяться на тому, що цей текст має чи не найпiзнiше походження серед еддичних пiсень, i вже точно це наймолодший iсландський твiр про Сiгурда. Записаний, чи радше написаний не ранiше 1200 року. Можна погодитися з Генрi Белоузом, англiйським перекладачем "Старшої Едди", що укладач "Пророцтва..." є власне автором оригiнального твору, записаного на основi стародавнiх переказiв (iмовiрно, почасти навiть записаних) з метою упорядкування матерiалу вiдповiдної тематики. Варто зауважити, що сам Грiпiр, стрий Сiгурда, бiльше нiде не згадується, i є персоною, повнiстю вигаданою задля пiдтримки бiнарної симетрiї структури твору.
   Пiсню побудовано у виглядi послiдовностi питань Сiгурда про його майбутнє i вiдповiдей Грiпiра. Подiбну форму подибуємо у "Бесiдi з Вафтруднiром" i "Промовах Альвiса". Як дотепно вiдзначив Михайло Стеблiн-Каменський, "форма симетричних питань i вiдповiдей викликає деякi повтори i невiдповiдностi" (наприклад, див. примiтку до строфи 42). Технiчно твiр досить рiвний, тут нема анi потужних образiв, анi яскравих висловiв, мова героїв ряснiє клiше i бляклими, банальними фразами. Наявнi ознаки поезiї скальдiв - алiтерацiя, нечисленнi хейтi та кеннiнги. "Пророцтво..." до певної мiри проливає свiтло на загальну вольсунго-нiбелунгiвську колiзiю та постать Сiгурда, але цього явно замало для створення його психологiчного портрету навiть у найзагальнiших рисах.
  
   ...i був (...) далекогляднiшим - в оригiналi framvíss, тобто "далеко/вперед бачив"; це також можна перекласти як "той, що бачить майбутнє". Здатнiсть до передбачення логiчного перебiгу подiй, помножена на iнтуїцiю, вважалася чимось надприродним (саме таким "вiщуном" постає, наприклад, Ньяль iз "Саги про Ньяля").
  
   1. Людовелитель - в оригiналi þjóðkonung, "король народу".
  
   У строфi 9 Сiгурдовi приписано подвиг його брата Хельгi Iльвiнга - саме вiн помстився за Сiгмунда й Ейлiмi Хундiнгсонам в битвi на Логафьоллi (див. "Першу пiсню про Хельгi Вбивцю Хундiнга", строфи10-14, i "Другу пiсню про Хельгi Вбивцю Хундiнга", прозовий фрагмент мiж строфами13 i 14).
  
   10. пiд неба наметом - himinskautum, букв. "неба тканина/рядно".
  
   12. хранителя - в оригiналi virðum, себто "страж, охоронець" чи "хiрдман", королiвський дружинник. Чому так названо змiя Фафнiра - важко сказати напевно.
  
   У строфi 15 йдеться про валькiрiю, яку розбудив Сiгурд (iмовiрно, це Сiгрдрiв, яку тут ще не ототожнено з Брюнхiльд, себто подано бiльш давню форму сказання).
   Загибель Фафнiра - меч Сiгурда наймення Грам.
  
   23. списобурi прохач (naddéls boПi) - "той, хто просить про бурю цвяхiв", де nadd - цвях, хейтi списа, вiдтак naddl - "буря списiв", кеннiнг на позначення битви.
  
   35. Готiв господар - готами звалися пiвденнi германськi народи, також слово вживається як хейтi на позначення воїнiв, героїв per se. Iмовiрний iсторичний прототип Гуннара, такий собi Gundicarius, одначе, був правителем не готiв, а бургундiв, чиє королiвство на Рейнi знищили гуни Аттiли 437 року.
  
   37. Клятви, якими обмiняються Гьюкунги i Сiгурд - обiтниця побратимства.
  
   42. Кажучи про три ночi, Сiгурд нiби сам доповнює пророцтво Грiпiра.
  
   Строфа 46 має в оригiналi 8 рядкiв, а не 9.
  
   49. воїтелька - в оригiналi rík brúðr, "витязь-жiнка".
   ...гожiй ти жiнцi // зла не робив, // хоч жiнку для конунга // хитрiстю взяв - тут з Грiпiром важко погодитись. Вiн не такий уже i мудрий, явно не знавець психологiї: для жiнки такий обман є саме злом, яке можна порiвняти з фiзичною шкодою. В оригiналi вжито слово grand, яке перекладається як "бiль, шкода, збиток, зло, знищення" тощо. Можливо, цей термiн передбачає передусiм фiзичнi конотацiї, але не варто забувати, що в тогочасному суспiльствi - нагадаємо, що це суспiльство, де воїнська культура є панiвною, аудиторiєю героїчних переказiв є представники воїнської страти, до якої належить i сама Брюнхiльд, - так от, у такому суспiльствi порушення честi дорiвнює замаху на життя.
  
   52. Сонця оселя - кеннiнг на позначення неба.
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"