2.  Из истории родной страны
(1987 г. - 1996 г.)

Декотрi забули всю iсторiю,
I до того ж треба було їм,
На трибуну вилiзти й мiстерiю
Розпочати для усiх країн!

Як вони тепер ганблять i лають все,
Змiшуючи чорне та цвiтне,
Україну виставили на посмiх,
Та бажають ще зробити зле!

Може ви навiк забути хочете
Битви з турками й Полтавський бiй,
Панство ляхiв, кримських ханiв почоти,
Може й про фашистiв? Боже ж мiй!

Самостiйнiсть i без федерацiї,
Чути всюди їхнi голоси
Та усе ж Богдан мав добру рацiю,
Бо в нас менше ворогiв єси!

Україно, ненько моя рiдная,
Доти будеш ти ще сльози лить,
Доки у прекраснiм градi Києвi
Отакiї депутати будуть жить!