Аннотация: ЗОРЯНИЙ ЧАС Така зваблива I цнотлива На мапi Всесвiту Земля. Мама, Верховина, Україна Свiй дух Заради сина зберегла. А внукам? Нi, передати не змогла. Якi борги? Їх вiддаватиме нащадок... Землi, Її ж дари - У спадок... Таїн краплистих Вiчний спомин. Оскомина Душi I златозорний пiт Кохання. I болi, Затертi В репресiях. Зрання - Облуднi Дороги. А перестороги? Чи долi благовiсти? Дорiг Життєвих Траверсiв - Там Шандор Петефi... I Фенцик. Шукають пiдмоги. Там Бродiй i Волошин Не можуть роздiлити Одвiчно цiле, Карпатський край. Дороги... Там анцуг i холошi, Там Еган i Шугай Ходять по окрайку Слави. Знай, наших, Знай! Полiтик i опришок У чому виннi? Так вийшло - понад усе Свобода пахне Краще. Тимiн - її Органiчна сполука, Мозолисте Тiло Через рiднi долини У Вiчнiсть, У невмирущiсть Тiкає. Дужа днина Руками До неба Сягає... Дивна Наука: На тiменi долi, У хащах Говерли, Укмiтила сяйво. У словi Зростає. Аж стовпом Постала... Заклякла. Залилась сонцем. Вiтер... Стовпи. Простiр Чи заслiн це? Рiки, квiти... Марево. Бескиди погорiли. Куди зазирають Прозорi тiнi? Навiки Стовченi у сiль. Стоять Стовпи... Роки. Куди? Щоночi вишукують Недогризки вiри, Каверзи Мари, Повчання Езопа I Геродота послання-листи... Нiчнi iнтриги Тривожать Дуже Затертий i випрiлий Час. А шлях? Якого племенi, Якої доби Всесильнi мужi Кроками Визначать Планиду Для нас? То, певне, Про завтра Пророчать Чи лудять Реалiї-сни. На радiсть, А може, На горе-бiду Утомленi сонцем, Вкарбованi Часом I бруком Видiнь, В Карпатськiй Сторонцi Бродять бувальцi: Неандертальцi, Синантропи, Кроманьйонцi, Пiтекантропи... Люди порфiр. Вiд зневiри До Синiм-країни, Вiд звiра Тiкали... Де свiта окрайок, Де кесаря слiд, За стопами Озлобленої долi Рахували власнi мозолi Фундатори слова "Народ". Рiд зупинився Застиглими Плямами. Рiками Синьої кровi Розлилися Води. I посеред води - Брукована стежка, Пропалена болем. Перекреслює усе I всiх... Де Митi iнтриги, Чи iндульгенцiї Узди - Йде доля правди У нiкуди. Нiчнi Сентенцiї. Там сотнi свiч. А за межею - Водопiйний рiг. Вiки. Роди. Така пiднесенiсть Велична. Нiма язичнiсть, Без"язика - Коли сам вбивця Проти вбивства, Коли життя Проти життя. Там нашi погляди На стику. I знову ти - I знову я. Трансформацiя. Iнiцiацiя. А генiальнiсть Поряд, тут, Бо там Невивершенiсть Прагне Знайти до серця путь. Довершенiсть Вiдбитками Гаптує вiк. А її доля, Вихолощуючи злу неволю, Нове життя цiлує У закривавленi мозолi Своїх долонь - Тисячолiть.
|