Я зiрки сяйво бачу крiзь вiкно.
Воно мечем у серце входить,
Пронизує душi моєї скло
I нiжно, лагiдно проводить
По струнах загрубiлих почуттiв...
Й менi здається, що кохаю,
Та променi ранкової зорi
Нагадують менi: я марю.
I знову почуття усi мої
Згасають зiркою на небi...
25.06.06