"Коханий мiй..." Як лагiдно звучать слова в моїх устах,
бо цi слова- це вирок долi.
З тобою нам судилось зустрiчать
Свiтанки нiжнi та прозорi,
I заходи- прекрасна благодать...
Ми поруч пiдем по життю,
Смiятись будем разом, сумувати.
Нашi серця нiщо не в змозi розiрвать!
I нас розлучить тiльки смерть чи грати!
Коханий мiй, до тебе цi слова...
Почуй мене...Прошу я небагато...
В моєму серцi пicнь лунає золота,
Слова їй- неба синя чистота, 
Мелодiя її- кохання свято.