Світ тісний... 
Тобі так не здається?
Ти відчуваєш,
Що щось обмежує тебе?
Щось не дає злетіти ввись?
Чи не так?

Здається наче можеш все,
Але як тільки спробуєш,
Так всі пориви розбиваються об стіну,
Прозору наче скло, 
Але міцну як сталь?
Чи не так?

Ти подивись лиш,
Як літає вільний вітер.
Подивись лиш як вода,
Знаходить завжди шлях до цілі.
Подивись лиш, як вогонь,
Палає ясно, розганяючи пітьму.

Чи не хочеться тобі,
Бути вільним наче вітер?
Чи може хочеш знаходити завжди,
Свій шлях до цілі, до мети?
Не зважаючи на перешкоди,
Як вода текти?
Чи може хочеш бути як вогонь:
Горіти ясно, даруючи тепло,
І розганяючи пітьму?

Чи не хочеш ти позбутися оков,
Що не дають злетіти?
Чи може хочеш бути наче Бог?
Творить свій власний світ?

Ти думаєш це не можливо?
Ти думаєш що все це складно?
Ти думаєш.... 
А про що ти думаєш узагалі?

Ходім зі мною, покажу
Як літати наче вітер,
Як завжди знаходить шлях,
Як горіти розганяючи пітьму,
Як вогонь тепло дарує й світло.

Ходім зі мною покажу,
Як чудеса творить,
Як жити без оков,
Як створити власний світ.
Ходім зі мною...

Не думай, що усе складно так,
Все просто дуже,
Просто все не зовсім так.
Ось приляж, 
А може все ж таки присядь.
Заплющ очі й подивись у себе.

Що ти бачиш?
Подивися ближче,
Зосередься і...
Шукай вогонь!
Знайди його, 
Відчуй тепло,
Що він тобі дарує!

Зосередься.
Ось вогонь відчутно,
Йди... йди ближче.
Бачиш? Відчуваєш?
А тепер лише подумай,
Що ж ти хочеш,
Ким ти хочеш бути,
Що ти хоч зробити.

Зосередься, й просто забажай.
Хоча ні... не просто.
Тепер знайди себе,
І спробуй зрозуміти
Чого ж насправді хочеш ти?
Ось тепер от,
Коли ти знаєш,
Що ж насправді хочеш ти,
Тепер лиш забажай цього.

Ну як?
Що відчуваєш?
Щось виходить?
Молодець!!! Вітаю!!!