До Бога можна - серце навстiж!
А до людей? Складне питання...
В них вiльне право на пригоди -
У кожного свої бажання.
Не ставлю свiчку я пiд лавку -
I ближньому не ткну в обличчя,
Я свiтло на столi лишаю -
Хто хоче, хай пiдходить ближче.
Кому, поки що, тьма милiша,
Той вiльний в темрявi гуляти -
Бо на арканi в Рай не тягнуть,
Не можна в радiсть заганяти...
Я не вiдкрию серце навстiж -
На ключ не буду замикати.