Аннотация: Мы так боимся потерять тех, кого любим...
Чому не можна розiрвати груди?
А серце витягнути, i встромить
Кiнжал у нього, бо не буде
Воно нiкого бiльше так любить...
I буде кров, що змiшана з сльозами,
I буде бiль, але всеж не такий,
Який би був розпечений словами,
"Я не люблю..."Тепер все навпаки...
Там свiтить сонце - ти шукаєш смертi,
Бо серце голосно кричить...
Я тiльки з ним самотня i вiдверта,
Та треба вже кiнжали наточить...
Встромити...та й кiнець, розрада...
Солодка бiль у пазурях трима...
Менi потрiбна хоч чиясь порада...
Душа iз тiла сумно вирина...
Чому не можна розiрвати груди?
Щоб в них повiтря бiльше не було.
Бо так любити бiльше я не буду.
Навiщо ж жити?Болю б не було.