ПОМИЛКА ПАМ'ЯТI
Помилка пам'ятi, чи як ще назвати,
Коли з iм'ям твоїм вмираю на вустах,
Зальоденiлим серцем вiдчувати
Твiй присмак i вiдбиток у роках.
Пройшло вже все, брудний снiг бiля церкви,
Як той годинник я iду вперед,
Не обертаючись, загартувавши нерви,
Дослiджую закон падiнь комет.
Смеркає, вiтер дико б'ється в вiкна,
У свiтi так непевно i темно.
Ти-незабутнє враження про вiчне
Яскраве, болiсне..., а втiм вже все одно...