Звати мене Володимир Чос. Явився у цей химерний свiт 28 червня 1971 року (нинi ця дата всенародно вiдзначається, як День Конституцiї). Мiсцем народження були Черкаси, хоча зростав i тепер живу у мiстi-герої Городищi. А про обласний центр згадую, як про далеку iсторичну батькiвщину.
Навчався добре, але не дуже охоче - бiльше любив повчати iнших. За гумористику взявся 1986 року (тодi якраз рвонув Чорнобиль). Досi не знаю, хто на кого бiльше вплинув, але якийсь взаємозв'язок у цих двох подiях є. З тих пiр i даю усiм чосу.
Починав смiхачити з карикатур, якi друкувалися в пресi i за якi отримав свої першi заробленi грошi. Вiдтодi зрозумiв, що смiх - штука серйозна. Коли написав прем'єрнi усмiшки та iронiчнi оповiдання - уже не мiг зупинитися. Адже лiтература, це така дiвка, яку коли раз зачепиш, то потiм захочеться ще.
Як свiй внесок у святкування мiленiуму, 2000 року видав гумористичну збiрку "Реальна власнiсть". Як спiвавтор та член редколегiї працював над шiстьома книгами краєзнавчої тематики. Нинi працюю кореспондентом районки "Вiсник Городищини" та власкором обласної газети "Нова Доба". Не даю спокою нi собi, нi людям.