Кучеров Кирилл Юрьевич : другие произведения.

Народженi Україною

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Це iсторiя про минуле та майбутнє. Ми потрапляємо в майбутнє, але спочатку - в минуле, туди, де нас нема... (...2005г.)

Кiр ЧЕРО

"Народженi Україною"

Мюзiкл-пародiя

Сценарiй з двох дiй

   Дiйовi особи:
   Р о м а н Мстиславович - Великий Князь та Самодержець всiя Русi;
   Л е в к о - бовдур-зброєносець Князя, вiдданий своєму господарю;
   Г л о р i я - пра-пра-пра...внучка Романа Мстиславовича, спадкоємиця його майна; нiяк не може знайти себе в свiтi;
   А м i н а - служниця в домi одного бiзнесмена, чарiвна та енергiйна дiвчина;
   В а л ь т е р - хлопець Глорiї;
   А н н а - наречена Князя, дочка вiзантiйського iмператора Олексiя Комнина;
   Володислав К о р м и л ь ч и ч - могутнiй проводир боярства Галичини, корисний, жадiбний та пiдступний, виношує пiдступний план позбавитися Романа - самому зайняти його мiсце й оженитися на Аннi;
   Б i з н е с м е н - сусiд Глорiї, в чиєму домi служить Амiна;
  
   А також:
   Чародiй, вiзантiйський iмператор, бояри, гарсон, дiвчина та iншi другоряднi персонажi.
  
   Музичне супроводження - пiснi гуртiв "Океан Ельзи", "Тартак", Руслани, Верки Сердючки
   Герої вдягненнi згiдно з епохами
  
   "Це iсторiя про минуле та майбутнє. Ми потрапляємо в майбутнє, але спочатку - в минуле, туди, де нас нема..."
  

Дiя Перша

Ява 1

   Кiнець XII сторiччя. Вiзантiя. Константинопiль. Палац iмператора. Переддень весiлля дочки вiзантiйського iмператора Олексiя Комнина з Великим Князем Галицьким i всiя Русi Романом Мстиславовичем.
  
   "Океан Ельзи":
   Там, там, там, тiльки там, де нас нема -
   Там не падає зима,
   Тiльки там, тiльки там, де нас нема -
   З неба...
  
   Там, там, там, тiльки там, де нас нема -
   Там не падає вона,
   Тiльки там, тiльки там, де нас нема -
   Й не треба...
  
   Там, там, там, тiльки там, де нас нема -
   Ходять всi на головах,
   Тiльки там, тiльки там, де нас нема -
   Ходять...
  
   Там, там, там, тiльки там, де нас нема -
   Ходять всi на головах,
   I питаються у нас, де ми є -
   Де ми є...
  
   Пiд звуки музики з'являється вiзантiйська принцеса Анна - вона виглядає щасливою - легко та окрилено кружляє в танцi зi своїми мрiями. Непомiтно з'являється Великий Князь Роман Мстиславович. Вiн пiдходить до принцеси ззаду, нiжно затуляючи руками їй очi. Деякий час Анна насолоджувалася миттю, за чим рiзко вирвалася с пестливих обiймiв та з посмiшкою на обличчi обернулася до Князя. Роман тiльки-но зробив рух, що обiйняти її, але дiвчина, мов ластiвка, вискользнула з його рук; вiн подався за нею, вона - вiд нього. В рештi решт Князь упiймав її.
   А н н а: (кокетливо) Я чула, ти завтра одружуєшся?
   Р о м а н: Я теж чув це. Та ще я чув, що моя наречена - перша красуня в усiй Вiзантiї... Але це неправда!
   А н н а: (звiльняючись з його обiймiв, обурено) Неправда?! Виходить, я не найгарнiша наречена у всiй Вiзантiї?!
   Ображена, вiдвертається, щоб пiти, але Князь кидається їй навздогiн.
   Р о м а н: Нi! Зачекай! (зупиняє принцесу) ...Ти найгарнiша наречена в усьому свiтi!...
   Принцеса, обеззброєна комплементом, нiжно дивиться на Князя. Роман пригортає її до себе, маючи на метi поцiлувати, але та звiльняється з його обiймiв й, смiючись, тiкає. За нею подався i Князь...
  

Ява 2

   На наступний день. Бенкетний зал. Святкування весiлля - веселощi, музика, танцi, бенкет. Багато гостей. В центрi сидить iмператор. По обидва боки вiд нього - Роман Мстиславович та Анна.
  
   "Океан Ельзи":
   Я намалюю той день, де лiтаю!
   I той день, де спiваю!
   Я той день! Той день!
  
   I побачу чайку я в польотi
   Я в небi, не в болотi!
   Я в той день! О мама, в той день!
  
   Дайте менi... листок...
  
   До Романа ззаду пiдходить слуга - Левко
   Л е в к о: (пiдлещуючись) Князю! Ваша наречена така.. така.. солодка, наче стиглий персик!
   Р о м а н: (хапаючи слугу за ворот) Мовчи, неотесана деревенщина! Поважай свою майбутню госпожу!
   Л е в к о: Добре, хазяїне!
   Роман вiдштовхує його - Левко падає. В наступну мить Князь кидає йому кiсть зi столу.
   Л е в к о: О! Дякую! Дякую! Ваша Милiсть!
   Вiзантiйський iмператор Олексiй Комнин дзвенить по бокалу, запрошуючи всiх послухати його слово, пiдводиться й звертається до присутнiх
   I м п е р а т о р: Дорогi друзi та шанованi гостi! (вiдрижка)
   К о р м и л ь ч и ч: Так точно, Ваша Величнiсть!
   I м п е р а т о р: ...Романе Мстиславовичу, Великий Князю Галицький та самодержцю усiя Русi! До мене дiйшли чутки, що українцi, помiж багатьох iнших талантiв, славляться своїми танцями! Не могли б ви бути такими ласкавими задовiльнити мою цiкавiсть?
   Р о м а н: (пiдводячись) З превеликим задоволенням!
   Подає руку Аннi. Починає музика. Нареченi виходять наперед й пускаються в пляс
  
   Танець - Руслана:
   Ой, чеснi люди, чесна родино,
   Їдуть музики - правте гостину:
   Най буде ватра, як буде гiлля,
   Як дiвка файна, буде весiлля!
  
   На-най, на-най, най, серденько, спiвай!
   Най, на-най, най буде все як.
   На-най, на-най, най, сопiлка, грай!
   Най, дiвча, бо кохання п'є.
  
   На-най, на-най, най, мати не питай!
   Най, на-най, най буде все як.
   На-най, на-най, най, сопiлка, грай!
   Най, на-най, любов вiзьме своє!...
  
   В той час, як усi присутнi спостерiгають за танцем наречених й веселяться разом з ними, одна людина, а саме Володислав Кормильчич непомiтно пiдiйшов до княжого мiсця, нишком пiдмiшав щось до його бокалу й повернувся назад.
   К о р м и л ь ч и ч: (пiдвiвшись, до iмператора) Якщо ваша ласка, Ваше Величносте, я хочу виголосити тост! (ствердний кивок Олексiя) - Пiсля такого плєсу, певен, треба випити за те, щоб не мав переводу рiд Князя Романа, а навпаки - множився й процвiтав... iз допомогою чарiвної дружини, звiсно! (киває в сторону Анни) За молодят!
   В с i: За молодят!
   Р о м а н: (наблизившись до Анни) Випий з мого бокалу, й ти пiзнаєш мої думки!
   Кормильчич мiняється в обличчi.
   А н н а: (обмiнючись бокалами) А ти - мої...
   П'ють. Зближують вуста, щоб поцiлуватися, аж раптом Анна хапається за живiт, на її обличчi - муки, вона починає осiдати донизу. Князь пiдхоплює наречену. Всi збентеженi та переляканi.
   Р о м а н: (схвильовано) Анно! Анно!
   А н н а: (ослаблим голосом) Ро-ма-не... (помирає)
   I м п е р а т о р: (з жахом у голосi) Доню! Моя доню! Отруїли!
   Р о м а н: (у розпачi) Нi-i-i!!!
   Перехоплює Анну з рук Романа та виносить її тiло. За ним заллу залишають й iншi гостi. Князь у розпачi.
  

Ява 3

Тамо ж. Роман i Левко

   Князь сидить, схопившись руками за голову. Левко спочатку дивиться на нього, не знаючи що робити. Але раптом йому на очi попадається дорогоцiйна посудина, що стоїть на столi. Вiн швидко вивертає все, що на нiй, й ховає її за пазухою.
   Л е в к о: (боязливо пiдходячи до Князя) Князю!.. Князю! Що будемо робити?
   Р о м а н: (шоковано) Що роботи... що робити...
   Л е в к о: (поклавши руку йому на плече) Так, господарю, ви щось збираєтеся робити?
   Р о м а н: (прийшовши до себе) Так, Левко, збираюсь. I ти менi допоможеш!
   Л е в к о: Звичайно, хозяїне... А як саме?...
   Р о м а н: (починаючи ходити, розмiрковуючи) Знайди менi чарiника, Левко! Якомога скорiше! - Здається менi, що провиною усьому - Кормильчич! Уж надто вiн заздрив нам з Анною...
   Л е в к о: (збентажений) А як вiн має виглядати?
   Р о м а н: Хто? Кормильчич?
   Л е в к о: Тi нi! Грець з ним, з тим Кор.. Кор.. Коритцем! - Я про чарiвника! Як я його впiзнаю?
   Р о м а н: (вiдмахується) Ну-у-у, бiле волосся, бiла борода тощо...
   Левко розгублено оглядається навкуриги. Бачить серед глядачiв лiтнього посивiлого чоловiка. Потроху пiдходить до того, з розумним видом розглядаючи його. Впевнившись, що борода в нього дiйсно бiла, кличе Князя:
   Л е в к о: (зрадiло) Хазяїне! Знайшов! Я знайшов вам чарiвника!
   Р о м а н: (швидко пiдходiйшовши) Що вiн за один?
   Л е в к о: Вiзантiйський чарiник! Але ворожба його дуже сильна! - ВIН так говорить...
   Р о м а н: Спитай, чи може вiн воскресити мою кохану?
   Л е в к о: (нахилившись до чоловiка ближче; за декiлька секунд) Вiн каже, що може вдихнути життя в її тiло, але гадає, що вам не сподобається її вигляд... (ще раз нахилившись) та запах.
   Роман засмутився.
   Л е в к о: ...Але вiн каже, що є iнший шлях! - Використати коридори часу.
   Р о м а н: Що використати?
   Л е в к о: (до чарiвника) Що використати?... (до Князя, з розумним виглядом) Коридори часу, звичайно! Що не зрозумiло? - це ж тривiальнi речi! - треба випити оцей напiй, що стоїть у нього на столi, й ми перенесемося в минуле - в момент, що передує вбивству... Якщо воля ваша дiйсно сильна...
   Роман твердим рухом бере напiй до рук. Слуга пiдходить й нюхає його - вiдразливо вiдвертається.
   Л е в к о: Фу-у-у! Не пийте цього, хозяїне! Раптом ви станете жабою чи козячим копитцем!
   Р о м а н: Ти правий! (передає йому напiй) На! Спробуй першим, негiдник! Якщо помреш, (береться за меч) я помщуся за твою смерть.
   Левко п'є. Кривиться через вiдразливий смак.
   Л е в к о: Смак - як у свнинячого лайна!
   Р о м а н: (чарiвниковi) Вiн знає, про що говорить (п'є сам)
   Раптом вони починають корчитися, наче вiд нестерпного болю...
  
   "Тартак":
   Мабуть свою - не вино! - випив я любов давно!
   Так добряче нализався, що менi вже все одно!
   Проживу без тебе я - ти двано вже не моя!
   Опинилась у в'язницi - тепер Бог тобi суддя!
  
   Добре так, добре так - я тепер одинак,
   Добре так, добре так - я тепер холостяк,
   Та твоє миле обличчя мене знов до себе кличе,
   I цiєї мани не позбутись нiяк!...
  
   ...Спалахує свiтло й в ту ж мить повнiстю гасне; за декiлька секунд примiщення наповнюється димом, а коли розвиднюється - Князя та його зброєносця вже нема.
  

Дiя Друга

Ява 1

Початок XXI сторiччя. Україна. Київ. Сучасний дiм.

Вглибинi кiмнати - лiжко на якому спить Роман, Левко - на пiдлозi.

  
   "Океан Ельзи":
   Вставай! Пий чай з молоком, молися на теплий душ!
   Без тебе сьогоднi сплять мiллiйони нових сердець!
   Давай! Не можна стояти - навколо прямий ефiр!
   Тобi так мало залишилось часу сказати всiм...
   в очi сказати їм, в очi сказати їм:
  
   Вставай! Мила моя, вставай!
   Мила моя, вставай! Мила моя, вставай!
   Давай! Мила моя, давай!
   Мила моя, давай! Бiльшого вимагай!...
  
   Першим просинається Левко. Вiн лiниво потягується й пiдводиться. Iз здивуванням розглядає все навкруги. Вайлувато добирається до Романа й будить його - останнiй рiзко пiдводиться.
   Л е в к о: Князю Романе! Гляньте! Що це з вашою спальнею?
   Роман шокований - вiн широкими вiд пориву очами оглядає, як йому здавалося, свою спальню. В цей час Левко бере до рук якусь дивну невелику рiч з кноками й маленькими дiрочками по боках й крутить її у руках. Зненацька (пiсля натискання чергової кнопки) з цiєї коробочки починає говорити голос - Роман з Левком в остраху вiдскакують вiд неї...
   Слушай внiматєльно! - Одiнь на себе рубашку! - Одiв? - Молодєц! Тепер закатай рукав! - Закатав? - Угу! Не бреши! Закочуй, давай! Давай-давай, закочуй! - Закотав? - Приготовся! - Тепер бистро укуси себе за локоть! Укусив? Давай-давай, кусай - в тебе должно получиться! Получилось? - Поздравляю! Поздравляю от всєй душi! - Тепер сядь i подумай: зачем ти це сдєлал, i що тобi тепер за це буде?...
   ...Голосна музика раптом розриває динамiки:
  
   "Океан Ельзи":
   ...Сонце яскраво свiтить, i скрiзь росте трава. - Ша-лу-ла-лу-лай-ла-лу-лай!
   Ця свинюка на кульцi спати заважає! Є-є-є-є...!
   Вiннi урвався терпець - П'яточку кiнець. - Ша-лу-ла-лу-лай-ла-лу-лай!...
  
   Прибульцi спочатку лякаються, та згодом починають розносити вщент цей магнiтофон (Роман - мечем, Левко - ковбасою, що увесь час висить у нього за спиною):
   Р о м а н: (в запалi) Доблiсть - моє кредо!
   Згодом, магнiтофон розтрощений.
   Л е в к о: (задоволено) Це був демон, Князю! Вiннi - чи як там його - П'ятачка кiнець! Ми з вами вбили його! Якi ж ми могутнi, га?
   Р о м а н: (усмiхаючись) Так! Бiльше вiн не хрюка.. - тобто не дихає...
   Раптом погляд Князя зупиняється на людськiй статуї навпроти нього. Вiн встає з лiжка й подається вперед.
   Р о м а н: (здогадавшись) Чорт забирай! Ми не в моєму замку!
   Л е в к о: Як це?! (прослiдковує за поглядом Романа) Гляньте, Князю! Хто це там сидить? Ще один Вiннi?
   Р о м а н: (хапає Левка за шиворот) Бовдур! Це пекло! Господь покарав нас за наше чорнокнижжя! - Ходiмо! Вимолимо в нього прощення!
   Направляються до статуї й стають навколiшки: Роман читає молитву.
   Р о м а н: Батько небесний! Вiдпусти нам грiхи...
   Л е в к о: (беззупинно хреститься) Нам так.. так.. так.. так.. (ловить грiзний погляд Князя) ...так незручно.
   Р о м а н: (продовжує) ...дай менi, Боже, ще коли-небудь побачитися з коханою!
  

Ява 2

Тi ж. Заходить Глорiя

   Вона, здивована присутнiстю незнайомцiв, зупиняється, оглядаючи їх з острахом. Прибульцi обертаються до неї.
   Л е в к о: Господарю! Дивиться! Вона жива!
   Р о м а н: Анно! (пiдводиться й наближається до шокованої дiвчини) Прекрасна Анно! Наречена моя! Квiтко чарiвна!
   Л е в к о: Госпожа! (кидається їй до нiг) Моя госпожа! (цiлує їй ноги)
   Г л о р i я: Что вы делаете?
   Р о м а н: (до неї) Сталося диво! Диво!...
   Г л о р i я: Мы знакомы?
   Р о м а н: Ти не впiзнаєш мене, принцеса? Я - Великий Князь Галицький (стає навколiшки) та Всiя Русi Мстиславович, твiй вiрний Роман...
   Г л о р i я: Вы КТО?
   Л е в к о: А я - Левко, слуга Князя.
   Р о м а н: Пробач, що я не захистив тебе, люба Анно!
   Г л о р i я: Но меня зовут не Аннна! - Я - Глория!
   Р о м а н: Нi! Ти моя Анна! (цiлує їй руки) Кохана моя!...
  
   "Океан Ельзи":
   Холодна вода не врятує вiд спеки,
   I випити пам'ять душа не дає.
   I очi твої - то моя небезпека,
   I тi ж самi очi - то щастя моє.
  
   Роман пiдводиться й наближає свої вуста до вуст дiвчини.
  
   Вище неба! Вище неба!
   Мила моя! Як то я без тебе?!
   Чому душу не пускаєш
   Вище неба? Чому так високо лiтаєш?...

Ява 3

Тi ж. Заходить Вальтер, одягнений у дорогий костюм

   В а л ь т е р: Что здесь происходит? (окидуючи поглядом Романа) Чёрт побери!...
   Г л о р i я: Вальтер...
   Р о м а н: Вiтаю!
   В а л ь т е р: (вiдштовхує Романа) Кто вы такие? И как вы сюда попали?
   Г л о р i я: (заспокоючи Вальтера) Я... я их знаю!
   В а л ь т е р: Знаешь? Этих клоунов? (закриває носа) От них воняет, будто они только что из зоопарка!
   Г л о р i я: (вiдводить Вальтера у бiк) Вальтер! Перестань! (показывая на Романа) Это мой кузен. Я считала, что он погиб. Он пропал во время бури - его яхта перевернулась во время кругосветной регаты... Он мой дальний родственник с Западной Украины.
   В а л ь т е р: Он?! - твой кузен?!!
   Л е в к о: (до Романа) Князю! А чому ледi Анно називає себе Глорiєю? I що це за бридкий москаль?
   Роман побачив календар на стiнi й пiдiйшов до нього.
   Р о м а н: Смерд!.. Це не наш час... Чарiвник вiдправив нас не в минуле... Вiн вiдправив нас у прийдешнi вiка!... (обератється до Левка) Глорiя - не наречена менi. Вона - моя правнучка.
   Л е в к о: Правнучка?
   Глорiя з Вальтером повертаються
   Г л о р i я: Роман, это мой жених - Вальтер. Вальтер, мой кузен - Роман. (Князь кланяется)
   В а л ь т е р: (протягивая руку) Рад познакомиться!
   Р о м а н: (Вальтеру, гордо) Ви шляхетний?
   В а л ь т е р: (пытаясь улыбаться) Н-нет, простите - но вы-то, явно, да!
   Г л о р i я: (вказуючи на Левка) А это...
   Р о м а н: Левко! Мiй слуга!
   Л е в к о: Здоров, москалю!
   В а л ь т е р: (розгублено, до Глорiї) Я пока... пойду закажу столик в ресторане, ладно. Поужинаем все вместе в честь чудесного возвращения твоего кузена, милая!... Окей?
   Г л о р i я: Хорошо, иди, дорогой!
   Л е в к о: (повторюючи, голосно) Ок-кей!...
   Вальтер йде.
  

Ява 4

Тi ж, без Вальтера

   Глорiя хлопає в ладонi - включається свiтло. Цьому явищу прибульцi дуже дивуються
   Г л о р i я: Темно, вам не кажется?
   Р о м а н: Як ти це зробила?
   Г л о р i я: (чудуючись) Что? Я просто включила свет.
   Р о м а н: У мене в замку такого винаходу нема!
   Г л о р i я: У вас нет энергии?
   Р о м а н: В мене достатньо енергiї, щоб покарати будь-якого простолюдина в моїх володiннях!
   Г л о р i я: (кепкуя) О! Правда? - Вальтер будет завидовать!
   Левко починає випробовувати нове знання, постiйно хлопаючи в ладонi.
   Л е в к о: День!... Нiч!... День!... Нiч!...
   Р о м а н: Прошу пробачення, ледi Глорiя! Сталося непорозумiння! Чарiвник - цей вiзантiйський шибеник - замiсть того, щоб вiдправити нас у минуле, закинув нас сюди, до вас...
   Г л о р i я: (неяковiючи) Чарiвник...
   Л е в к о: Ми мандрували через коридори часу!
   Г л о р i я: Коридори часу...
   Л е в к о: День!... Нiч!...
   Р о м а н: Ти допоможеш нам знайти iншого чарiвника, щоб повернутися назад?
   Л е в к о: День!... Нiч!...
   Г л о р i я: (не розумiючи про що мова) Я-а?
   Р о м а н: Так, ти?
   Г л о р i я: (непевно) Ладно... Хорошо! (Левковi) Лев! Перестаньте! пожалуйста! - А то у меня такое впечатление, будто я на дискотеке - понимаете? (нерозумiючi вирази обличчя прибульцiв)
   Левко перестав хлопати, замiсть цього вiн сiв на пiдлогу, взявши до рук миску з кормом для собак.
   Г л о р i я: (Левковi) Нет-нет! Не ежьте это, Лев! Это еда для Яныка - моего пёсика! (Роману) Я не совсем понимаю, что от меня требуется. Давайте поговорим об этом позже, за ужином?
   Р о м а н: (трохи схиляє голову) Як побажає мiледi!
   Вертається Вальтер й заклякає на мiсцi вiд побаченого: Левко з апетитом вминає собачу їжу.
   Л е в к о: (Вальтеру) Уммм! Чудове м'ясо з овачами й нiжним соусом! Дуже смачно! Завтра я легко погажу!
   Г л о р i я: (намагаючись розрядити ситуацiю, Вальтеру) Ну как там с рестораном, милый?
   В а л ь т е р: (не чуючи її слiв, голосно) Дорогая! Нам нужно поговорить!
   Г л о р i я: (до прибульцiв) Мы с Вальтером пойдём собираться! А вы пока можете сходить умыться.. и всё такое - уборная позади вас - там вы найдёте, всё что нужно! - Мы скоро зайдём за вами! (йде до Вальтера)
   В а л ь т е р: (йдучи) И мыло не экономьте!
   Йдуть.
  

Ява 5

Роман i Левко - у вбиральнiй; Вальтер i Глорiя - у кiмнатi.

   Здивованi прибульцi йдуть до вбиральнi, не зводячи зачарованого погляду з унiтазу.
   Л е в к о: Що це, господарю? - Трон?
   Р о м а н: Схоже на те.
   В а л ь т е р: (до Глорiї) Они ненормальные!
   Г л о р i я: Они пережили ужасную трагедию! - У них амнезия!
   В а л ь т е р: Амнезия? - Они спятили! Они полные дебилы! Они - ку-ку! - понимаешь?
   В цей час у вбиральнi Роман з Левком присiли навколо унiтазу й почали плескатися водою з нього.
   Р о м а н: (спробувавши воду з унiтазу на смак) Уммм! Чистая вода!
   Левко починає вмиватися водою з нього. Роман жеманно мочить лише вiски.
   Л е в к о: (розмотуючи туалетний папiр) О! Довгий рушник приємно пахне!
   Г л о р i я: (Вальтеру) Роман - мой кузен! Член моей семьи!
   В а л ь т е р: Да? А я не уверен! Он не выглядит слишком "шляхетным"!
   Князь i слуга продовжують забавлятися усiми речами, що знаходять у вбиральнi. Князь крутить у руках жiночу прокладку, не знаючи куди її притулити, в той час як Левко, смакуючи, видавлює собi до рота повний тюбiк зубної пасти.
   Л е в к о: М-м-м!... Як смачно!
   Р о м а н: Дай менi!
   Забирає тюбiк, куштує, й плюється з вiдрази.
   Р о м а н: Яка гидота!
   Левко бере сосуд, на якому написано "Шанель N5", вiдкручує кришку й куштує:
   Л е в к о: Уммм! Вiдмiнний букет!
   Р о м а н: (забираючи в нього бутиль) Дай сюди, смерд! (куштує) Коньяк - це виключно княжий напiй!
   Виходить, на ходу допиваючи вмiст сосуду, i йде до кiмнати, де знаходяться Вальтер та Глорiя. Побачивши, що вiн п'є, вони вiд подиву розiвають роти
   Р о м а н: (зупиняючись й допиваючи Шанель) У вас не знайдеться ще одної бутилi цього пручудового коньяку?
   В а л ь т е р: Да вы хоть понимаете, что ваше умывание обошлось в 2 тысячи долларов? Американских долларов!
   Р о м а н: Це багато?
   В а л ь т е р: Изрядно, знаете ли!
   Р о м а н: Що ж, я подарую тобi одного зi своїх лебедiв. (розвертається та йде)
   В а л ь т е р: (приголомшений, кепкує) А! Что ж, думаю этого будет вполне достаточно!...
   Разом з Глорiєю кидаються до вбиральної й бачать там Левка, досi купающогося в унiтазi.
   Л е в к о: (побачивши глядачiв) У вас просто неперевершений фонтан! Хе-хе! (плещеться далi)
   Молодi люди, шокованi, розвертаються й простують геть з кiмнати.
   В а л ь т е р: (на ходу, вiдсторонено) Твои западные гости купаются в унитазе... (сщезають за дверями)
  

Ява 6

Левко, що забавляється й спiва

   Л е в к о: Лукава кiшка, ти кiшка, ти кiшка! Iди до мене в лiжко! А далi не питай! Лукава кiшка... ти кiшка... ти... кiшка...
  
   "Океан Ельзи":
   Лукава кiшка, ти кiшка, ти кiшка!
   А ну лягай у лiжко! I там у снах лiтай! Лай-лу-лай!
   Лукава кiшка, ти кiшка, ти кiшка!
   Iди до мене нишком! - А далi не питай!.. не питай, не питай!...
  
   В кiмнату, явно когось шукаючи, заходить молода дiвчина (Амiна)
   А м i н а: Эу! Есть тут кто? (чує шум у вбиральнi й направляється до неї) Прошу прощения, если я помешала... Это я - Амина. Меня прислал Пётр Петрович узнать нет ли у вас... (помiчає Левка й замовкає) ... (розглядуючи хлопця, посмiхається) Клёвая шляпа!
   Л е в к о: (трохи знiяковiвши, але тут же спохватившись) Я - Левко Чобля! В мене величезнi яйця, й вони палають вогнем!
   А м i н а: (навiть не засоромившись, кепкує) Должно быть это больно...
   У вiдповiдь Левко лиш глупо посмiхається
   А м i н а: Чудной какой-то!... (смiється) Ну я пойду, а то мой шеф меня уволит! (йде, махнувши на прощання) Ещё увидимся! Окей?
   Л е в к о: (їй у слiд) Ок-кей!
   Сам закiнчує свої забави та йде туди, куди пiшли до того Глорiя та Вальтер.
  
   Танець - "Океан Ельзи":
   Мiсто спить, голова болить,
   I летять пустi години!
   Скiльки можна iдти сюди? -
   Свiт такий малий!
  
   I я не знаю, бо я не бачу,
   I я не чую нi машини!
   Нiч лякає, вона тiкає,
   Вона сама , коли тебе нема!
  
   Коли тебе нема!... Коли тебе нема!... Коли тебе нема!...
  

Ява 7

Залла ресторану. Вiдвiдувачи за столами

  
   "Океан Ельзи":
   Сьогоднi ти моя, а завтра ти для всiх.
   Сьогоднi ти як сонце, завтра - як снiг.
   Менi ви не чужi, але ж ми не сiм'я,
   Скажи, я хочу знати, хто тобi я!
   Скажи, я хочу знати, хто тобi я...
  
   До зали, у супроводi гарсона, заходять Глорiя, Вальтер, за ними - Роман, останнiм - Левко. Усi, окрiм останнього займають мiсця за столом; вiн же - на пiдлозi поодаль. Починають їсти, балакаючи. Роман все їсть руками, за що удостоївся призирливого погляду з боку Вальтера:
   В а л ь т е р: (Роману) Вы, верно, очень голодны?
   Не звертає уваги - вiдриває кусок м'яса й кидає Левковi
   Л е в к о: О, дякую! Дякую, Ваша Милiсть! (Роман кидає ще) Дякую!
   Одна з вiдвiдувачок вирiшила теж "прикормити" Левка, кинувши йому щось i вiд себе. До гостей пiдходить гарсон
   Г а р с о н: Извините! Но джентльмен не может есть с пола!
   Р о м а н: Вiн не джентльмен - вiн мiй слуга! I не гiдний сидiти разом з нами. (Бросає йому ще щось)
   Л е в к о: Дякую!
   Г л о р i я: (гарсону) Прошу прощения! (Левковi, запрошуючи його до столу) Лев, будьте добры!
   Л е в к о: Нi! Нi, ледi Глорiя! Це неможливо!
   Г л о р i я: Прошу вас! (питальний погляд Левка до Романа) Роман, прошу тебя, позвольте ему сесть с нами за стол! - Ради меня!
   Р о м а н: ...Я корюся вам, панi!
   Встає з-за столу, пiдходить до Левка, пiдiймає його за комiр й саджає за стiл.
   Р о м а н: Сiдай, бородавка!
   Iншi вiдвiдувачi схвалюють цей вчинок оплесками.
   Г а р с о н: Благодарю! (йде)
   Левко приймається за поїдання того, що на столi, спльовуючи кiстки в бiк.
   В а л ь т е р: (до Глорiї) А ты боялась, что они будут стесняться... (лукава посмiшка на вустах)
   Левко продовжує демонструвати свою культуру - сьорбає з бокалу...
   В а л ь т е р: (до Глорiї) Вообщето, на полу ему было не так уж и неплохо... (лукава посмiшка на вустах) Проще справлять нужду.
   Левко бере їжу з сусiднього столу
   Л е в к о: О! Шо-ко-лад! Смачнющий шо-ко-лад!
   В а л ь т е р: Эй! Что ты делаешь? Левк... Как там тебя?! - Нет! (намагається забрати плитку й повернути її власнику) Нет!
   Г л о р i я: Лев, не надо!
   В а л ь т е р: Лев, фу! Фу, я сказал!
   Глорiя смiється з цього кумедного дiйства. Вальтер всаджує Левка на мiсце
   В а л ь т е р: Сидеть! Сидеть смирно! (пiдсовуючи його їжу) Ежь это! (сiдає на власне мiсце)
   Роман в цей час пильно дивиться на Глорiю
   Г л о р i я: (нiяковiючи) Что-то не так? У меня что-то с лицом?
   Р о м а н: Ви нагадали менi королiвську доньку!
   Г л о р i я: (задоволено) Спасибо!
   Погляд Вальтера видає його ревнощi. В цей момент Левко робить вiдрижку...
   В а л ь т е р: Извинитесь!
   Замiсть вибачення зброєносець, абсолютно не соромлячись, випускає гази
   Р о м а н: (до Левка) Анi краплi Дияволу!
   В а л ь т е р: (до Глорiї) Ты слышала?
   Г л о р i я: Да, милый...
   На заклик господаря, Левко вiдгукується ще одним непристойним звуком
   Г л о р i я: ... Просто они не совсем здоровы, понимаешь. Так что, если можешь, не обращай внимания!
   Л е в к о: (Князю) Князю! Я хочу пi-пi!
   Р о м а н: А-а-а! Ти хочеш помочитися! - На двiр!
   Л е в к о: (пiдводячись) На двiр? - Але, Ваша Милiсть, там мене можуть зжерти вовки!
   Р о м а н: Знайди факел, iдiот!
   Л е в к о: (передразнюючи) Знайди факел... (поклонившись, йде)
   В а л ь т е р: Потребности Льва столь просты! - По-моему, это прекрасно.
   Продовжують трапезу.
  
   "Океан Ельзи":
   Хочу не хочу, знаю не знаю,
   Зимно! - налий менi чаю!
   Було не було - як не цiкаво,
   Знаєш, налий собi кави!
   I поспiши...
  
   Потроху гасне свiтло
  

Ява 8

Двiр перед домом Глорiї. Амiна, позаду - Левко

   Амiна заграє до Левка, стрiляючи до нього очима - той несмiливо посмiхається до неї...
  
   "Океан Ельзи":
   Чи смiєшся ти, чи плачеш ти
   Серед весни?
   Хтось постiйно поруч є зi мною,
   Але не ти! Але не ти...
  
   Поясни, поясни! Поясни менi ти!
   Поясни, поясни ти менi!
   Поясни, поясни! Поясни менi ти!
   Поясни, поясни ти менi!
  
   А м i н а: (до Левка) Привет!
   Левко, вiтаючись, пiдiймає руку. В цю мить з'являється Бiзнесмен iз пакетом смiття у руках. Помiтно, що вiн чимось незадоволений. Вiн з порога починає гримати на Амiну.
   Б i з н е с м е н: Чёрт побери, Амина! Я же ясно объяснял вам - не оставлять мусор посреди дороги! Я чуть шею себе не свернул, спотыкнувшись об эту дрянь!
   А м i н а: (виправдовується) Простите, я не хотела!
   Б i з н е с м е н: Она не хотела! Ха! (знущаючись над нею, глузуючи) Чем вы тут занимаетесь - Ухаживаете за садом или ковыряетесь в носу? А?!
   Бiзнесмен жбурнув в неї пакетом зi смiттям - Амiна не встоїла на ногах. Тут не Левко вже витримав - вiн кидається наперерiз вже збиравшомуся йти бiзнесмену.
   Л е в к о: Гей! Товстопузий! Не смiй торкатися ледi!
   Б i з н е с м е н: Да кто ты такой?
   Л е в к о: Я - Левко! I я клав на тебе!
   Б i з н е с м е н: А ну-ка проваливай отсюда, пока я милицию не вызвал!
   Л е в к о: Проси пробачення у ледi!
   Б i з н е с м е н: Леди?! (розводячи руками) Кто это здесь леди?!
   Левко дiстає кинжал, й погрозливо наближає його до бiзнесмену. Амiна шокована.
   Б i з н е с м е н: (лякаючись зброї, поступається) Ах, леди!... Хорошо-о-о... (скосивши очi у бiк Амiни, крiзь зуби) Из-ви-ни-те!
   Л е в к о: Цiлуй їй ноги!
   Б i з н е с м е н: Что?!
   Л е в к о: Цiлуй ноги!
   Б i з н е с м е н: О Боже!
   Левко кладе руку на плече бiзнесмена - той, переляканий, опускається на колiна. В цей час позаду, на ганку з'являються Роман з Глорiєю. Глорiя бачить бiзнесмена, що, стоючи навколiшках, цiлує ноги Амiнi, й Левка, що задоволений, з величезним кинжалом стоїть над ним.
   Г л о р i я: Что тут происходит?
   Б i з н е с м е н: Звоните 02!
   Р о м а н: (вiдштовхуючи Левка й допомагає пiднятися бiзнесменовi) Що це означає, Левко?!
   Л е в к о: Вiн образив ледi!
   Р о м а н: (витягуючи з-пiд пiджака бiзнесмена краватку) Дивись сюди, йолоп! Це герб! Вiн шляхетний!
   Л е в к о: (вибачаючись)Я не знав!
   Падає ниць, вимолючи прощення
   А м i н а: (до Глорiї) Кто эти люди?
   Г л о р i я: (з помiшкою на обличчi) Пришельцы!
   Р о м а н: (до бiзнесмена) Ты хозяин этой женщины?
   Б i з н е с м е н: Она работает на меня.
   Р о м а н: Тодi вiд твого iменi я повiшу слугу за ноги!
   Л е в к о: (молючи) О нi! Молю вас, Князю, тiльки не за ноги! - Краще за великi пальцi!
   Б i з н е с м е н: (ошалiло) У..у.. меня очень важная встреча!... с президентом... (убiгає)
   Р о м а н: (Левковi) Встань, бовдур! (Амiнi) На сьогоднi вiн ваш! Можете робити з ним, що забажаєте!
   А м i н а: Но... мы только что познакомились...
   Л е в к о: Дякую! Дякую, мiй великодушний господарю!
   Падає униз й обiймає Князя за ногу.
   Р о м а н: (до Глорiї) Ходiмо! Нам ще треба знайти чарiвника!
   А м i н а: (до Глорiї, iронично) Чарiвника?
   Глорiя лише посмiхається у вiдповiдь. Вони з Романом йдуть геть.
  

Ява 9

Тамо ж. Амiна й Левко

  
   Музика супроводжується дiями...
   "Океан Ельзи":
   Що ж це я, що ж це я не зумiв
   Зупинитися вчасно - все ясно.
   Зi мною тепер i назавжди;
   Пiзно не йди - не йди вiд мене.
  
   Рабу-раб, пара-дiбу-мдай!...
   Я налию собi, я налию тобi вина...
   А, хочеш, iз медом...
  
   Хто ти є? - ти взяла моє життя,
   I не вiддала...
   Хто ти є? - ти випала мою кров,
   I п'яною впала...
  
   Твой очi кличуть, хочуть мене,
   Ведуть за собою...
   Хто ти є? I ким би не була ти,
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!
  
   Амiна, прибираючи, говорить до Левка:
   А м i н а: Ти зi Львова?
   Л е в к о: Iз Галича!
   А м i н а: Тобi подобається у Києвi?
   Л е в к о: Тут так дивно: тут погано пахне, й їжi зовсiм мало. Але жiнки - пречудовi!
   А м i н а: Шкода, що мiй босс так не думає.
   Л е в к о: Босс!.. Босс!.. - А що таке "Босс"?
   А м i н а: Той, на кого ти працюєш - твiй господар.
   Л е в к о: Коли вiн їсть вiн кидає менi кiстки!
   А м i н а: ...Яка гидота! Це ж принизливо! Тобi давно пора пiти вiд нього!
   Л е в к о: Дiдька лисого! Вiн мiй хазяїн! - мене можуть повiсити! (iмiтує задуш'є) Повiсити!
   А м i н а: Нiхто тебе не повiсить! Це абсолютно незаконно! Окей?
   Л е в к о: Окей... Ок-кей!
   А м i н а: Оке-ей! - Вiн добре тобi платить?
   Л е в к о: Раз на мiсяць вiн дозволяє менi полювати в свої володiннях.
   А м i н а: А грошей не дає?
   Л е в к о: (глянувши навкруги себе) В мене є скарб!
   Дiстає кубок, який стащив в своєму сторiччi. Амiна роздивляється скарб. Пiдiймає погляд на Левка:
   А м i н а: А ну, пiшли! (тягне за собою до вихода)
   Л е в к о: Куди це?
   А м i н а: Купляти тобi нормальний одяг замiсть цих лахмiть...
  
   "Океан Ельзи":
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!...
  

Ява 10

Ресторан. Заходять Амiна й Левко у супроводi гарсона

   Левко з подивом розглядає свою нову одежу. Амiна задоволено оглядає його...
   А м i н а: Ну ось! Зовсiм iнша справа!
   Г а р с о н: (стоючи у стола) Ваш столик!...
   Левко все смикає незвичну для нього одежу.
   А м i н а: Досить, Левко! Сiдай вже!
   Всаджує його. Ставить на стiл сумочку, дiстає дзеркальце й чепуриться. Левко ж iз цiкавостi починає копатися у нiй. Дiстає помаду, нюхає її...
   А м i н а: Моя губна помада...
   ...Левко вiдкусує шматок
   А м i н а: О-о-о! Нi! Левко, це ж гидко! Давай, виплюнь скорiше! - Тьфу, тьфу!
   Левко переводить погляд на стiл - бачить пончики. Куштує один з них...
   Л е в к о: Ум-м-м! Цi маленькi пирiжки - просто смакота!
   А м i н а: (смiється) Ми називаєм їх пончиками. - Левко, ти розумiєш, що з твоїм скарбом ти можеш мати стiльки пончикiв, скiльки забажаєш!
   Л е в к о: (запихуючи залишки до рота) М-да...
   А м i н а: (показуючи навкруги) Все це тепер може стати твоїм! Ти можеш купити собi найбiльший будинок! В тебе буде величезний басейн! У тебе буде все, Левко!
   Л е в к о: В мене буде лише те, що дозволить менi хазяїн.
   А м i н а: Це на так! У нас вже рiк, як демократiя в країнi! Це пiсляреволюцiйна Україна! Ти - вiльна людина!
   Левко з увагою дивиться на Амiну, але нiяк не може второпати, що вона йому каже. Мовчанка почала затягуватися.
   А м i н а: Гаразд! Пiшли танцювати!
   У цю мить чується дзвiн розбитого бокалу - якась дiвчина зронила його на пiдлогу. Виходить гарсон i починає гримати на неї. Левко пiдходить до них.
   Л е в к о: (гарсону) Гей, ти! Не гримай на дiвчину! Вона вiльна! (дiвчинi) Ти - вiльна людина! Сьогоднi танцюють усi!
  
   Танец - Верка Сердючка:
   Тройка, тройка, тройка, тройка белых лошадей
   Скачет, скачет, скачет по поляночке!
   Ну отгадайте, что у нас, отгадайте, что у нас?
   А у нас, а у нас, а у нас гуляночка!
  
   Льются песни, льются вина!
   И стучат, стучат, стучат бокалы в такт!
   Ще не вмерла Україна,
   Если мы гуляем так!
  
   Льются песни, льются вина!
   И стучат, стучат, стучат бокалы в такт!
   Буде жити Україна,
   Если мы гуляем так!
  
   Йдуть.
  

Ява 11 (заключна)

Двiр перед домом Глорiї. З'являються Амiна з Левком

  
   "Океан Ельзи":
   Я бачу навколо камiння i квiти,
   Мiста i вокзали, i сонце i снiг...
   Я буду чекати, я буду хотiти
   Їх бачити знову, i знову до них!...
  
   Я їду додому! До тебе додому!
   Де очi знайомi! I знавжди до них!
   Я їду додому! До тебе додому!
   Якi ж вони довгi тi ночi i днi!
  
   А м i н а: Левко! Давай залишимо наших нiкчемних хазяїв i гайда мандрувати!
   Л е в к о: Залишимо?
   А м i н а: Ми були б щасливi! - Сьогоднi ж скажи своєму боссу, що йдеш! Окей?
   Л е в к о: Окей...
   А м i н а: Свобода!
   Л е в к о: Свобода! Бо я - вiльна людина!
   А м i н а: Ти все зрозумiв!
   Л е в к о: Я - вiльна людина!
   З'являються Роман з Глорiєю та Вальтером.
   Р о м а н: Все! Збирайся, смерд! Я знайшов чарiвника!
   Пiдходить до старого з бiлою бородою. Бере якийсь напiй в нього зi столу. Раптом зупиняється й уважно дивиться на нього.
   Р о м а н: Що ви кажете? Ви нашинкували в напiй пенiс хряка, щоб позбавитися смаку свинячого лайна? - Ну що ж, думаю, Левко оцiнить рiзницю! - (Левковi) Смерд! Збирайся! Скоро вiдправляємось додому!
   Л е в к о: (зупиняючи його, просить) Князю! Мiй батько - п'яниця, мати - горбунья, брат - карлик, а сестра - повiя. - В мене немає улюбленого дому! (Роман розвертається щоб пiти) Я не хочу вертатись з вами! Не хочу бiльше бiгати за вашими кiньми! - Я хочу їсти круглi пирiжки й пончики! Я хочу їздити в залiзнiй каретi! Купувати модний одяг прямiком iз Європи по бросовим цiнам! А ще я хочу... (його зупиняє суворий погляд Князя) я хочу... залишитися тут з ледi Амiною!
   Г л о р i я: (посмiхаючись) Всё ясно...
   Л е в к о: I я хочу бути вiльним! Бути кльовим i крутим! Щоб усе було СУПЕР i ОКЕЙ!
   Р о м а н: (погрозливо наступаючи на нього) Ти належиш менi i повернишся зi мною живим чи мертвим. Швидко обирай!
   Г л о р i я: (втручаючись) Ромчик! Он ведь хочет того же, что и все мы!
   Р о м а н: Вiн належить менi. - Я вирiшую за нього.
   Л е в к о: Нi, Князю! Я кажу НI - бо це є моє право! Моє право самому обирати собi долю!...
   Г л о р i я: Рома, я прошу тебя! Соверши благородный поступок!
   ...Роман зiтхає й, погоджуючись, вiдмахується. Левко кидається йому у ноги.
   Л е в к о: Дякую тобi, Романе Мстиславовичу! Дякую! Вiчна слава тобi i твоєму роду!
   Вскакує й пiдбiгає до Амiни, пiдiймаючи її на руки, й разом з нею радiючи. Раптом ставить її на землю...
   Л е в к о: Мене тривожить лише одне!
   А м i н а: Що саме?
   Л е в к о: Хто буде захищати мене вiд демонiв - рiзних там Вiннi?
   А м i н а: (смiючись) В тебе ж є я!
   Л е в к о: Так! Ти - моя крихiтка!
   А м i н а: Я - твоя крихiтка!
   Л е в к о: Ти - моя крихiтка! (йдуть)
   Далi - музикальне супроводження:
  
   "Океан Ельзи":
   Не питай,
   Де я був, коли тобi було так солодко...
   Де я був, коли тебе, таку незайману,
   Пiдiймало вище неба тiльки сам на сам!...
   Хiба не там?...
  
   Просто менi так хочеться бути там, де й ти!
   Так хочеться жити в тебе в полонi!
   I бачити, як тiкають вiд мене сни
   В твої долонi...
  
   Г л о р i я: (до Романа) Что я теперь буду делать без тебя? Ты - мой рыцарь без страха и упрёка...
   Р о м а н: Нi! Твiй лицарь - Вальтер. I хоча вiн трохи зарiзкий i запальний, вiн буде гарним чоловiком. Ви проживете довге й щасливе життя - в мене було видiння!... - Ти така чарiвна!.. Я такий гордий за тебе!.. - У вас все буде гаразд! А коли твої дiти виростуть й будуть в змозi все зрозумiти, розкажи їм про їх предка, щоб пишалися тим, ким вони є! Бо я - часточка тебе, й одного дня я стану часточкою твоїх дiтей.
   Г л о р i я: ...Спасибо тебе!... Спасибо за всё!
   Р о м а н: Прощавай, моя кохана онука!
   Г л о р i я: До зустрiчi, мiй славетний дiдусь!
   Вони обiймаються. Роман вiдходить убiк й пiдносить напiй до вуст.
   Р о м а н: Доблiсть - наше кредо! (п'є)
   Кiмнату заповнює дим, гасне свiтло. А коли розвиднюється - присутнi лише Глорiя та Вальтер. (Музикальне супроводження) Вони, затхнувши, посмiхаються один одному, цiлуються та йдуть, обiйнявшись...
  
   "Океан Ельзи":
   Не питай,
   Чи бувало так, що я не мiг заснути сам...
   Я стояв i лиш дивився, як ховає дощ
   Все, що сказано тобою, всi твої слiди...
   Бо так завжди...
  
   Просто менi так хочеться бути там, де й ти!
   Так хочеться жити в тебе в полонi!
   I бачити, як тiкають вiд мене сни
   В твої долонi...
  
   Фiнал - Руслана - "Wild Dances"

...2005г.

Кiр ЧЕРО

"Народженi Україною"

  
  
  
  
   1
  
  
  

 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"