Целан Пауль та iн. : другие произведения.

Нiмецька поезiя

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

Пауль Целан 

<Корона> 
 
Осiнь їсть листя з моєї руки: ми - друзi. 
Дiстаємо час з горiха, вчимо його бiгати, 
i час поспiшає до своєї шкарлупи. 
У дзеркалi - недiля, 
люди бачать сни,
рот говорить правду. 
Опускаю очi на принади кохання,
дивимось одне на одного, 
шепочемо свою темряву, 
кохаємо, як маки i пам'ять, 
спимо, як вино в мушлi,
як море в кривавих променях мiсяця.
Обiйнявшись, стоїмо бiля вiкна, i люди дивляться з вулицi на нас: 
час настав - вони мають дiзнатися! 
Час настав, щоб камiнь звик до цвiтiння, 
щоб неспокiй серце творив. 
Час настав, щоб був час. 
Час настав.

***

<Згадка про Францiю> 

Згадай зi мною: небо Парижу, 
величезний осiннiй крокус...
Ми пiшли купувати серця в кiоску дiвчини-квiтникарки: 
вони були блакитнi i розкривалися у водi. 
У нашiй кiмнатi пiшов дощ, 
прийшов сусiд, месьє ле Сонж, худий чоловiчок. 
Ми грали в карти, я програв зiницю ока, 
ти позичила менi волосся, я програв i його, вiн розбив нас. 
Вiн пiшов, за ним пiшов дощ у дверi. 
Ми були мертвi i могли дихати.

***

<Дванадцять рокiв>  


Лiнiя, що залишилася,  
що
перетворилась на правду: . . . твiй 
будинок в Парижi - перетворився 
на ще один витвiр рук твоїх. 

Тричi диханням наповнений, 
тричi наповнений сяйвом.
...................

Вiн онiмiв i оглух
у тебе перед очима.
Бачу отруйну квiтку 
в будь-яких словах i формах. 

Йди. Приходь, 
Кохання закреслює своє iм'я,
приписує себе тобi. 


***

<Трiумф Ахiлла> 

В iсторiї про Патрокла 
нiхто не вижив, навiть Ахiлл, 
хоча вiн був майже богом. 
Патрокл був схожий на нього, вони були вдягнутi 
в однаковi обладунки. 
У таких дружбах завжди 
один служить iншому, один - менший за iншого: 
iєрархiя 
завжди очевидна, хоча легендам 
не можна вiрити --
їх створюють тi, хто вижив, 
тi, кого покинули.
Що - грецькi кораблi в полум'ї 
порiвняно з цiєю втратою?
У своєму наметi Ахiлл 
весь у скорботi, 
й боги побачили, 
що вiн - вже мертвий, вiн - жертва 
частини свого єства, яка кохала, 
яка була смертною.

***

Iнгеборг Бахман

<Ще одна втрата>

Звикли до цього: пори року, книжки, музичний твiр.
Ключi, чашки, корзинка для хлiбу, простирадло i лiжко.
Скриня з посагом слiв та жестiв, яку повернули i користуються знову.
Порядок у домi пiдтримували. Сказали - зробили. I завжди на мiсцi була голова.
Я закохалась у зиму, у вiденський септет, у лiто.
У мапи сiльськi, у гiрське гнiздо, у пляж та лiжко.
Пiдтримувала культ календаря, проголошувала обiцянки, вiд яких не вiдмовлюсь,
вклонялась чомусь, але не обожнювала нiчого
(вклонялась згорнутiй газетi, холодному попелу, шматку паперу, на якому щось написано),
безстрашна у вiрi, оскiльки наше лiжко було храмом.
Мої вiкна виходили на озеро, тому я так багато малювала.
Зi свого балкону я вiтала всiх людей, своїх сусiдiв.
У свiтлi вiд полум'я димоходу, в безпецi, моє волосся ставало найнасиченiшого вiдтiнку.
Дзвiнок у дверi сполохував мою радiсть.
Ти втратив не що iнше,
як свiт.

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"