Шахов Борис : другие произведения.

Глава 5 Держава У ПолIтичнIй СистемI СуспIльства

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

  Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛIТИЧНIЙ СИСТЕМI СУСПIЛЬСТВА
  
  ? 1. Громадянське суспiльство i держава
  Слiд вiдрiзняти поняття "суспiльство" i "громадянське суспiльство", "держава" i "суспiльство".
  
  Держава видiлилася з суспiльства на певному ступенi його зрiлостi i залежить вiд розвиненостi суспiльства. Яке суспiльство, така й держава. В мiру розвитку суспiльства, переходу його вiд нижчого ступеня до вищого, змiнюється i держава. З удосконаленням суспiльства держава стає демократичною (у нiй здiйснюються народовладдя, економiчна свобода, свобода особи), а з формуванням громадянського суспiльства держава стає правовою.
  
  
  
  
  >>>58>>>
  
  Що таке суспiльство ?
  
  Суспiльством можна назвати спiльноту людей, яка створюється на засадах взаємних iнтересiв, взаємного спiвробiтництва. Правда, не усяка сукупнiсть людей, об'єднаних спiльними iнтересами, є суспiльством. Студентiв в аудиторi або глядачiв у театрi також об'єднує спiльний iнтерес, але це не суспiльство. Саме суспiльство не є простою сукупнiстю iндивiдiв. Це соцiальна система.
  
  Суспiльство - це система взаємодi людей,, що пов'язанi мiж собою iнтересами у сферi виробництва, обмiну, споживання життєвих благ i встановлюють межi поведiнки в спiльних iнтересах за допомогою соцiальних норм (у тому числi - юридичних).
  
  До кожного суспiльства треба пiдходити конкретно-iсторич-но. У кожному суспiльствi є своя система вiдносин:
  
  - економiчних', форми власностi, виробництво, розподiл, обмiн та iн.;
  
  - соцiальних: вiдносини мiж рiзними групами населення;
  
  - полiтичних: ставлення груп населення до полiтично влади, участь громадян та х об'єднань у полiтицi;
  
  - iдеологiчних (духовних): культура, характер свiтогляду - демократичний, тоталiтарний.
  
  У кожному суспiльствi є сво суб'єкти соцiального спiлкування: особа, сiм'я, стан, клас, група, нацiя, держава та iн. Суспiльство - складна динамiчна система взаємозв'язкiв людей, об'єднаних сiмейними узами, груповими, становими, класовими, нацiональними вiдносинами.
  
  Основними елементами, що визначають суспiльство, є власнiсть, праця, сiм'я.
  
  Громадянське суспiльство - система взаємодi в межах права вiльних i рiвноправних громадян держави, х об'єднань, що добровiльно сформувалися та перебувають у вiдносинах конкуренцi i солiдарностi, поза безпосереднiм утручанням держави, покликано створювати умови для х вiльного розвитку.
  
  Не кожне суспiльство можна назвати громадянським суспiльством, тобто суспiльством iз достатньо розвинутими економiчними, культурними, правовими i полiтичними вiдносинами мiж його членами; незалежним вiд держави, але взаємодiючим iз нею.
  
  
  
  
  >>>59>>>
  
  Початок формування громадянського суспiльства[1] у кранах Європи i Америки припадає на XVI-XVII ст.ст.
  
  Можна видiлити три етапи становлення громадянського суспiльства, кожний iз яких супроводжувався iстотними змiнами економiчних вiдносин, суспiльного i державного ладу, розвитком свiдомостi iндивiда i суспiльства, культури народу i нацi, перетворюваннями суспiльно iдеологi:
  
  I (XVI-XVII ст.ст.): процес визрiвання передумов (економiчних, полiтичних, iдеологiчних) розвитку буржуазного суспiльства, усунення юридично нерiвностi, обмеження полiтично влади правом;
  
  II (кiнець XVII - кiнець XIX ст.ст.): формування громадянського суспiльства в найбiльш розвинутих буржуазних кранах на засадах загально юридично рiвностi, вiльного пiдприємництва i приватно iнiцiативи.
  
  Формальна рiвнiсть вiдкриває можливостi для прояву iндивiдуальностi: з'являється громадянин як самостiйний суб'єкт, що усвiдомлює себе iндивiдуальним членом суспiльства. Вiн конституцiйне надiлений певним комплексом прав, свобод i водночас несе вiдповiдальнiсть перед суспiльством. Держава все бiльше вiддаляється вiд виконання функцiй власника. Розвиваються правовi механiзми, що стримують полiтичну владу, пiдкоряють  закону. Вiдбувається становлення представницько демократi - постiйно дiючих представницьких загальнонацiональних установ парламентського типу зi суворо позначеними повноваженнями затверджувати податки i приймати закони;
  
  III (рубiж XIX - XX ст.ст.): розвиток постiндустрiального суспiльства з машинним виробництвом, фабричною органiзацiєю працi, загальнонацiональним ринком; вiдокремлення влади вiд власностi; перехiд управлiння громадськими справами практично до рук вчених-спецiалiстiв (менеджерiв) iз збереженням iнститутiв традицiйно демократi та полiтичного плюралiзму; розширення i поглиблення рiвноправностi людей.
  
  
  
  
  >>>60>>>
  
  Сформувалися три пiдходи до спiввiдношення громадянського суспiльства i держави:
  
  1) держава i громадянське суспiльство -- збiжнi соцiальнi системи;
  
  2) держава i громадянське суспiльство - рiзнi соцiальнi системи, первинною (провiдною) є держава, що контролює громадянське суспiльство;
  
  3) держава i громадянське суспiльство - рiзнi соцiальнi системи, держава виконує службову (пiдпорядковану) роль щодо громадянського суспiльства.
  
  Ознаки (риси) громадянського суспiльства - у його спiввiдношеннi з державою:
  
  1) не iснує до держави i поза державою;
  
  2) не включає державу, розвивається самостiйно - без безпосереднього втручання держави;
  
  3) складається iз суб'єктiв - вiльних i рiвноправних громадян i об'єднань, що добровiльно сформувалися i знаходяться у вiдносинах конкуренцi i солiдарностi;
  
  4) має певний прiоритет перед державою, проте зацiкавлено в добробутi держави i сприяє  розвитку;
  
  5) справляє вплив на створення i функцiонування державних органiв у власних iнтересах;
  
  6) має право жадати вiд держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи  втручання в х приватнi iнтереси;
  
  7) формує право, що формулюється державою в законах та iнших нормативно-правових актах[2], гарантує i захищає  вiд порушень iз боку будь-кого. Усi потреби громадянського суспiльства реалiзуються за допомогою волi держави, виражено у формi правового акта;
  
  8) розвивається i взаємодiє з державою в межах права, котре виступає як рiвний i справедливий масштаб свободи i справедливостi, а не як спосiб нав'язування державно волi.
  
  Держава здатна сприяти розвитку суспiльства або перешкоджати йому.
  
  У функцiонуваннi громадянського суспiльства роль цивiлiзовано держави має виражатися в тому, що вона:
  
  
  
  
  >>>61>>>
  
  - служить формою, що органiзує громадянське суспiльство i створює умови для його розвитку;
  
  - є вiдносно самостiйною щодо громадянського суспiльства i здiйснює солiдарнi публiчнi iнтереси усiх членiв суспiльства;
  
  - встановлює "правила гри", яких повиннi дотримуватися громадяни та х об'єднання, створює сприятливi умови для х iснування i розвитку;
  
  - не втручається у приватну сферу сiм', побуту, культури (перший рiвень громадянського суспiльства): таке втручання може вiдбуватися лише з метою забезпечення особисто або громадсько безпеки;
  
  - надає необхiдний захист громадянському суспiльству, яке функцiонує в межах  територi, у тому, що належить до соцiально безпеки громадян;
  
  - виступає знаряддям соцiального компромiсу громадянського суспiльства, пом'якшує соцiальнi суперечностi мiж рiзними соцiальними групами;
  
  - юридичне забезпечує можливостi громадянина бути власником, створювати громадськi об'єднання, комерцiйнi корпорацi, брати активну участь у полiтичному життi суспiльства;
  
  - має межi регулювання вiдносин у суспiльствi, якi визначаються конституцiєю держави, стандартами в галузi прав i свобод людини, закрiпленими в мiжнародних актах.
  
  I громадянське суспiльство, i держава функцiонують для задоволення потреб та iнтересiв людини. Громадянським суспiльством можна назвати таке суспiльство, у якому головною дiючою особою є громадянин як автономна особа:
  
   суб'єкт, який усвiдомлює себе вiльним членом суспiльства; вiльним економiчно - який має право вибору форм i видiв трудово дiяльностi, у тому числi пiдприємницько; вiльним iдеологiчно i полiтичне;
  
   суб'єкт, який надiлений правами i свободами, у тому числi правом приватно власностi ("суб'єкт-власник");
  
   суб'єкт, який усвiдомлює вiдповiдальнiсть перед суспiльством;
  
   суб'єкт, який захищений законом вiд прямого втручання i довiльних обмежень з боку держави.
  
  
  
  
  >>>62>>>
  
  Громадянське суспiльство грунтується на багатоманiтностi форм i видiв власностi. Кожна з них покликана: (1) забезпечити добробут усiх; (2) вiдкрити економiчний простiр для збiльшення власностi на основi бiльшо iнтенсивностi працi, здiбностей, творчо iнiцiативи i пiдприємливостi. Спiввiдношення працi i рiзноманiтних форм власностi в громадянському суспiльствi повинно бути таким, щоб праця дозволяла створити для кожного гiдний суспiльному прогресу стандарт життя. Переваження у державi так званого "середнього класу" - один iз показникiв сформованого в нiй громадянського суспiльства.
  
  Сучасна концепцiя громадянського суспiльства виходить iз того, що воно є передумовою соцiально правово держави (див. главу "Соцiальна правова держава"). Дiалектика взаємовiдносин громадянського суспiльства i держави є складною i суперечливою, оскiльки мiж ними вiдбувається своєрiдний подiл органiзацiйно-управлiнсько працi. Громадянське суспiльство як система, що сама розвивається, завжди вiдчуває тиск iз боку державно влади. У свою чергу, держава не може розвиватися без вiльного розвитку громадянського суспiльства, яке контролює дi полiтично влади. Слабкiсть громадянського суспiльства штовхає державу до узурпацi його прав, у результатi чого вiдбувається перерозподiл функцiй держави i громадянського суспiльства. У такому разi держава, крiм власних функцiй, привласнює ще й функцi громадянського суспiльства, змушує його виконувати виключно державнi рiшення. Держава i суспiльство iснують у виглядi суперечливо безупинно взаємодi i взаємовпливу, характер i спрямованiсть яких значною мiрою залежать вiд рiвня розвиненостi громадянського суспiльства i його iнститутiв.
  
  Держава повинна орiєнтуватися в першу чергу на iнтереси громадянського суспiльства. Конфронтацiя iнтересiв держави i громадянського суспiльства є показником неефективностi державного управлiння i самого механiзму держави.
  
  ? 2. Полiтична система суспiльства I держава
  Держава - не тiльки результат розвитку суспiльства, а й чинник формування полiтично системи суспiльства.
  
  Полiтична система суспiльства - упорядкована на засадах права система всiх полiтичних явищ, що функцiонують i взає-
  
  
  
  
  >>>63>>>
  
  модiють (або протидiють) у суспiльствi з метою завоювання, утримання або участi у полiтичнiй владi; це механiзм органiзацi i функцiонування полiтично влади[3].
  
  Держава хоча й найважливiша, але не одна лише полiтична органiзацiя в суспiльствi. До складу полiтично системи суспiльства входять такi недержавнi громадськi об'єднання, як партi, професiйнi спiлки, жiночi органiзацi, громадськi рухи (наприклад, Народний рух в Укранi), iнститути громадсько думки та iн.
  
  Елементи полiтично системи суспiльства:
  
   суб'єкти полiтики - держава, полiтичнi партi, полiтичнi рухи, громадськi об'єднання та iн.;
  
   полiтичнi норми i принципи;
  
   полiтичнi вiдносини;
  
   полiтична iдеологiя, свiдомiсть, погляди, культура;
  
   зв'язки мiж названими елементами.
  
  Взаємодiя елементiв (компонентiв) полiтично системи суспiльства дозволяє видiлити п 'ять пiдсистем  функцiонування.
  
  1. Iнституцiональна - суб'єктний склад (народ, соцiальнi верстви, полiтичнi партi, громадськi органiзацi та iншi об'єднання громадян, трудовi колективи, держава та iн.).
  
  2. Нормативна (регулятивна) - система полiтичних (а також правових) норм i принципiв, що регулюють вiдносини мiж народами, соцiальними групами, партiями, полiтичними лiдерами.
  
  3. Функцiональна - полiтичнi вiдносини, полiтичний процес, полiтичний режим, оскiльки через них формується, змiнюється, здiйснюється полiтика.
  
  4. Iдеологiчна - полiтична iдеологiя, свiдомiсть, погляди, культура, можливiсть громадянина оцiнити полiтичне буття i обрати варiант поведiнки.
  
  5. Комунiкативна - интегративнi (об'єднуючi) зв'язки всiх пiдсистем функцiонування полiтично системи суспiльства в цiлому.
  
  
  
  
  >>>64>>>
  
  Кожна iз самостiйних частин - ланок полiтично системи суспiльства має власну структуру, сво принципи органiзацi та дiяльностi, самостiйнiсть у вирiшеннi питань, що належать до х внутрiшнiх i зовнiшнiх справ.
  
  Зазначенi елементи i частини об'єднуються в єдину полiтичну систему категорiєю "полiтична влада".
  
  Особливе мiсце в полiтичнiй системi суспiльства належить державi, оскiльки вона є головним засобом досягнення цiлей, що постають перед суспiльством, концентрує в собi рiзноманiття полiтичних iнтересiв, надає усталенiсть полiтичнiй системi за допомогою впорядкування  дiяльностi.
  
  Ознаки держави, що вiдрiзняють  вiд громадських об'єднань:
  
  1) у кожнiй полiтичнiй системi суспiльства може iснувати лише одна держава, а громадських об'єднань - багато;
  
  2) держава - органiзацiя всього населення, а громадськi об'єднання - частини населення;
  
  3) лише держава є одноособовою повновладною органiзацiєю в масштабi всiє крани, здатною захистити основнi права i свободи всiх осiб, що перебувають на  територi;
  
  4) лише держава має у своєму розпорядженнi спецiальний апарат, який займається управлiнням громадськими справами;
  
  5) лише держава має у своєму розпорядженнi спецiальнi установи та заклади примусового характеру i має монопольне право застосовувати примус на свой територi; громадськi об'єднання позбавленi цих ознак;
  
  6) лише держава має монопольне право видавати юридичнi норми, обов'язковi для всього населення, i забезпечувати хню реалiзацiю. Громадськi об'єднання приймають програми, статути, поточнi рiшення, що мають внутрiшньоорганiзацiйне значення;
  
  7) лише держава має монопольне право встановлювати i стягувати податки, формувати загальнонацiональний бюджет;
  
  8) лише держава є офiцiйною особою (представником усього народу) всерединi крани i на мiжнароднiй аренi - суверенною органiзацiєю. Громадським органiзацiям такi якостi i функцi не властивi. Вони вирiшують локальнi за свом змiстом та обсягом завдання у суворо визначенiй сферi громадського життя.
  
  
  
  
  >>>65>>>
  
  ? 3. Правовi форми взаємовiдносин держави i громадського об'єднання
  Об'єднання громадян тiєю чи iншою мiрою беруть участь у полiтичному життi суспiльства, у полiтичних вiдносинах iз державою i, вiдтак, взаємодiють (спiвробiтничають або конфлiктують) iз нею.
  
  Взаємовiдносини держави i об'єднань громадян мають правовий характер[4].
  
  Об'єднання громадян - це добровiльне громадське формування людей, створене на основi спiльностi iнтересiв для реалiзацi свох прав i свобод.
  
  Об'єднання громадян не є об'єктами управлiння з боку державних структур, х дiяльнiсть визначається статутом (положенням), цiлями i завданнями х створення, що не виходять за рамки закону. Беручи участь у соцiально-полiтичному i культурному життi суспiльства i держави, громадськi органiзацi та х об'єднання реалiзують права, передбаченi статутами (положеннями).
  
  До громадських об'єднань можна вiднести полiтичнi партi, соцiально-економiчнi i соцiально-культурнi об'єднання, масовi громадянськi рухи, асоцiацi, релiгiйнi органiзацi тощо. Основними з них є полiтична партiя i громадська органiзацiя.
  
  Полiтична партiя - добровiльне об'єднання людей, що виражають волю певних соцiальних груп, якi прагнуть домогтися або утримати державну владу, впливають на полiтику держави вiдповiдно до програми i статуту своє дiяльностi.
  
  В Укранi членами полiтично партi можуть бути лише  громадяни. Реєстрацiя полiтично партi провадиться Мiнiстерством юстицi Украни.
  
  Громадська органiзацiя - добровiльне об'єднання людей, створене ними для досягнення особистих i громадянських цiлей, що дiє на засадах самоорганiзацi, самоврядування, самооплати (спiлки, товариства, групи, об'єднання, не заснованi урядом або мiждержавною угодою). Наприклад, профспiлки - - громадськi органiзацi, що об'єднують громадян, пов'язаних спiльними iнтересами за родом х професiйно дiяльностi. Профспiлки
  
  
  
  
  >>>66>>>
  
  створюються без безпосереднього дозволу на засадах вiльного вибору х членiв.
  
  В Укранi громадська органiзацiя реєструється Мiнiстерством юстицi, мiсцевими органами виконавчо влади, виконавчими комiтетами сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатiв.
  
  Усi громадськi об'єднання рiвнi перед законом.
  
  Держава (в особi державних органiв i посадових осiб):
  
  1) встановлює юридичнi норми, якi визначають порядок х офiцiйного визнання (легалiзацi) шляхом реєстрацi;
  
  2) реєструє об'єднання громадян i встановлює х iдентифiкацiйний код. В Укранi дiють Укранська республiканська партiя, Народно-демократична партiя, Партiя зелених, Соцiалiстична партiя та iн., Спiлка адвокатiв, Наукове товариство iм. Тараса Шевченка тощо;
  
  3) забезпечує дотримання прав i законних iнтересiв об'єднань громадян;
  
  4) здiйснює контроль i нагляд за вiдповiднiстю дiяльностi об'єднань громадян зареєстрованому статуту:
  
  нагляд за виконанням i дотриманням законностi здiйснюють органи прокуратури;
  
  контроль над джерелами i розмiрами надходжень i сплатою податкiв здiйснюють фiнансовi органи i органи державно податково адмiнiстрацi;
  
  5) передбачає вiдповiдальнiсть уповноважених осiб громадських об'єднань за порушення законодавства;
  
  6) не втручається у дiяльнiсть громадських органiзацiй, тому що вони не є об'єктами державного управлiння;
  
  7) створює режим найбiльшого сприяння для х функцiонування: надiляє певними пiльгами або зовсiм звiльняє вiд податкiв, або надає дотацi i кошти.
  
  Громадськi об'єднання можуть:
  
  1) допомагати державi вирiшувати завдання економiчного, соцiального, культурного будiвництва шляхом прийняття спiльних полiтичних рiшень iз державними органами. Наприклад, "Спiлка лiдерiв мiсцево i регiонально влади Украни" (громадська органiзацiя, створена в 1999 р.) пiдписала разом iз Президентом "Декларацiю про державну регiональну полiтику", спрямовану на реформування державного устрою крани;
  
  
  
  
  >>>67>>>
  
  2) брати участь у рiзних видах полiтично дiяльностi шляхом створення спiльних комiсiй iз державними органами;
  
  3) брати участь у формуваннi (висувати кандидатуру, провадити передвиборну агiтацiю тощо) корпусу депутатiв представницьких органiв державно влади, тобто бути суб'єктами фундаторсько дiяльностi держави;
  
  4) бути з ряду питань суб'єктами правотворчо дiяльностi держави (наприклад, укладення колективного договору);
  
  5) вносити пропозицi до органiв державно влади (наприклад, iнiцiативнi законопроекти через народних депутатiв до Верховно Ради);
  
  6) бути з ряду питань суб'єктами правозастосовно (складання протоколу про адмiнiстративнi правопорушення) i контрольно-наглядово (робота громадянських iнспекторiв охорони природи) дiяльностi держави;
  
  7) проводити масовi заходи (демонстрацi, мiтинги тощо);
  
  8) захищати права членiв органiзацi в державних органах та iн. Громадськi об'єднання не можуть:
  
  1) втручатися в дiяльнiсть одне одного;
  
  2) втручатися у дiяльнiсть державних органiзацiй i посадових осiб. Так, органiзацiйнi структури полiтичних партiй не можуть створюватися i дiяти в органах виконавчо та судово влади i виконавчих органах мiсцевого самоврядування, вiйськових формуваннях, а також на державних пiдприємствах, у навчальних закладах та iнших державних установах i органiзацiях (ст. 37 Конституцi Украни);
  
  3) мати воєнiзованi формування (ст. 37 Конституцi Украни);
  
  4) пiдмiнювати дiяльнiсть комерцiйних (господарських) органiзацiй, ставити перед собою мету одержання прибутку або створюватися з цiєю метою[5].
  
  
  
  
  >>>68>>>
  
  i Забороняються:
  
  громадськi органiзацi i партi, програмнi цiлi або дi яких спрямованi на лiквiдацiю незалежностi Украни, змiну конституцiйного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенiтету i територiально цiлiсностi держави, пiдрив  безпеки, незаконне захоплення державно влади, пропаганду вiйни, насильства, на розпалювання мiжетнiчно, расово, релiгiйно ворожнечi, посягання на права i свободи людини, здоров'я населення (ст. 37 Конституцi Украни).
  
  Заборона дiяльностi об'єднань громадян здiйснюється лише в судовому порядку.
  
  Громадськi органiзацi дiють у рамках правового режиму, встановленому державою.
  
  Якщо держава - це суверенна полiтична органiзацiя всього народу, то партi, iншi громадськi органiзацi - лише учасники здiйснення полiтично влади. Вони виражають волю свох членiв, груп людей, певних верств суспiльства, дiють у рамках закону i не мають державно-владних повноважень.
  
  ? 4. Правовi форми взаємовiдносин держави i комерцiйно корпорацi
  Корпорацiя - це добровiльне (на основi договору) об'єднання людей з метою виконання яко-небудь соцiально корисно дiяльностi, воля якого визначається груповими iнтересами iндивiдiв, що входять до його складу, i яке органiзацiйно i у майновому вiдношеннi дiє зовнi як єдине цiле вiд свого iменi. Це визначення є загальним для об'єднань громадян - комерцiйних i некомерцiйних. Об'єднання громадян, про якi йшлося в попередньому параграфi, - недержавнi i некомерцiйнi.
  
  Подiлити органiзацi на комерцiйнi i некомерцiйнi можна за критерiєм - чи мають вони на метi отримання прибутку або нi. Ця вiдмiннiсть має принципове значення i у податковому вiдношеннi: некомерцiйнi органiзацi одержують певнi пiльги, або зо-
  
  
  
  
  >>>69>>>
  
  всiм звiльняються вiд податкiв, або одержують дотацi i кошти вiд держави.
  
  Комерцiйнi корпорацi створюються для виконання дiяльностi, яка приносить прибуток, тобто пiдприємницько дiяльностi. Це об'єднання не лише людей, але й капiталiв (майна). У сучасному законодавствi iнших кран досить докладно регламентуються рiзнi сторони бiзнесу, включаючи активнiсть багатоманiтних громадянських асоцiацiй пiдприємцiв (спiлок пiдприємцiв, торгово-промислових палат, спiлок роботодавцiв, лобiстських асоцiацiй та iн.). Чиннi конституцi свiту набагато частiше говорять про спiлки пiдприємцiв (безвiдносно до х видiв), нiж про окремi види пiдприємницьких органiзацiй.
  
  Колективне утворення стає корпорацiєю, якщо набуває статусу юридично особи. Статус юридично особи суб'єкт пiдприємницько дiяльностi в Укранi одержує пiсля державно реєстрацi або у виконавчих комiтетах мiських, районних (у мiстi) Рад народних депутатiв, або в органах державно адмiнiстрацi, а також пiсля присвоєння йому в органах державно статистики iдентифiкацiйного коду i включення до Єдиного Державного Реєстру Пiдприємств i Органiзацiй Украни.
  
  Комерцiйнi корпорацi займаються бiзнесом, який може мати для суспiльства як позитивнi, так i негативнi наслiдки. У силу цього держава змушена впливати на бiзнес. Ринок у сучасному свiтi давно вже не є механiчним породженням приватно власностi. Правила для суб'єктiв ринку, керуючись об'єктивними законами економiки, встановлює держава. Визначення правил гри на ринку, забезпечення досягнення суспiльних результатiв (економiчний рiст, зниження iнфляцi, безробiття) - складовi економiчно функцi держави.
  
  Необхiднiсть управлiння бiзнесом, його планування - головне завдання держави. Iснує система державних засобiв управлiння, що пiдтримують усю систему бiзнесу, систему комерцiйних корпорацiй. В Укранi розроблена Програма державно пiдтримки пiдприємництва (1993 p.). Вiдповiдно до ст. 42 Конституцi Украни держава забезпечує захист конкуренцi у пiдприємницькiй дiяльностi, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрного обмеження конкуренцi та недобросовiсно конкуренцi. 
  
  Корпорацi зобов'язанi дiяти з урахуванням певних правових рамок, установлених державою для комерцiйного регулювання.
  
  
  
  
  >>>70>>>
  
  Лише в межах цих правових рамок комерцiйнi корпорацi можуть функцiонувати самостiйно.
  
  Вiдносини держави з комерцiйними корпорацiями будуються часто на основi партнерства, певна рiч, у межах повноважень вiдповiдних владних структур.
  
  Держава (в особi державних органiв i посадових осiб) дiє вiдносно комерцiйних корпорацiй багато в чому так само, як i не-комерцiйних громадянських об'єднань.
  
  Держава (в особi державних органiв i посадових осiб):
  
  1) встановлює коло суб'єктiв, якi мають право займатися пiдприємницькою дiяльнiстю;
  
  2) встановлює юридичнi норми, якi визначають порядок офiцiйного визнання (легалiзацi) комерцiйних органiзацiй шляхом реєстрацi;
  
  3) реєструє комерцiйнi об'єднання громадян i встановлює х iдентифiкацiйний код в органах державно статистики (в Укранi - Єдиний Державний Реєстр Пiдприємств i Органiзацiй Украни);
  
  4) гарантує комерцiйним органiзацiям рiвнi права i створює рiвнi можливостi для доступу до матерiально-технiчних, фiнансових, трудових, iнформацiйних, природних та iнших ресурсiв. Забезпечення зазначеними ресурсами вiдбувається лише за умови виконання комерцiйною органiзацiєю робiт i поставок для державних потреб;
  
  5) забезпечує дотримання прав i законних iнтересiв комерцiйних об'єднань громадян, офiцiйно встановлених, - гарантує недоторканнiсть майна i забезпечує захист прав власностi;
  
  6) здiйснює контроль i нагляд за вiдповiднiстю дiяльностi комерцiйних органiзацiй зареєстрованому статуту:
  
  - нагляд за виконанням i дотриманням законностi здiйснюють органи прокуратури;
  
  - контроль за джерелами i розмiрами надходжень i сплатою податкiв здiйснюють фiнансовi органи i органи державно податково адмiнiстрацi;
  
  7) передбачає вiдповiдальнiсть уповноважених осiб комерцiйних органiзацiй за порушення законодавства;
  
  8) не втручається безпосередньо в дiяльнiсть комерцiйних органiзацiй, оскiльки вони не є об'єктами державного управлiння, проте законодавче забезпечує свободу конкуренцi мiж ними,
  
  
  
  
  >>>71>>>
  
  захищає споживача вiд проявiв недобросовiсно конкуренцi I монополiзму;
  
  9) створює режим найбiльшого сприяння для функцiонування комерцiйних органiзацiй: передає державне майно, надiляє земельними дiлянками i цiльовими кредитами - короткостроковими i довгостроковими, надає систему заохочень (певний час не стягувати податки), створює внутрiшнiй i зовнiшнiй ринок для суб'єктiв пiдприємницько дiяльностi.
  
  Ф Забороняється заняття пiдприємницькою дiяльнiстю таким категорiям громадян:
  
   вiйськовослужбовцям;
  
   посадовим особам органiв прокуратури, суду, державно безпеки, внутрiшнiх справ, державного арбiтражу, державного нотарiату;
  
   посадовим особам органiв державно влади i управлiння, що покликанi здiйснювати контроль за дiяльнiстю пiдприємств;
  
   особам, якi вiдбувають строк покарання, до його закiнчення;
  
   особам, якi мають непогашену судимiсть за крадiжку, хабарництво та iншi корисливi злочини.
  
  Комерцiйнi об'єднання покликанi дiяти щодо громадянського суспiльства i держави в такий спосiб:
  
   сплачувати податки в установленому законом порядку;
  
  - розвивати економiку держави, заповнюючи вiдповiднi економiчнi нiшi;
  
  - розвивати нацiональний бiзнес, дiловi вiдносини з iншими державами;
  
   сприяти пiдняттю рiвня матерiального забезпечення громадян та iн.
  
  ? 5. Вiдносна самостiйнiсть держави
  Розглядаючи тiсний взаємозв'язок i взаємозалежнiсть суспiльства i держави, громадських об'єднань i держави, комерцiйних корпорацiй i держави, слiд зважувати на те, що держава має вiдносну самостiйнiсть.
  
  Вiдомо, що "абсолютно самостiйностi" нi в природi, нi в суспiльствi бути не може, оскiльки iснує загальний взаємозв'язок
  
  
  
  
  >>>72>>>
  
  процесiв i явищ. Не може бути й "абсолютно залежностi". Коли ми говоримо про державу як про "слугу суспiльства", це не означає, що ми представляємо  як слугу, марiонетку в грi зовнiшнiх умов, суспiльних вiдносин. Якби держава не мала певно самостiйностi, своє внутрiшньо та зовнiшньо свободи, вона була б пасивною, мертвою, а отже, зайвою ланкою в полiтичнiй системi суспiльства, у громадянському механiзмi. Поняття "вiдносна самостiйнiсть" держави покликано вiдбити активнiсть держави у всiх сферах громадського життя. Зворотний вплив держави на суспiльство є мислимим лише в рамках  вiдносно самостiйностi.
  
  Вiдносну самостiйнiсть держави слiд розглядати конкретно-iсторично, зважаючи на специфiчнi умови розвитку суспiльства, його полiтично системи та iн. У процесi науково-технiчного i суспiльного прогресу вiдносна самостiйнiсть держави зростає.
  
  Знаходячись у певнiй залежностi вiд зовнiшнiх чинникiв (економiки, класово боротьби, полiтики, iдеологi), держава справляє на них зворотний вплив, що є однiєю з форм вияву  вiдносно самостiйностi. Iншою формою прояву вiдносно самостiйностi держави можна назвати пiдвищення держави над iнтересами класiв, що борються, виконання загальносоцiальних завдань або  органiзацiйну вiдокремленiсть вiд суспiльства в цiлому, наявнiсть власно внутрiшньо структури i функцiй. Таких форм прояву вiдносно самостiйностi держави можна навести чимало, вони специфiчнi для рiзних кран кожно iсторично епохи.
  
  Крiм того, у держави є своя логiка розвитку. Наявнiсть особливих етапiв розвитку держави є однiєю з форм прояву вiдносно самостiйностi. Держава додержується свого власного шляху розвитку, над яким має зверхнiсть розвиток виробництва. Але держава, завдяки свом власним законам i фазам розвитку, справляє зворотний вплив на розвиток виробництва, що є однiєю з загальних (властивих всiм iсторичним етапам) форм вiдносно самостiйностi держави.
  
  Чи слушним буде ствердження, що "держава не має власно iсторi", оскiльки  поява i подальший розвиток були обумовленi розвитком суспiльства - економiчним, соцiальним, полiтичним? Нi, певна рiч. Держава розвивається разом iз суспiльством i в той же час має свою iсторiю. Аргументом на користь останнього твердження є вiдносна самостiйнiсть держави у виглядi рiзних форм  прояву.
  
  
  
  
  >>>73>>>
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"