Дивиться у спину осiнь
Холодним поглядом з пiтьми
А я благаю досить
Тобi вже гратися з людьми
Заплакала вона з досади
Калюжi утворились з слiз
А оминаючi машини
Накрили хвилею из бризк
Менi здалось, що я щасливий
Та то було лише на мить
I я прокинувся вiд того
Що серце ноiть i болить
А осiнь вбралася у чорне
Сховала сонце до кишенi
Якби я знав, що таке буде
Набрав би свiтла повнi жменi
Сьогоднi знову буде дивно
Тебе побачити у мiстi
Але лише одну секунду
Ти рочинилась нiби в тiстi
Троллейбус утiкав змiєю
Менi його не наздогнати
Вiн вiдзджає разом з нею
До зустрiчi мiй друг рогатий
Говорить осiнь дуже тихо
Менi не зрозумiти
А я лише одне питаю
Як знов менi зустрiти?
Так повелося з того часу
Четвертий рiк уже минає
Як тiльки знов приходить осiнь
То знову я шукаю.
(10 жовтня 2011)