В ДОЗОРI

Ясна зоряна нiч
Повiтря прозоре та чисте
В сяйвi мiсячнiм
Вiтер хмiльний
Бурхливим потоком
Плутає голки смерек
Що пiднiмають з лiсових глибин
Казковi тiнi
Неспокоєм наповнюючи душу
I марить сплячий лiс
Свiтанком близьким
I пошепки менi розповiдає
Я слухаю
Я розумiю його мову
Цю вiчну пiсню рiдних гiр
Не в перший раз
Я наодинцi з вiтром, з лiсом
Ворожi постатi чекаю з перевалу
Не спиться
Але вiд втоми закриваю очi
До свiтанку - мить
А от до смертi...
(07.07.2013)