Не дивлюсь в безодню. Це все тiльки минуле!
Я далi живу i над життям смiюсь.
I навiть крила знов виростають у мене.
Нiколи в твiй вогонь я вже не повернусь.

Вже скоро до узвишшя. Не втомилась анi трохи...
I я радiю. Сонце промiнням зiгрiва.
Легкi нечутнi... Неквапливi кроки.
Лиш тiльки музика iз вуст луна.

Ну ось i все... Закiнчився узвiз.
I лиш на хвильку тихо озирнусь.
Нi, не боюсь упасти вниз - 
Пiдхопить хтось, у небо знов здiймусь.

I крикну гучно... Кохання озветься луною.
Не слабка - сильна! Я завжди була такою...