|
|
||
Так боляче i тяжко на душi I сльози рвуться на обличчя Дивлюсь в бездоннi очi цi сумнi В них зiбраний весь бiль сторiччя Слова застрягли в горлi комом Стою дивлюся щастю в слiд Я вiдчуваю себе гномом Навколо злий великий свiт Сама не знаю що там сталось Чому пiшов вiн не збагну А може все менi так здалось Не зустрiчала ж я її саму Питала я її чому стоїть беззвучно Зiмкнувши руки легко на живiт I знала вiдповiдь менi не зручно Я навiть не сказала їй привiт Пiд чорною вуаллю тьмянi очi А на руках лишився часу слiд Так вiдбивалися самотнi ночi I довгi роки нестерпимих бiд Сама осiннє небо листя жовте Куди пiдеш нема куди пiти I скиглить серце випригнути хоче Так що ж ти тут Ти так сама дала йому пiти...
|
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души"
М.Николаев "Вторжение на Землю"